печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34465/20-к
14 серпня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про накладення арешту,-
12.08.2020 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження № 42020100000000307 від 30.07.2020 року, надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про накладення арешту на майно.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про повернення клопотання прокуророві для усунення недоліків відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, виходячи з такого.
З матеріалів клопотання вбачається, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Враховуючи те, що вказане клопотання не містить інформації про осіб, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває майно, що підлягає арешту, слідчий суддя позбавлений можливості викликати володільця майна в судове засідання, що призведе до порушення його прав.
Також до матеріалів не долучено документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, що відповідно є порушенням п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України.
За таких обставин, клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає поверненню для усунення недоліків.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 42020100000000307 від 30.07.2020 року - повернути для усунення недоліків та встановити строк у 72 години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1