Ухвала
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 295/3225/17
провадження № 61-14765ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Янчук Максим Олександрович, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Департаменту реєстрації Житомирської ради, треті особи, які заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_2 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення з квартири,
06 жовтня 2020 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Янчук М. О. подав касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року в справі
№ 295/3225/17.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.
Крім того, заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору в повному розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР).
Аналіз ЄДРСР свідчить, що позовна заява містила одну вимогу немайнового характеру (виселення з квартири) та одну вимогу майнового характеру (витребування майна з чужого незаконного володіння).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову) за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
Згідно пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про витребування майна визначається вартістю цього майна.
На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 295/3225/17 в розпорядженні Верховного Суду відсутні.
Разом із тим в оскаржених судових рішеннях зазначено, що продаж спірної квартири з прилюдних торгів 15 лютого 2013 року здійснено за 135 700 грн.
Інших відомостей про оцінку спірного майна (квартири) оскаржувані судові рішення не містять.
З урахуванням наведених обставин та виходячи із того, що позов було пред'явлено до суду у 2017 році, - за подання касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , необхідно сплатити судовий збір у розмірі:
- 1 % ціни позову х 200 % за вимогу майнового характеру, але не менше
1 280 грн та не більше 16 000 грн, при цьому ціна позову має визначатися вартістю спірного майна (квартири).
- 1 280 грн за вимогу немайнового характеру (із розрахунку 640 грн х 200%), де 640 грн це 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року;
До касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 560 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру.
Отже, особи, які подали касаційну скаргу, мають обґрунтувати розмір сплаченого судового збору виходячи із ціни позову обчисленої згідно частини першої статті 176 ЦПК України і статті 4 Закону України «Про судовий збір», а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, доплатити судовий збір та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі і порядку.
Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
- зазначення в касаційній скарзі підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України;
- надання оригіналу документу про сплату (доплату) судового збору у визначеному законом розмірі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Янчук Максим Олександрович, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року у цивільній справі № 295/3225/17 залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня отримання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та/або їх представником адвокатом Янчук М. О. копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович