Справа № 638/12429/20
Провадження № 2/638/4523/20
іменем України
27 жовтня 2020 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Штих Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент територіального контролю Харківської міської ради, ОСОБА_3 , про знесення самочинно збудованого нерухомого майна,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинну забудову за адресою: АДРЕСА_1 з наступним відшкодуванням ОСОБА_3 підтверджених витрат на знесення самочинної забудови на користь ОСОБА_1 ..
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір», а саме: позивачем при зверненні до суду із позовною заявою, яка містить вимогу немайнового характеру, не сплачено судовий збір.
У позовній заяві позивач просила звільнити її від сплати судового збору у зв'язку з тяжким майновим станом. Проте жодного доказу про підтвердження тяжкого майнового стану позивачкою не надано.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший із батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що в обґрунтування доводів клопотання не надано достатніх доказів на підтвердження того, що на час подачі позову майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі та враховуючи відсутність обставин, визначених законом, для відстрочення судових витрат, клопотання про відстрочку сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн..
Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн..
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суддя залишає її без руху.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент територіального контролю Харківської міської ради, ОСОБА_3 , про знесення самочинно збудованого нерухомого майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання позивачем ухвали, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.В. Штих.