Справа № 161/10274/20 Провадження № 22-ц/802/1050/20 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.
Категорія: 44 Доповідач: Карпук А. К.
про відкриття апеляційного провадження
27 жовтня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карпук А.К., вивчивши клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Луцька міська клінічна лікарня» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 02.09.2020 подав апеляційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.08.2020 у даній справі.
У поданій апеляційній скарзі позивач заявив клопотання, в якому посилаючись на важке матеріальне становище та відсутність можливості сплатити судовий збір, просив звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 29.09.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк тривалістю п'ять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків.
Позивач ОСОБА_1 09.10.2020 повторно подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та продовжено на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали строк на усунення недоліків, які зазначені в ухвалі Волинського апеляційного суду від 29.09.2020.
22.10.2020 позивач ОСОБА_1 повторно подав клопотання у якому просить звільнити його від сплати судового збору, а також просить у разі відмови у звільненні від сплати судового збору відстрочити сплату судового збору.
Положеннями ч.1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приписами частини 2 цієї статті встановлено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема , подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Аналізуючи зміст поданих позивачем клопотань про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання від 22.10.2020 за своїм змістом є тотожним клопотанням про звільнення від сплати судового збору, які подавалось позивачем разом з апеляційною скаргою та 09.10.2020, у задоволенні яких було відмовлено.
Тому апеляційний суд визнає зловживанням процесуальними правами подання позивачем ОСОБА_1 втретє клопотання для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 18.08.2020, яке вже вирішено судом.
Згідно з частиною 3 статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Ураховуючи, що ухвалами апеляційного суду від 29.09.2020 та від 12.10.2020 вирішено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, подане 22.10.2020 тотожне клопотання в частині вирішення питання про звільнення від сплати судового збору належить залишити без розгляду.
Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Враховуючи встановлений законом обов'язок ОСОБА_1 сплатити судовий збір та відсутність пільг щодо його сплати, в той час, як останній отримує пенсію, за рахунок якої змушений купувати ліки, з метою забезпечення належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд цієї справи стосовно забезпечення права на звернення до апеляційного суду, приходжу до висновку про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору у розмірі 420,40 грн. позивачем ОСОБА_1 до закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції.
При підготовці справи до апеляційного розгляду встановлено, що апеляційна скарга подана з дотриманням строку апеляційного оскарження, визначеного ст. 354 ЦПК України, за формою і змістом відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 136, 359, 360, 361 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 в частині звільнення його від сплати удового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 18 серпня 2020 року залишити без розгляду.
Клопотання ОСОБА_1 в частині відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2020 року задовольнити.
Відстрочити сплату судового збору у розмірі 420, грн. за подання апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Луцька міська клінічна лікарня» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії до закінчення розгляду справи Волинський апеляційним судом.
Відкрити апеляційне провадження в даній справі.
Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами надіслати учасникам справи.
Встановити строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 06 листопада 2020 року.
Суддя