Справа № 562/544/19
"21" жовтня 2020 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді Ємельянової Л.В.
за участю секретаря Аврамчук Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання, вказуючи, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного життя мають трьох дітей: повнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні.
Повнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на денній формі навчання у Навчально-науковому механічному інституті "Національного університету водного господарства та природокористування" в м.Рівне, не працює, стипендію не отримує, жодних особистих доходів не має, тому потребує матеріальної допомоги. Йому необхідні кошти на продукти харчування, одяг, проїзд до м.Рівного, навчальні посібники, канцелярські вироби, предмети першої необхідності. Її матеріальний стан є скрутним, вона є фізичною особою-підприємцем, однак розмір її доходів є незначним, тому надавати достатню фінансову підтримку сину вона не має можливості.
Стверджує, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, отримує доходи приблизно 100000 (Сто тисяч) гривень щомісячно, також на праві приватної власності відповідачу належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Тому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 3000 (Три тисячі) гривень щомісячно до досягнення сином двадцяти трьох років на період навчання.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Януль-Сидорчук Х.В. у судовому засіданні позов підтримала в повному об'ємі, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. Пояснив суду, що останніх два роки він не займається підприємницькою діяльністю за станом здоров'я, однак не може закрити підприємницьку діяльність, оскільки має заборгованість по податках, доходів не отримує. Наявність свідоцтва про державну реєстрацію не є доказом зайняття підприємницькою діяльністю. Він має значні проблеми зі здоров'ям, потребує оперативного втручання у зв'язку із захворюванням ноги. Крім того, за рішенням суду він сплачує аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1500 (Одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно. Заборгованості зі сплати аліментів не має. Вважає, що повнолітній син ОСОБА_6 не потребує матеріальної допомоги, оскільки він є студентом державної форми навчання, крім того тривалий час перебуває за межами України в Республіці Польща, де працює перукарем і отримує доходи. Просить суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 червня 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 05.12.2008р. відділом реєстрації актів цивільного стану Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області.
Як вбачається з довідок № 537 від 20 лютого 2020 року та № 380 від 02 липня 2020 року, виданих Навчально-науковим механічним інститутом "Національного університету водного господарства та природокористування", син сторін ОСОБА_3 є студентом денної державної бюджетної форми навчання вказаного навчального закладу. Термін навчання з 01 вересня 2018 року до 30 червня 2022 року.
Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. У п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006р. "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у стаття 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналізуючи викладені вище правові норми, судом відзначається, що правовідносини з обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, не є продовженням безумовного обов'язку батьків з утримання неповнолітніх дітей, якими вказаний обов'язок, встановлений щодо обох батьків, більше того, вони регулюються самостійними нормами матеріального права і залежать від можливості надавати матеріальну допомогу.
Подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підтвердження своїх витрат на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 , який продовжує навчання, позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу.
З довідки № 0.184-21341/0/15-20 від 11.08.2020р., виданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхав за межі України 03 січня 2020 року і по даний час не повернувся.
В оглянутій судом сторінці соціальної мережі Інстаграм за посиланнями:
ІНФОРМАЦІЯ_5
міститься інформація про надання ОСОБА_8 послуг перукаря у фірмі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: Warszawa, Poland, Marszalkowska 84/92 lok.1, що стверджується розміщеними на сайті відповідними фотознімками та рекламою із відомостями про ОСОБА_3 як працівника фірми.
Згідно довідки № 1884/9/17-00-02-02-05 від 27.11.2019р., виданої Головним управлінням ДПС у Рівненській області, ОСОБА_2 з 26.01.2018р. перебуває за основним місцем обліку в Здолбунівській ДПІ Головного управління ДПС у Рівненській області як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування. За період 2018-2019 років ОСОБА_2 нараховано та виплачено дохід у сумі 24511 грн., а саме: в ІІІ кварталі 2018 року з ознакою доходу «104» - частина доходів від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна.
Твердження позивача про отримання відповідачем доходів від зайняття підприємницькою діяльністю в розмірі 100000 (Сто тисяч) гривень щомісячно не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 192952114 від 13.12.2019р., ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить Ѕ частина домоволодіння АДРЕСА_1 .
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 травня 2019 року в справі № 562/1035/16-ц проведено поділ домоволодіння АДРЕСА_1 та виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_1 638/1000 частки житлового будинку з надвірними будівлями на суму 1202183 (Один мільйон двісті дві тисячі сто вісімдесят три) грн., а ОСОБА_2 виділено 362/1000 частки житлового будинку з надвірними будівлями на суму 682117 (Шістсот вісімдесят дві тисячі сто сімнадцять) грн.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 травня 2019 року в справі № 562/606/17 ОСОБА_1 зобов'язано усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 домоволодінням та земельною ділянкою, що знаходяться в АДРЕСА_1 , шляхом вселення у даний будинок та передачі ключів від будинку та хвіртки.
Як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_2 , по даний час він не має доступу до вказаного домоволодіння, оскільки ОСОБА_1 чинить йому перешкоди в користуванні його власністю, незважаючи на те, що це єдине житло, яке належить йому на праві власності.
Також суд враховує, що на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1500 (Одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно.
Згідно довідки № 113012, виданої 24 червня 2020 року Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), станом на 24 червня 2020 року в ОСОБА_2 відсутня заборгованість зі сплати аліментів, які стягуються на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд звертає увагу, що сам по собі факт навчання повнолітньої дитини до досягнення двадцяти трьох років не є підставою для стягнення аліментів, оскільки закон пов'язує обов'язок батьків надавати матеріальну допомогу повнолітнім доньці або сину за наявності потреби у матеріальній допомозі, яка виникла у зв'язку із витратами, пов'язаними з навчанням, а також із наявністю можливості у батьків надання такої допомоги.
Враховуючи, що повнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на державній бюджетній формі навчання, з 03 січня 2020 року по даний час проживає у Республіці Польща і позивач не довела існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є її процесуальним обов'язком, не надала будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у неї потреби в матеріальній допомозі саме у зв'язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо), суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 211, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст.182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Здолбунівський районний суд Рівненської області (п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України). Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 . Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя