Провадження № 22-ц/803/8174/20 Справа № 184/108/20 Суддя у 1-й інстанції - Гукова Р. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
26 жовтня 2020 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
сторони
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року, яке постановлено суддею Гуковою Р.М. в місті Покров Дніпропетровської обалсті, повний текст рішення суду складено 05 травня 2020 року , -
В квітні 2020 року позивач звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є донькою відповідача ОСОБА_2 . На даний час позивач є повнолітньою та навчається на першому курсі денного відділення Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». з огляду на що має значні витрати з оплати на проживання, харчування, проїзду, а також витрати, пов'язані з процесом навчання, зокрема, необхідність придбання комп'ютерної техніки для можливості виконання завдань, оплати копіювальних послуг, придбання засобів для навчання, самостійного заробітку у неї немає, стипендію вона не отримує, а коштів, які надає мати не достатньо для забезпечення нормального процесу життєдіяльності та навчання. Натомість, відповідач працює в АТ «ГОК», аліментів на утримання інших осіб не сплачує, а тому в змозі надати позивачу матеріальну допомогу.
Тому позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки, з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, на період її навчання в Національному аерокосмічному університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 рокупозовні вимоги позивача задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на її утримання на період навчання у Національному аерокосмічному університеті імені М.Є.Жуковського в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня подання позовної заяви, тобто з 13.01.2020р. по 30 червня 2023 року, щомісяця.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
Рішення в у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу).
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги що донька відповідача навчається безкоштовно по державному заказу, а стипендію не отримує через низьку успішність по навчанню.
На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що позивачем отримано кредит в компанії ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» і заборгованість по кредиту, станом на 01 червня 2020 року, становить 13 189,90 грн., тому на думку апелянта він після ухвалення рішення буде сплачувати не аліменти, а кредит позивачки, що ставить під сумнів цільове використання стягнутих з нього аліментів, які повинні бути направлені, як допомога у навчанні.
Крім того відповідач зазначає про те, що позивачем окрім довідки про вартість проживання в гуртожитку, не надано інших доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Звертає увагу на те, що він має змогу надавати доньці матеріальну допомогу у розмірі 1/8 частини свого заробітку, щомісячно, оскільки на сьогоднішній день є єдиним годувальником своєї родини, так як дружина відповідача ОСОБА_3 перебуває на обліку через гіпертонічну хворобу ІІ ступеню, її рідна сестра перебуває на лікуванні у м.Київі із захворюванням нирок, тому він з дружиною опікуються племінницею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому він має середню заробітну плату у розмірі 13 126,17 грн., працює на ПАТ «Покровський ГЗК», однак велика кількість грошових кошів уходить на хвороби членів родини.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач зазначає про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що порушує її законні права та інтереси, тому просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач є донькою ОСОБА_2 (а.с. 3).
Згідно довідки Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» від 18 грудня 2019 року, ОСОБА_1 є студенткою першого курсу денної форми навчання, освітнього ступеня «бакалавр» факультету №4, термін закінчення її навчання у червні 2023 року та навчається безкоштовно по державному заказу (а.с. 5).
Згідно довідки про доходи, виданої Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» від 06 лютого 2020 року, ОСОБА_1 за період із вересня 2019 року по січень 2020 року стипендію не отримувала (а.с.17).
Відповідно до довідки Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» від 06 лютого 2020 року, ОСОБА_1 мешкає у гуртожитку АДРЕСА_3 , вартість проживання складає 520,00 грн, на місяць, що включає вартість комунальних послуг (а.с.18).
Відповідно до довідки про заробітну плату і доходи виданої АТ «Покровський гірничо - збагачувальний комбінат» від 10 березня 2020 року, відповідач ОСОБА_2 працює на підприємстві на посаді слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів V розряду, та за період з вересня 2019 року по 02 лютого 2020 року загальна сума доходів становить 78 757,04 гривень (а.с. 43).
Стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання на період навчання у розмірі 1/4 частин, щомісяця з усіх видів заробітку, (доходу) відповідача, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 182, 199, 200 СК України та виходив з того, що ОСОБА_1 у зв'язку із продовженням навчання, потребує матеріальної допомоги, а відповідач має матеріальну можливість її надавати, при цьому суд враховував сан здоров'я відповідача та що відповідач не має на утриманні інших осіб.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно визначився із правовідносинами, які виникли між сторонами і відповідно до норм ст. 199 СК України, дійшов вірного висновку про зобов'язання батьків утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги та вірно визначив період її навчання та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку.
Цей висновок суду також узгоджується з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 20 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.
Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач ОСОБА_2 є фізично здоровою особою, офіційно працевлаштований, матеріали справи не містять відомостей щодо наявності на утриманні відповідача інших осіб, у зв'язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої доньки, що продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на період її навчання.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що донька відповідача навчається безкоштовно по державному заказу, а стипендію не отримує через низьку успішність по навчанню, оскільки зазначені обставини не звільняють відповідача від обов'язку утримувати повнолітню доньку, відповідно до вимог статті 199 СК України, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, не є підставою для зменшення розміру аліментів.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він має змогу надавати доньці матеріальну допомогу у розмірі 1/8 частини свого заробітку, оскільки на сьогоднішній день є єдиним годувальником своєї родини, так як дружина відповідача ОСОБА_3 перебуває на обліку через гіпертонічну хворобу ІІ ступеню, її рідна сестра перебуває на лікуванні у м.Київі із захворюванням нирок, тому він з дружиною опікуються племінницею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому він має середню заробітну плату у розмірі 13 126,17, працює в ПАТ «Покровський ГЗК», однак велика кількість грошових кошів уходить на хвороби членів родини, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження та відповідачем, згідно до вимог ст. 81 ЦПК України, суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивачем отримано кредит в компанії ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» і заборгованість по кредиту станом на 01 червня 2020 року становить 13 189,90 грн., тому, на думку апелянта, він після ухвалення рішення буде сплачувати не аліменти, а кредит позивачки, що ставить під сумнів цільове використання стягнутих з нього аліментів, які повинні бути направлені, як допомога у навчанні, оскільки факт отримання кредиту позивачем не звільняють відповідача від обов'язку утримувати повнолітню доньку відповідно до вимог статті 199 СК України, яка продовжує навчання, так як позивач потребує такої допомоги та зазначені обставини не є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач має матеріальну можливість сплачувати аліменти на користь та на утримання повнолітньої доньки в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів), щомісяця. Крім того, відповідно до довідки ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» від 09 червня 2020 року, заборгованість за кредитним договором №216789275 від 09 березня 2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та позикодавцем ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога», відсутня (а.с. 132 -133).
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 26 жовтня 2020 року.
Головуючий:
Судді: