27.10.2020 Суддя Бугера О. В..
Справа № 644/7340/20
Провадження № 2/644/2150/20
27 жовтня 2020 року суддя Орджонікідзевського районного суду м.Харкова Бугера О.В., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору у цивільній справі за її позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (АТ «ХАРП») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
Позивачем подано до суду відповідну позовну заяву про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 43865,93 гривні, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 22000 гривні та моральної шкоди в розмірі 10000 гривень. Подана позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175 ЦПК України.
За вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі позивач звільнена від сплати судового збору, за вимоги про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди підлягає сплаті судовий збір в сумі 840,80 гривень.
Ухвалою від 28.09.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень за вимоги про стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди. 26.10.2020 року позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі. В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що у неї важкий матеріальний стан, вона є пенсіонеркою, отримує пенсію в 2630,07 грн, працювала на заводі та з травня 2019 року не отримувала заробітну плату. До відповідного клопотання додано інформацію з ГУ ДПС у Харківській області, що позивач не обліковується як фізична особа-підприємець, за даними ГУ ПФУ в Харківській області отримує з 16.12.1999 року пенсію, яка станом на 21.10.2020 року становить 2640,07 гривень, за відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період 2019 року - по 2 квартал 2020 року має дохід від АТ «ХАРП», АТ «Універсал Банк», у вигляді зарплати та додаткового блага, відповідно, загальна сума виплаченого доходу за даний період складає - 60311,30 грн..
Досліджуючи зміст поданого клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
За нормами п. 1 ч. 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про відстрочку сплати судового збору, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Судом досліджено зміст поданих відомостей про розмір доходу позивача за 2019 рік та із змісту довідки вбачається, що позивач мав дохід у вигляді зарплати та додаткового блага, відповідно, загальна сума виплаченого доходу за даний період складає - 50396,18 гривень, тобто в середньому по 4199,68 гривень щомісячно, а також протягом 2019 року дохід у вигляді пенсії в розмірі по 2630,07 грн. щомісячно, а розмір судового збору визначений законом до сплати становить 840,80 гривень. Окрім того, клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, у разі задоволення, зобов'язує позивача сплатити даний судовий збір до постановлення судового рішення, у разі його несплати, позовна заява залишається без розгляду. Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 260, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору у цивільній справі за її позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (АТ «ХАРП») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В.Бугера