Справа № 761/28161/20
Провадження № 1-кс/761/17567/2020
01 жовтня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах заявника ОСОБА_4 на постанову слідчого у кримінальному провадженні № 620 200 000 000 003 28 від 10.04.2020,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах заявника ОСОБА_4 , у якій її автор скарги зазначив, що постановою слідчого ДБР України ОСОБА_5 від 19.08.2020 у кримінальному провадженні № 620 200 000 000 003 28 від 10.04.2020 відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим.
Вказане рішення заявник вважав незаконним, наполягав на тому, що кримінальним правопорушенням ОСОБА_4 завдана моральна шкода через те, що внаслідок неправомірних дій службових осіб СБ України, Генеральної прокуратури ОСОБА_4 підданий незаконному кримінальному переслідуванню, чим останньому завдано моральних страждань.
Зазначена обставина відповідно до ст. 55 КПК України є підставою для визнання ОСОБА_4 потерпілим.
У судовому засіданні заявник просив скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.
Слідчий ДБР ОСОБА_5 , будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, до суду не прибула, що відповідно до ч. 3 ст.306 КПК не є перешкодою у розгляді скарги.
Слідчий суддя, заслухавши доводи заявника, вивчивши скаргу та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до матеріалів скарги Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
У подальшому, за заявою ОСОБА_4 зареєстроване кримінальне провадження № 620 200 000 000 003 28 від 10.04.2020 за ч. 2 ст. 370 КК України. Досудове розслідування у вказаному провадженні здійснюється за фактом вчинення службовими особами СБ України у жовтні 2018 року провокації підкупу в рамках кримінального провадження № 420 180 000 000 025 05, тобто у зв'язку з підбуренням особи на пропонування, обіцянки чи надання неправомірної вигоди з метою подальшого викриття того, хто прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду.
ОСОБА_4 17.08.2020 звернувся до слідчого ДБР ОСОБА_5 із заявою про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні № 620 200 000 000 003 28, оскільки вважав, що неправомірними діями службових осіб СБ України йому заподіяно моральної шкоди.
Постановою від 19.08.2020 слідчий ОСОБА_5 відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_4 через відсутність доказів спричинення заявнику такої шкоди.
Згідно з ч.1 ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні визнається фізична особа, якій кримінальним правопорушенням з-поміж іншого завдано моральної шкоди.
У силу ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Отже, процесуальний статус потерпілого фізична особа може отримати, зокрема, коли внаслідок вчиненого кримінального правопорушення цій особі спричинена моральна шкода у зазначеній вище формі.
Визначальним у цьому випадку є те, що душевні страждання є наслідком саме протиправної поведінки, тобто однією з умов завдання моральної шкоди є доведення незаконності дій особи, яка є джерелом такої шкоди.
Крім того, наявність заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди має бути встановлена безпосередньо на день звернення зацікавленої особи до слідчого або прокурора з відповідною заявою.
З наведеного витікає, що особа, яка вважає, що внаслідок неправомірних дій їй завдана моральна шкода, має навести, у чому саме полягає така шкода та якими неправомірними діями її заподіяно.
ОСОБА_4 посилається на протиправну (з його точки зору) поведінку слідчого та/або прокурора внаслідок незаконного кримінального переслідування у іншому кримінальному провадженні, у якому триває судовий розгляд.
Слідчий суддя погоджується з тим, що притягненням особи до кримінальної відповідальності їй, безумовно, завдаються душевні страждання.
Поряд із цим, на день звернення ОСОБА_4 з відповідною заявою у кримінальному провадженні № 620 200 000 000 003 28 не встановлено у передбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку, що він був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 420 180 000 000 025 05, що може мати місце при ухваленні та набранні законної сили виправдувальним вироком щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Водночас, на день звернення ОСОБА_4 до слідчого з заявою про визнання потерпілим триває судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК.
Тобто, встановлення обставини, на які посилається ОСОБА_4 як на такі, якими йому спричинені душевні страждання, є предметом судового розгляду іншого кримінального провадження, за наслідками розгляду якого остаточне судове рішення не прийняте.
Таким чином, викладене вище унеможливлює вирішення питання, чи спричинено гр. ОСОБА_4 моральної шкоди, чи є підстави вважати, що інкриміновані ОСОБА_4 дії є результатом провокації злочину.
Отже, слідчий суддя вважає, що оскаржувана заявником постанова слідчого в цілому відповідає вимогам закону.
Наведене приводить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення слідчого.
Виходячи з сукупності встановлених обставин, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення скарги.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 303, 395КПКУкраїни, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах заявника ОСОБА_4 на постанову слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 від 19.08.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 620 200 000 000 003 28 від 10.04.2020 за ч. 2 ст. 370 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1