Справа № 755/12216/20
"16" жовтня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
06 серпня 2020 року о 09 год 50 хв ОСОБА_1 керував автомобілем марки «KIA Cerato», д/н НОМЕР_1 , по просп. Броварський, 15, у м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 правил дорожнього руху України.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак направив на адресу суду клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, у якій зазначає, що письмові пояснення свідків є нікчемними з юридичної точки зору та викликають сумніви, оскільки являють собою заздалегідь підготовлені бланки, заповнені самим же інспектором. Також відеозапис, який здійснювався працівниками поліції не з початку зупинки його транспортного засобу, що заборонено Інструкцією про застосування органами а підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026. Також йому не роз'яснено його права передбачені чинним законодавством. Крім цього, 06 серпня 2020 року він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, як і не мав ознак наркотичного сп'яніння, а тому він пройшов у ТОВ «Медаком» тестування на встановлення факту вживання психоактивних речовин за допомогою імунохроматографіного аналізу 06 серпня 2020 року, які за результатами лабораторних досліджень не виявили в його організмі слідів алкоголю та психотропних речовин, що підтверджує той факт, що він не керував автомобілем у стані наркотичного сп'яніння. Зазначив, що працівниками поліції його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що підтверджує невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення. Також звернув увагу на те, що відповідно до Закону Україну «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння виключено зі ст. 130 КУпАП. При цьому поточна редакція ст. 130 КУпАП, яка зазначена на офіційному сайті Верховної Ради України не передбачає відповідальності водіїв колісних транспортних засобів. Враховуючи вище викладене просив закрити справу про адміністративне правопорушення або звільнити його від адміністративного стягнення, обмежившись усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.
Суддя, дослідивши матеріали справи, ознайомившись із письмовими запереченнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та долученими до них доказами, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06 серпня 2020 року серії ДПР18 № 102774, зі змісту якого вбачається порушення водієм пункту 2.5 правил дорожнього руху України, поясненнями свідків від 06 серпня 2020 року, направленням на огляд водіїв транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 серпня 2020 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ №2934317 від 06 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції №АА00901, записаному на DVD диск.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо тверджень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про недопустимість письмових пояснень свідків та відеозапису нагрудних камери працівника поліції, то слід зазначити таке.
Згідно п. 1 розд. І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року № 28/32999, ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Відповідно до п. 5 розд. ІІ «Інструкції і з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суддя враховує ту обставину, що відеофіксація проводилась фрагментами, однак відеозапис здійснювався при фіксації дій, передбачених ст. 266 та 254, 256 КУпАП, а саме: при відмові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та при складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, жодних обставин, які б спростовували достовірність даних відображених на відеозаписі судді не надано.
З долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 декілька раз запропоновано пройти огляд у лікаря нарколога на стан наркотичного сп'яніння. Більше того, сама фіксація відмови водія від проходження огляду відбувається біля відділення КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», що за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 20, в присутності двох свідків, дані яких встановлені. При цьому, ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції категорично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, пославшись на те, що працівники поліції встановили ознаки наркотичного сп'яніння, яких у нього немає, також підтвердив усвідомленість наслідків відмови від проходження огляду.
Суддя враховує ту обставину, що чинним законодавством для встановлення обставин справи, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачається проведення повної відеофіксації, при цьому наявні фрагменти відеозапису достовірно підтверджують однозначність відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від проходження відповідно огляду. Крім того, відмова водія від проходження огляду підтверджується і письмовими поясненнями свідків, які з урахуванням відеозапису з нагрудної камер працівника поліції, а також виду сп'яніння, ознаки якого встановлено, вважає дані докази допустимими, не зважаючи на твердження ОСОБА_1 .
Щодо наданого ОСОБА_1 звіту про тестування на встановлення факту вживання психоактивних речовин, то слід зазначити таке.
Відповідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Як зазначається у п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніхсправ України,Міністерства охорониздоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно наказу Департаменту охорони здоров'я Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30 червня 2016 року №236 затверджено заклад охорони здоров'я - Київську міську наркологічну клінічну лікарню «Соціотерапія», якому надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Надаючи оцінкузвіту про тестування на встановлення факту вживання психоактивних речовин за допомогою імунохроматографічного аналізу №6/13 від 06 серпня 2020 року проведеного ТОВ «Медаком», згідно якого за результатами лабораторних досліджень ОСОБА_1 , слідів алкоголю та психотропних речовин в організмі не виявлено, то суддя його вважає недопустимим доказом у даній справі про адміністративне правопорушення.
А самогляд особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на стан наркотичного чи іншого сп'яніння недійсним, оскільки він проводився у закладі, якому не надано право проведення огляду особи на стан сп'яніння, крім того без участі поліцейського. Більше того, 06 серпня 2020 року працівниками поліції у відповідності до чинного законодавства оформлено направлення на огляд водіїв транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія». ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння перебуваючи біля самої будівлі КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», та згодом пройшов у іншому, приватному закладі.
Крім того, відповідно до п. 3 роз. ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Згідноп. 4 роз. ІІІ Інструкції метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Відповідно доп. 7 роз. ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Як вбачається зі звіту №6/13 від 06 серпня 2020 року проведеного ТОВ «Медаком» в ОСОБА_1 слідів алкоголю та психотропних речовин в організмі не виявлено, при цьому перераховується 14 метаболітів саме яких не виявлено, однак жодним чином не зазначається про відсутність стану сп'яніння у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки визначення наркотичного засобу чи психотропної речовини в обстежуваної особи є обов'язковою умовою при встановленні у неї стану сп'яніння.
Також не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про нероз'яснення йому під час складення протоколу про адміністративне правопорушення наявних у нього прав, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №102774 від 06 серпня 2020 року, копію якого отримала особа, яка притягається до адміністративного правопорушення та в якому наявний його підпис, а також відмітка про роз'яснення його прав передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Не заслуговують також і на увагу твердження ОСОБА_1 про невідсторонення його від керування транспортним засобом, оскільки у вищезазначеному протоколі у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено те, що він ознайомлений з тим, що його відсторонено від права керування, а також наявний підпис.
Жодних інших даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП судді не надано.
Крім того, слід відзначити, що в даному випадку не вбачається підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність, з таких підстав.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно п. 6 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, частину 1 статті 130 КУпАП викладено у наступній редакції: «Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Слід також зазначити, що 03 липня 2020 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року №720-IX, який, як зазначено у розділі ІІ цього закону, набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»
Пунктом 117 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року №720-IX, у розділі I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» виключено у пункті 1 підпункти 2-4, 7.
Вимоги Закону України від 17 червня 2020 року № 720-IX із врахуванням вимог ст. 94 Конституції України, набирати чинності лише з 03 липня 2020 року.
У зв'язку із чим з 03 липня 2020 року частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за аналогічні дії тим, які карались адміністративною відповідальністю до 01 липня 2020 року, а саме за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи на те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 06 серпня 2020 року, тому застосувати вимоги п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП не вдається за можливе.
Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, то слід зазначити таке.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
В даному випадку суддя враховує серед іншого те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, категорично відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, чим опосередковано підтвердив припущення працівників поліції. Крім того, в даному випадку суддя враховує безпосередньо адміністративне правопорушення, а також ту обставину, що саме собою керування транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди, а тому керування ним особою з ознаками сп'яніння ставить у небезпеку невизначене коло осіб та може призвести до непоправимих наслідків. Така винятковість даного адміністративного правопорушення підкреслена законодавцем у санкції, яка передбачається за таке порушення, яка є однозначною, а саме не передбачає верхньої і нижньої межі та визначена у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн 00 к. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
У зв'язку із зазначеним суддя приходить до висновку, що дане діяння не є малозначним, а тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн 00 к. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) грн 40 к. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: В.Б. Левко