23.10.2020 Справа № 756/10747/20
Справа пр. №3-5488/20
ун.№756/10747/20
23 жовтня 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт Талалаївка Талалаївського району Чернігівської області, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працює в ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "ВЕРТИКАЛЬ" на посаді головного бухгалтера, юридична адреса: м. Київ, пр-т Степана Бандери, 8, корпус 6,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
31 серпня 2020 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення №95/26-15-05-07-02-23, складений 11 серпня 2020 року головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДПС у м. Києві Геворковою В.В.
У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДПС у м. Києві Геворковою В.В., зазначено, що 11 серпня 2020 року при перевірці ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "ВЕРТИКАЛЬ" було виявлено, що гр. ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "ВЕРТИКАЛЬ", вела податковий облік з порушенням встановленого порядку, а саме: за травень 2020 року завищено від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 105471,00 грн, занижено податок на додану вартість на загальну суму 7052326,00 грн. в результаті чого порушено пп. "г" п. 198.5 ст. 198 , п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями згідно з актом документальної перевірки від 11 серпня 2020 року №91/26-15-05-07-02-10/40001366, чим вчинила правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про розгляд адміністративної справи повідомлена належним чином, надіслала до суду письмові пояснення, у яких просила суд розглядати справу за її відсутності, пояснила, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні, достатні та достовірні докази порушення та її вини у вчиненні адміністративного проступку. Також ОСОБА_1 вказала, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2020 року №95/26-15-05-07-02-23 датою та часом правопорушення зазначено 15 год 00 хв 11 серпня 2020 року, тоді як в акті перевірки зазначено, що така перевірка здійснювалась у період з 15 липня 2020 року по 04 серпня 2020 року, предметом перевірки являлась податкова декларація за травень 2020 року, тобто будь-яке з виявлених перевіркою правопорушень не могло бути вчинене пізніше 31 травня 2020 року, оскільки перевірка пізніших періодів не здійснювалась.
Крім того, ОСОБА_1 стверджувала, що її було запрошено для підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення, а не для його складання, що свідчить про порушення вимог чинного законодавства.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з викладеним суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними матеріалами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч. 1 ст. 256 КУпАП).
За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУПАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП настає у випадку відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасного подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків.
10 вересня 2013 року колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді справи №21-237а13 зазначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб''єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.
За приписами п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст. 60 цього Кодексу.
Податковим законодавством передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби та поширено презумпцію не винуватості на процедуру оскарження. Так вирішення питань стосовно правомірності винесеного рішення податковим органом підвідомче адміністративному суду, і розгляду в порядку передбаченому Кодексом про адміністративне правопорушення не підлягає.
З долучених до справи письмових заперечень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом встановлено, що ТОВ "Транспортно-експедиторське підприємство "ВЕРТИКАЛЬ" 31 серпня 2020 року було надіслано до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення від 31 серпня 2020 №430 на акт перевірки від 11 серпня 2020 року №91/26-15-05-07-02-10/40001366. На момент надіслання до суду Головним управлінням ДПС у м. Києві матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП триває процедура адміністративного оскарження, яка не завершена і на теперішній час.
Таким чином, на день розгляду справи про адміністративне правопорушення процес оскарження акту перевірки від 11 серпня 2020 року №91/26-15-05-07-02-10/40001366 не завершився, у зв'язку з чим не встановлена подія та склад адміністративного правопорушення.
Отже, контролюючим органом, в порушення вимог податкового законодавства, надіслано до суду матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ще до закінчення процедури адміністративного оскарження.
Окрім цього, з акту перевірки з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100000,00 грн, та протоколу про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2020 року №95/26-15-05-07-02-23 вбачається, що перевірка здійснювалась у період з 15 липня 2020 року по 04 серпня 2020 року, датою та часом правопорушення вказано 15 год 00 хв 11 серпня 2020 року, однак предметом перевірки являлась податкова декларація за травень 2020 року, тобто будь-яке з виявлених перевіркою правопорушень не могло бути вчинене пізніше 31 травня 2020 року, оскільки перевірка пізніших періодів не здійснювалась.
Таким чином, у даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно з роз'ясненнями, наданими Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2020 року у справі №199/3295/17, стандарт доведення поза розумним сумнівом, передбачає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований адміністративний проступок був учинений і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для встановлення правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону (постанова Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №688/788/15-к).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїх рішеннях у справах "Малофєєва проти Росії" (Malofeyeva v. Russia, рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та "Карелін проти Росії'(Karelin v. Russia заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Дослідивши обставини справи, оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Такий комплекс передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Т.В. Андрейчук