Справа №:755/11378/18
"26" жовтня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5
у провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12018100040004332від 03 травня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України, справа №755/11378/18 (1кп/755/503/20).
В судовому засіданні 07 жовтня 2020 року захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 заявлено відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 . Відвід обґрунтований тим, що суддя перешкоджає захиснику здійснювати допит свідка ОСОБА_6 , оскільки відмовилась зробити свідку попередження.
Заявник захисник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Крім того, в судове засідання не з'явилась захисник ОСОБА_7 , про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
У судове засідання прокурор не з'явився причини неявки суду не повідомили.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду заяви повідомлена належним чином, пояснень з приводу заявленого відводу не направила.
Враховуючи вимоги ст. 22, 26 та 81 КПК України, суддя вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність особи, яка звернулась із заявою.
Суддя, вивчивши заяву про відвід, ознайомившись з долученими до неї матеріалами, приходить до такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Згідно ч. 2 ст. 329 КПК України сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 330 КПК України у разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 3 ст. 352 КПК України суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.
Як зазначається у ч. 1 ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КПК України захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.
Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду (ч. 4 ст. 46 КПК України).
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 42 КПК України захисник має, серед іншого, право брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ст. 22 КПК України).
З норми ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Щодо підстав для відводу судді ОСОБА_5 , а саме наявністю інших обставин, які викликають сумніви у її неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України), то суддя приходить до висновку, що під час судового засідання по обвинуваченню ОСОБА_3 , а саме під час допиту свідка ОСОБА_6 суддею ОСОБА_5 зроблено два зауваження захиснику обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокату ОСОБА_4 за неповагу до суду. При цьому, суддею за клопотанням сторони захисту не зроблено попередження свідку, що захисником ОСОБА_4 розцінено як перешкода стороні захисту у здійсненні допиту свідка.
При цьому, з технічного запису судового засідання вбачається, що під час допиту свідка ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 у підвищеному тоні проводив допит свідка, а також намагався даним чином здійснювати тиск на свідка, за що йому і зроблено попередження головуючою суддею.
Суддя приходить до висновку, що заявлений стороною захисту відвід судді полягає фактично у незгоді з діями головуючої судді, а саме оголошенням йому двох попереджень та не оголошенні за його клопотанням попередження свідку за неповагу до суду.
Оцінюючи доводи, зазначені у відводі адвоката ОСОБА_4 , суддя вважає, що підстави для його заявлення є сумнівними та такими, що не ґрунтуються на вимогах ст. 75 КПК України.
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine) від 10 грудня 2009 року № 4785/02, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Fey v. Austria», рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Wettstein v. Switzerland», заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Pullar v. The United Kingdom», рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 22, 26, 42, 45, 47, 54, 75,80,81, 321, 329, 330, 352, 353,369-372, 376, 395 КПК України, суддя
у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1