26.10.2020 Справа № 756/12977/20
Справа пр. №2/756/5939/20
ун. №756/12977/20
26 жовтня 2020 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, накладення штрафу, заборону вивезення дитини за межі України без нотаріальної згоди батька, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, накладення штрафу, заборону вивезення дитини за межі України без нотаріальної згоди батька.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
П. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (10510,00 грн).
П. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заявляються вимоги майнового характеру про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, а також три вимоги немайнового характеру про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, про встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні та про заборону відповідачеві вивозити дитину за межі України без нотаріальної згоди батька.
Суддя звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди є вимогою майнового характеру.
ОСОБА_1 хоч і додає до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 840,80 грн, проте судовий збір сплачений ним не в повному обсязі, незрозуміло, за які саме вимоги позивачем сплачено судовий збір, чому саме у вказаному розмірі та чим він керувався при здійсненні розрахунку судового збору.
Таким чином, позивачеві слід надати докази сплати судового збору окремо за три вимоги немайнового характеру у сумі 2522,40 грн (840,80 грн + 840,80 грн + 840,80 грн = 2522,40 грн) та за усі вимоги майнового характеру, враховуючи ставки судового збору, встановлені ст. 4 Закону України "Про судовий збір", та ціну позову, визначену сумою, яку позивач просить стягнути на його користь на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, а також, зважаючи на те, що ним вже сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Крім цього, вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
В порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України ОСОБА_1 у позовній заяві не вказав реєстраційні номери облікових карток платників податків або номери і серії паспортів, відомі їй офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 зокрема просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки та моральну шкоду згідно, тобто заявляє вимоги майнового характеру, однак всупереч положенням п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначає ціну позову.
Більш того, позивач не вказує, у якому саме розмірі слід стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки та моральну шкоду, не надає відповідного обґрунтованого розрахунку.
Також за приписами п. п. 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен заначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані позивачем копії письмових доказів (для суду, відповідача та третьої особи) не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистим підписом позивача із зазначенням його ініціалів та прізвища, а також дати такого засвідчення), позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів поданих ним письмових доказів.
Більш того, позивачем не додано до позовної заяви підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім цього, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ч. 2 цієї статті визначений загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 жодним чином не обгрунтовує з посиланням на норми чинного законодавства можливість застосування такого способу захисту порушеного права, як заборона вивезення дитини за межі України без нотаріальної згоди батька.
Більш того, позивач просить суд накласти штраф на відповідача ОСОБА_2 згідно з ч. 5 ст. 184 КУпАП, проте не обгрунтовує з посиланням на законодавчі норми можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах розгляду цивільної справи у порядку позовного провадження.
Таким чином, позивач повинен визначитись зі змістом позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На виконання зазначеної ухвали позивач повинен подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, накладення штрафу, заборону вивезення дитини за межі України без нотаріальної згоди батька залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків у термін до 06 листопада 2020 року, але не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.В. Андрейчук