Справа № 755/15175/20
№ 1-кс/755/4643/20
"26" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про арешт майна, у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040005066 від 15.09.2020 року,
за участю учасників провадження:
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_3 ,
Представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040005066 від 15.09.2020 року.
Клопотання мотивовано тим, що в провадженні Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12020100040005066, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2020 року за фактом заволодіння майном.
Так, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу цієї квартири від 21.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 . Право власності на квартиру підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 15773512 від 21.02.2019 року. У вересні 2020 року ОСОБА_3 раптово стало відомо, що його квартира належить іншій особі - ОСОБА_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 223530460 від 10.09.2020 року. Дану квартиру ОСОБА_3 придбав у ТОВ ЖК «Іль Патіо». Цей правочин було укладено безпосередньо ОСОБА_3 у приватного нотаріуса разом із представником ТОВ «Іль Патіо». Дана квартира придбавалась у новобудові, ОСОБА_7 був першим власником та на неї було складено технічний паспорт приватним підприємством Бюро технічної інвентаризації та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За показаннями ОСОБА_3 , 03.07.2020 року, об 11 годині 56 хвилин, невідома особа подала повідомлення № 40296152 від його імені приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про знищення об'єкта нерухомого майна - квартири. Дане повідомлення було за даними реєстру подано особисто у паперовій формі. Дану заяву було розглянуто протягом двох годин, задоволено, стягнуто адміністративний збір за реєстраційні дії у розмірі 100 грн. та адміністративний збір за надання інформації у розмірі 100 грн. За суб'єктним складом ця заява була подана начебто ОСОБА_7 та зазначені усі особисті дані, зокрема - номер реєстраційної картки платника податків, паспорту. Ці незаконні дії було вчинено стосовно об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1582239880000.
03 липня 2020 року було прийнято наступні рішення та складено документи щодо вказаної вище квартири, а саме: об 11 годині 56 хвилин було прийнято заяву за № 214874040, об 11 годині 57 хвилин, вже було прийнято рішення № 52946944 щодо її реєстрації та вже о 11 годині 58 було зареєстроване рішення 52947007 про закриття розділу та реєстраційної справи. Тобто, вся ця операція була проведена за три хвилини.
Згідно з рішенням № 52946944 від 03.07.2020 року, проведено державну реєстрацію знищення об'єкту нерухомого майна - квартири.
Відповідно до рішення № 52947007 від 03.07.2020 року, закрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу за реєстраційним номером 1582239880000 у зв'язку із знищенням об'єкта нерухомого майна та проведенням державної реєстрації припинення права власності на нього.
У подальшому, квартира була зареєстрована за іншою особою наступним чином.
Так, громадянин ОСОБА_9 начебто набув право власності на квартиру в наступний спосіб.
09 листопада 2018 року між обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Райдужний район» та ОСОБА_9 було укладено договір № 100-3/10/274 про пайову участь у будівництві квартири АДРЕСА_1 . Начебто, ОСОБА_9 здійснив повний внесок у будівництво і 12.11.2018 року було надано довідку № 274 про оплату внеску.
12 листопада 2018 року між обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Райдужний район» та ОСОБА_9 було складено акт прийому передачі квартири.
13 липня 2020 року о 17 годині 08 хвилин приватний нотаріус ОСОБА_10 прийняв заяву № 40450218 про державну реєстрацію права власності на квартиру та зареєстрував на неї право власності. При реєстрації права власності було прийнято наступні рішення, 216095380 - про анулювання друкованої форми, 216242193 - про пошук в базі заяв та запитів, 216245079 - друкована форма заяви, 216245 - пошук заяв та запитів, 216245353 - відомості про результати розшуку інформації, 53116162 - рішення про державну реєстрацію прав, 215246127 - витяг в процедурі реєстрації.
14 липня 2020 року о 15 годині 14 хвилин, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 відкрив розділ у реєстраційній справі 2122451280000 на квартиру АДРЕСА_1 . Підставою для реєстрації став, зокрема, технічний паспорт, виготовлений ПП Бюро технічної інвентаризації від 12.11.2018 року на квартиру АДРЕСА_1 .
14 липня 2020 року приватний нотаріус ОСОБА_11 відкрив розділ у реєстраційній справі 2122451280000.
14 серпня 2020 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 було складено договір № 1173 купівлі-продажу квартири. Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 .
14 серпня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 зареєстрував право власності № 37761603 на квартиру АДРЕСА_1 за фізичною особою ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 на підставі договору № 1173 від 14.08.2020 року.
14 серпня 2020 року нотаріус ОСОБА_12 прийняв рішення № 53610107 про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_6 .
Зокрема, є факт, що ОСОБА_9 протягом тривалого часу після отримання документів щодо реєстрації права власності на квартиру не здійснював державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а зареєстрував лише після скасування реєстрації за ОСОБА_3 .
Так, 22 вересня 2020 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округа ОСОБА_8 з адвокатським запитом № 845.2.7871 про надання інформації та копій документів щодо знищення об'єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
25 вересня 2020 року нотаріус ОСОБА_8 повідомила листом 91/02-17 про несанкціоноване втручання в її роботу щодо трьох об'єктів нерухомого майна, включаючи і квартиру АДРЕСА_1 . До відповіді нотаріус ОСОБА_8 додала відповідні документи та повідомлення до правоохоронних органів та Міністерства юстиції України.
Дані факти свідчать про захоплення квартири ОСОБА_3 незаконним способом і позбавлення його права власності на неї.
Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_3 підтвердив вказані факти та повідомив, що нікому ніколи власну квартиру не продавав і жодних угод не укладав. Крім того, вказана квартира є предметом спільної сумісної власності. Його дружина також нікому і ніколи квартиру не продавала і згоду на її відчуженні не давала.
15 вересня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12020100040005066.
Таким чином, є всі підстави вважати, що квартира АДРЕСА_1 є предметом злочину, що згідно зі ст. 98 КПК України відповідає критерію речового доказу.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити. Зокрема, адвокат ОСОБА_4 зазначив, що він звертався з адвокатським запитом до ДП «Національні інформаційні системи» та отримав відповідь, в якій зазначено, що за результатами розгляду заяви приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 08.07.2020 року про блокування доступу до Реєстру в зв'язку із вчиненням щодо неї, як державного реєстратора, шахрайських дій: підприємством 08.07.2020 року було заблоковано доступ до Державного реєстру прав вказаному приватному нотаріусу. За результатами розгляду заяви приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 10.07.2020 року про поновлення доступу до Реєстру (в якій також повідомлялось про заходи, здійснені нею з приводу несанкціонованого втручання в роботу приватного нотаріуса): підприємством 10.07.2020 року було згенеровано новий пароль доступу до Реєстру приватному нотаріусу ОСОБА_8 та здійснено підключення до засобу додаткової ідентифікації з використанням одноразового пароля; підприємством 10.07.2020 року було поновлено доступ до Державного реєстру прав зазначеному приватному нотаріусу; відповідальним співробітником Харківської регіональної філії Підприємства 10.07.2020 року особисто приватному нотаріусу ОСОБА_8 було надано новий пароль доступу до Реєстру. Крім того, на підтвердження своїх пояснень, адвокат ОСОБА_4 надав для долучення письмові докази.
Слідчий Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_13 у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якому зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено факт втручання у діяльність приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , внаслідок якого, було знищено об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 . У подальшому, квартира була зареєстрована за ОСОБА_9 на підставі договору про пайову участь № 100-3/10/274 від 09.11.2018 року. Згодом, ОСОБА_9 продав вказану квартиру ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 на підставі договору № 1173 від 14.08.2020 року. Дане майно має ознаки речового доказу і підлягає арешту з метою збереження та уникнення наступного продажу до з'ясування повних обставин у справі. Також зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання про арешт майна та надав постанову про визнання та приєднання речових доказів від 26.10.2020 року.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання представника потерпілого на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, у судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, відповідно до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме майно відповідає критеріям речового доказу, постановою від 26.10.2020 року визнане речовим доказом, а також з метою забезпечення ї збереження як речового доказу та недопущення подальшого відчуження.
Тобто, саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів, передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з доводами викладеними у клопотанні про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню в частині накладенні арешту та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про арешт майна, у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040005066 від 15.09.2020 року - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2122451280000).
У силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: