Ухвала
27 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 283/326/19
провадження № 61-12341ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 16 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа на стороні відповідача: Малинське управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 16 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 25 680,00 грн, моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 16 січня 2020 року в частині стягнення моральної шкоди та судових витрат змінено.
Збільшено стягнутий із Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 розмір на відшкодування моральної шкоди з 15 000 грн до 50 000 грн та судових витрат, а саме: судового збору за подання позовної заяви з 406,33 грн до 756,46 грн, витрат на професійну правову допомогу - з 1 322,15 грн до 2 461,40 грн, витрат на проведення експертизи - з 1 205,28 грн до 2 243,84 грн. В решті рішення суду залишити без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
До Верховного Суду 07 вересня 2020 ОСОБА_1 , подано касаційну скаргу на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 16 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2020 року, у якій заявник просить змінити оскаржувані судові рішення в частині стягнення моральної шкоди та судових витрат.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Також, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто, у зв'язку з тим, що нею не надано до суду квитанцію про сплату судового збору.
Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів того, що вона була позбавлена можливості звернутися з касаційною скаргою в межах строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: заявнику необхідно надати докази щодо поважності пропуску строку на касаційне оскарження.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У жовтні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали, надіслані на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 вересня 2020 року, у яких заявник посилається на те, що ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику. У зв'язку з цим, заявник повторно звернулася з касаційною скаргою.
З наданих матеріалів вбачається, що заявником недоліки касаційної скарги не було усунуто.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 16 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа на стороні відповідача: Малинське управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова