Р І Ш Е Н Н Я (заочне)
Іменем України
№ 610/2333/20
№ 2/610/798/2020
27.10.2020 року
Балаклійський районний суд Харківської області -
головуючий: Стригуненко В.М.
за участі
секретаря: Паточки А.М.,
розглянувши у місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує про те, що на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та за довіреностями від імені інших дарувальників - співвласників квартири - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , набула право власності на 3/4 спірної квартири, інша 1/4 частина квартири їй належить на підставі свідоцтва на право власності на житло. На час укладання договору дарування у вказаній квартирі був зареєстрований попередній співвласник квартири - відповідач ОСОБА_2 . За попередньою домовленістю відповідач був зобов'язаний протягом місяця з моменту укладення договору змінити реєстрацію місця свого проживання, однак до цього часу цього не зробив. Фактично без поважних причин не проживає в квартирі з серпня 2012 року, бо в той час виїхав до Російської Федерації, де і проживає на теперішній час, приїхати щоб знятися з реєстрації не має можливості. Своїми діями він перешкоджає позивачу повною мірою розпоряджатися своїм майном, порушуючи її житлові права і права власника житла, а також законні інтереси на отримання субсидії. Крім того, вона не бажає, щоб у її квартирі був зареєстрований колишній співвласник, тому змушена звернутись до суду.
Позивач просила справу розглянути за її відсутності (а.с. 35).
Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала (а.с. 36).
Відповідач про час і місце судового засідання повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання (перебування) (а.с. 28), про що свідчить отримання судової повістки, копії позовної заяви з доданими до неї документами (а.с. 33), однак в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, поважності неявки не убачається.
Разом з тим, 26.10.2020р. до суду поштою надійшла письмова заява від його імені про визнання позову, обізнаність з наслідками його визнання, розгляд справи за його відсутності, зазначено, що він фактично постійно проживає на території Російської Федерації (а.с. 38). Однак, дана заява не засвідчена нотаріусом, тобто авторство цієї заяви в суді не підтверджено.
Тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача в розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.
Належним способом захисту цивільних прав у такому разі є пред'явлення позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, які є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання відповідними уповноваженими органами.
Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК; ст. 405 ЦК).
Позивач ОСОБА_1 є одноосібним власником чотирикімнатної квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 27.04.2020р. (3/4 частини) та свідоцтва на право власності на житло від 16.12.2002р. (1/4 частина), невід'ємною частиною якого є Договір про визнання часток у праві власності на квартиру, що є у спільній сумісній власності від 27.04.2020р. (а.с. 10-20, 21-23).
Попередній співвласник вказаного житла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишається зареєстрованим у ньому з 21.11.2001р. (а.с. 28), хоча згідно акту-обстеження від 14.09.2020р. за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не проживає принаймні з серпня 2012р., його особисті речі в квартирі відсутні, за даною адресою фактично постійно проживає ОСОБА_3 , що підтверджується свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 24).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Суд, захищаючи права власності позивача, усуває перешкоди у користуванні цією власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Внаслідок задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України,
1.Позов задовольнити повністю.
2.Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 .
3.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 840,80 гривень судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днівз дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 .
Головуючий В.М. Стригуненко