Справа № 638/1718/20
Провадження № 2/638/2586/20
(заочне)
22 жовтня 2020 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.
секретаря Рижикової В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Домінанта», третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, -
Установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з ТДВ «СТ «Домінанта» суму не сплаченого страхового відшкодування 44057,72 грн, вартість оцінки нанесеного збитку 2000 грн, пені 15647,97 грн, 3% річних 1321,73 грн, індекс інфляції 308,40 грн, всього 63335,82 грн та витрати зі сплати судового збору. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.12.2017 року сталась ДТП за участю водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . 16.01.2018 року ОСОБА_3 звернувся з повідомленням про ДТП до відповідача та надав копії документів. Відповідачем оглянуто автомобіль та складено протокол огляду автомобіля, проте відповідач відмовився повідомляти вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу, а відтак позивач звернувся до суб'єктів оціночної діяльності для визначення матеріального збитку. На день подання позовної заяви ні оцінки нанесеного збитку, ні виплати страхового відшкодування позивач не отримав.
В судове засідання сторони не з'явились, позивач та треті особи надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та згоду на заочне розгляд справи, відповідач причин неявки не повідомив, відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 14.02.20218 року (справа №638/1065/18) визнано винним ОСОБА_4 у скоєнні ДТП 05.12.2017 року о 23 год.00 хв. Постановою суду встановлено, що ОСОБА_4 у м.Харкові на перехресті вул.Клочківська та Бурсацький узвіз керуючи автомобілем «ІЖ» 412 д/н НОМЕР_1 скоїв зіткнення автомобілем Ренаулт д/н НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. 16.01.2018 року ОСОБА_3 повідомив ТДВ «СТ «Домінанта» про дорожньо-транспортну пригоду (вхідний номер 29). За полісом №АК 4210933 транспортний засіб «ІЖ» д/н НОМЕР_1 застрахований у ТзДВ «Страхове товариство «Домінанта». Згідно довіреності від08.09.2015 року ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 або ОСОБА_3 розпоряджатися транспортним засобом Ренаулт р/н НОМЕР_2 . Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_3 власником вищевказаного автомобіля є ОСОБА_2 . З заявою про виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 звернувся до відповідача 31.01.2018 року (вхідний №104). За висновком експертного дослідження №15С від 18.05.2018 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля Ренаулт д/н НОМЕР_2 становить 108298,01 грн з урахування ПДВ на замінні складові частини КТС, вартість матеріальних збитків становить 48340,41 грн з урахуванням ПДВ на замінні складові частини КТС. За проведене експертне дослідження позивачем сплачено 2000 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.
Згідно ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до вимог п.п. 33.1.4 п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування на винну особу суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного суду Великої палати від 04 липня 2018 року в справі №755/18006/15-ц.
Згідно зі п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у раз настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Так, в полісі №АК/4210933 визначено ліміт страхового відшкодування у розмірі сто тисяч. Оскільки відповідачем не відшкодовано вартість спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 48340,41 грн, вказана сума не перевищує страхової суми по страховому випадку, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
За змістом статті 979 ЦК України договір страхування є правовідношенням, в якому страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Відтак, таке правовідношення є грошовим зобов'язанням.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач (потерпілий), хоча і не є стороною договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного відповідачами, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування. Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання
В постанові Великої Палати від 20.06.2018 року по справі №308/3162/15-ц зазначено, що до правовідносин щодо невиплати страхового відшкодування потерпілій особі застосовуються вимоги частини другої статті 625 ЦК України.
Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МСТБУ) особа, має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми згідно ч.2 ст.625 ЦК України полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеної в постановах Верховного Суду України: від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та 22 березня 2017 року у справі № 6-2011цс16.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції також підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункт 2 частини 3 цієї статті).
Відповідно до ч.1,2 ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору та вартість проведення експертного дослідження.
Керуючись ст.ст. 625,979 Цивільного кодексу України, ст.ст. 133, 141, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Домінанта» (49000, м.Дніпро, вул.Василя Макухи, 1, код ЄДРПОУ 35265086), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 44057 (сорок чотири тисячі п'ятдесят сім) грн 72 коп., вартість оцінки нанесеного збитку 2000 (дві тисячі) грн, пені 15647 (п'ятнадцять тисяч шістсот сорок сім) грн 97 коп., три відсотки річних 1321 (одна тисяча триста двадцять одна) грн 73 коп., індекс інфляції 308 (триста вісім) грн 40 коп.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового зюору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Дзержинським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Головуючий