Справа № 159/2806/20 Провадження №33/802/531/20 Головуючий у 1 інстанції:Лесик В. О.
Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П.
27 жовтня 2020 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Клімука В.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2020 року щодо нього,
Цією постановою судді ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн. судового збору.
Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 09.06.2020, о 21 год. 03 хв. керував транспортним засобом марки «SUZUKI SERIA», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Грушевського - Вітовського в м.Ковелі, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці) і від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що один із залучених свідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння є колишній працівник поліції, а тому в нього виник сумнів у його неупередженості. Вказує, коли він зрозумів, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння робить його автоматично винуватим у правопорушенні, наполягав на проходженні такого огляду, однак працівники поліції йому в цьому відмовили. Зазначає, що після вказаної відмови він з батьком поїхав у приймальне відділення Ковельської ЦРЛ для проходження медичного огляду та отримав висновок, що тверезий. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Клімука В.С., які підтримували подану апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався.
Висновки місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 207802 від 09 червня 2020 року (а.с.1), поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.3-4), відеозаписом з бодікамер працівників поліції (а.с.5) та іншими матеріалами справи.
Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 207802 від 09 червня 2020 року (а.с.1), який складений поліцейським відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, зафіксовано ознаки сп'яніння останнього: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка яка не відповідає обстановці, а також відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, які своїми підписами у протоколі засвідчили відповідні обставини.
Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 09 червня 2020 року стверджується, що водій ОСОБА_1 у їхній присутності відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.3-4).
Із відеозапису з бодікамер працівників поліції з місця події вбачається, як ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовляється проходити відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. При цьому видно, як працівник поліції роз'яснюючи наслідки відмови від проходження цього огляду, неодноразово пропонує ОСОБА_1 пройти такий огляд за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер», або в медичному закладі.
Крім того, на відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксовано, що по приїзду батька ОСОБА_1 , під час спілкування, ОСОБА_1 визнав, що перед керуванням транспортним засобом вживав пиво.
Доводи ОСОБА_1 про те, що відразу після складання протоколу він разом з батьком поїхав в медичний заклад, де пройшов огляд на стан сп'яніння та згідно висновку Ковельської ЦРЛ від 09 червня 2020 року, він був тверезий, до уваги не приймається, оскільки щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ним п.2.5 ПДР «відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження апелянта про те, що один із свідків є колишнім працівником поліції, а тому на думку ОСОБА_1 він є заінтересованою особою, суперечать положенням п.6 р.ІІ Інструкції, відповідно до якого не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Отже, не можуть бути залучені в якості свідків лише поліцейські, а сумніви щодо неупередженості залучених свідків відсутні, тому вказані доводи ОСОБА_1 апеляційним судом до уваги не приймаються.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винна ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2020 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов