22 жовтня 2020 р.Справа № 520/10306/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Бартош Н.С. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу заяву про ухвалення додаткового рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради у справі за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі № 520/10306/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради подано апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради задоволено. Прийняту нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
11.09.2020 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У заяві відповідач зазначає, що при ухваленні постанови від 29.04.2020 суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини шостої статті 139 КАС України не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, зокрема в частині понесених відповідачем витрат щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а відтак це питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення додаткового судового рішення у справі.
Згідно із частинами першою - третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами частин третьої, п'ятої та дев'ятої цієї статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Положеннями статті 139 КАС України не регламентовано стягнення з позивача (у разі відмови у задоволенні позову) в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб'єктом владних повноважень судового збору.
Оскільки інших судових витрат, окрім судового збору, відповідач не зазнав, його судові витрати, які складаються із судового збору, відшкодуванню не підлягають.
Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 29.04.2020 № 817/66/16 (11-185апп19).
З огляду на викладене, заява Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з позивачки сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 252, 321, 325, 328 КАС України, суд.-
Відмовити в задоволенні заяви Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Бартош Н.С. П'янова Я.В.
Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2020.