Головуючий І інстанції: Горшкова О.О.
26 жовтня 2020 р. Справа № 520/1577/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -
встановила:
07.02.2020 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, яким просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) від 04.11.2019 року:
- № 00002010510, яким на підставі Акта перевірки від 11.10.2019 року №197/20/33/РРО/37878674 за встановлені порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( далі - Закон від 06.07.1995 року № 265/95-ВР) підприємству нараховано суму штрафних санкцій в сумі 120,00 грн.;
- № 00002020510, яким за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України підприємству нараховано суму штрафних санкцій в сумі 1020,00 грн..
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що за місцем розташування програмно-технічного комплексу самообслуговування (далі - ПТКС) не здійснюється будь-яких розрахункових операцій, оскільки продаж товарів, робіт, послуг не відбувається; не надається послуга з переказу коштів, оскільки момент отримання послуги не пов'язаний у часі з моментом внесення грошових коштів до ПТКС. У підприємства позивача спочатку здійснюється інкасація коштів з ПТКС та їх зарахування на поточний рахунок та лише після цього кошти переказуються на рахунок КП «Харківський метрополітен», що свідчать про помилковість висновку контролюючого органу щодо порушення підприємством позивача законодавства про регулювання обігу готівки та застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та застосування до нього штрафних санкцій.
У відзиві на адміністративний позов відповідач, не погоджуючись із вимогами ТОВ «ФК «Платіжний центр», ГУ ДПС у Харківській області вказує, що в діяльності позивача встановлені порушення: п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме в акті перевірки зазначено, що ТОВ «ФК «Платіжний центр» проводив розрахункові операції із споживачами через ПТКС без застосування реєстраторів розрахункових операцій для подальшого переказу коштів на поточні рахунки та встановлено порушення позивачем п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме ненадання відповідних документів в повному обсязі, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 року (рішення у повному обсязі складено 17.06.2020 року) адміністративний позов ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» задоволений у повному обсязі у спосіб, визначений позивачем.
Судове рішення вмотивоване тим, що операція з переказу коштів, яку виконує ТОВ «ФК «Платіжний центр» на користь КП «Харківпасс» не є розрахунковою операцією в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що в свою чергу робить протиправним застосування штрафних санкцій передбачених пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також, позивачем були надані на запит податкового органу в ході перевірки ті документи, які пов'язані з предметом перевірки.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР».
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, відповідач вказує, що Харківським окружним адміністративним судом не було надано належної правової оцінки положенням Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та не було досліджено зміст договору переказу коштів від 29.12.2018 № ЕК-ПК-12/18 внаслідок чого було зроблено хибний висновок про те, що позивач не здійснює операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України підлягає зміні з підстав та мотивів його прийняття, з огляду на наступне.
Судом установлено, що ГУ ДПС У Харківській області проведено фактичну перевірку ТОВ «ФК «Платіжний центр», щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, за результатом якої складено Акт перевірки від 11.10.2019 року № 197/20/33/РРО/37878674.
За висновками Акту перевірки ТОВ «ФК «Платіжний центр», ГУ ДПС у Харківській області сформовано податкові повідомлення-рішення від 04.11.2019 року
№ 00002010510 та № 00002020510.
Рішенням ДПС України від 09.01.2020 року № 909/6/99-00-08-05-05-06 скаргу ТОВ «ФК «Платіжний центр» від 13.11.2019 року № 13-11/19-03 залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 04.11.2019 року № 00002010510 та від 04.11.2019 року № 00002020510 - без змін.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 7, 9,11 ст. 1 Закону України «Про міський електричний транспорт», міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів; пасажир - фізична особа, яка користується транспортним засобом, перебуваючи в ньому, але не причетна до керування ним; перевізник - юридична особа, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об'єктів міського електричного транспорту.
Так, фактичною підставою для висновку про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг слугувало те, що ТОВ «ФК «Платіжний центр» проводив розрахункові операції із споживачами через ПТКС без застосування реєстраторів розрахункових операцій для подальшого переказу коштів на поточні рахунки. Доказом чого, на думку перевіряючих, є дві квитанції поповнення безконтактних електронних карток для оплати проїзду перевізником міського електричного транспорту міста Харкова на суму 120,00 грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Відповідно п. 8 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить переказ коштів.
ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» надає фінансові послуги по переказу коштів, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» на підставі Ліцензії Національного банку України від 11.02.2014 року №6 виданої ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Вказані послуги з переказу коштів позивач надає юридичній особі - КП «Харківпасс», згідно умов укладеного договору переказу коштів від 29.12.2018 року № ЕК-ПК-12/18.
Згідно умов п.п. 1.1 даного договору переказу коштів ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» приймає на себе зобов'язання здійснювати на користь Отримувача КП «Харківпасс» наступні дії:
- організовувати приймання та здійснювати переказ коштів, внесених Платниками до Фінансової установи (ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР») за проїзд в міському електричному транспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі) м. Харкова за допомогою ПТКС на користь Отримувача, фіксуючи надходження платежів Платників та реєстрацію проїзду Пасажирів в транспортних засобах Перевізників з використанням програмного забезпечення Автоматизованої системи обліку оплати проїзду;
- забезпечувати перерахування коштів на поточний рахунок Отримувача у строки, визначені цим Договором.
Також, між ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та ПАТ «Мегабанк» укладено договір від 01.07.2014 року № 103-10/2014-1 про інкасацію валютних цінностей (коштів), відповідно до якого банк на умовах, передбачених цим договором, власними силами і засобами здійснює збирання грошової готівки з програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС) клієнта та доставку її до операційної каси банку.
Відповідно до п.п. 2.2.3. п. 2.2. розділу 2 цього договору, банк зобов'язується здійснювати зарахування проінкасованої готівки на поточний рахунок Клієнта, відкритий у ПАТ «Мегабанк», не пізніше наступного Банківського робочого дня, у вихідні і святкові не пізніше наступного Банківського робочого дня.
Тобто, враховуючи наведене у позивача спочатку здійснюється інкасація коштів з ПТКС та їх зарахування на поточний рахунок та лише після цього кошти переказуються на поточний рахунок КП «Харківпасс».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупку (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що особи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупку (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
При цьому, в розумінні цього Закону розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).
Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Таким чином, на суб'єкт господарювання покладається обов'язок застосовувати РРО при здійсненні операції, яка полягає у прийманні від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг).
При цьому, фізичні особи (далі - пасажири) вносили кошти в ПТКС не за отримання послуг чи товарів від позивача, а здійснювали поповнення картки, як засобу платежу, який може бути використаний фізичною особою при оплаті послуг перевезення перевізником міського електричного транспорту міста Харкова.
Таким чином, позивачем при прийманні готівки на поповнення карток, не здійснювалася розрахункова операція з приймання коштів від покупця за реалізацію послуг з перевезення, оскільки ця послуга фактично отримується від перевізників міського електричного транспорту міста Харкова та оплачується карткою, а тому така операція в порядку Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є розрахунком, у зв'язку з чим доводи відповідача про необхідність застосування РРО суд визнає безпідставними.
Також, в межах спірних правовідносин переказу коштів з ПТКС фактично не відбувається, оскільки згідно договору від 01.07.2014 року № 103-10/2014 про інкасацію валютних цінностей (коштів) ПАТ «Мегабанк» на умовах, передбачених цим договором, власними силами і засобами здійснює збирання грошової готівки з програмно-технічних комплексів самообслуговування позивача та доставку її до операційної каси банку, та здійснює зарахування проінкасованої готівки на поточний рахунок позивача, відкритий у банку.
З вищенаведеного вбачається, що у підприємства позивача спочатку здійснюється інкасація коштів з ПТКС та їх зарахування на поточний рахунок та лише після цього кошти переказуються на рахунок КП «Харківпасс», що свідчать про помилковість висновку контролюючого органу щодо порушення підприємством позивача законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО та застосування до нього штрафних санкцій.
Тобто, ТОВ «ФК «ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» не здійснює продажу пасажирам товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу від фізичних осіб.
Внесення грошових коштів пасажирами до ПТКС являється операцією виключно з поповнення транспортної карти, що не є платіжною картою, як зазначено в
п. 3 Постанови Правління НБУ від 05.11.2014 №705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів».
Тобто, з моменту внесення грошових коштів до ПТКС операція з грошовими коштами для пасажира є завершеною. Мета, для якої вносились грошові кошти до ПТКС - поповнення транспортної картки, є досягнутою.
Даний факт підтверджується і квитанцією ПТКС, в якій вказано вид операції, яка здійснюється: поповнення електронного квитка для проїзду в міському електричному транспорті м. Харкова.
При цьому, фінансову послугу з переказу коштів Позивач надає КП «Харківпасс», так як грошові кошти, що знаходяться в ПТКС, з моменту їх потрапляння до ПТКС є власністю КП «Харківпасс».
Підпунктом 1.23 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою, (п.п. 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Послуги з перевезення пасажирів надають перевізники міського електричного транспорту міста Харкова. Загальні положення користування Харківським міським електричним транспортом та надання послуг з перевезень затвердженні Рішенням 14 сесії ХМР 7 скликання від 20.09.2017 року № 787/17 «Про затвердження правил користування міським електричним транспортом та впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду».
Отже, операція з переказу коштів, яку виконує ТОВ «ФК «Платіжний центр» на користь КП «Харківпасс», не є розрахунковою операцією в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що в свою чергу робить протиправним застосування штрафних санкцій передбачених пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Тобто, суд першої інстанції вірно вважає, що особи вносили кошти в ПТКС не за отримання послуг чи товарів від позивача, а здійснювали поповнення картки, як засобу платежу, який може бути використаний фізичною особою при оплаті послуг перевезення, що надається перевізником міського електричного транспорту
міста Харкова.
Також, суд дійшов вірної думки, що позивачем при прийманні готівки на поповнення карток, не здійснювалася розрахункова операція з приймання коштів від покупця за реалізацію послуг з перевезення, оскільки ця послуга фактично отримується від перевізника міського електричного транспорту міста Харкова та оплачується безконтактною електронною карткою, а тому така операція в порядку Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є розрахунком, у зв'язку з чим доводи відповідача про необхідність застосування РРО суд визнав безпідставними.
Також суд цілком правомірно вказав, що в межах спірних правовідносин переказу коштів з ПТКС фактично не відбувається, оскільки згідно договору від 01.07.2014 року № 103-10/2014-1 про інкасацію валютних цінностей (коштів),
ПАТ «Мегабанк» на умовах, передбачених цим договором, власними силами і засобами здійснює збирання грошової готівки з програмно-технічних комплексів самообслуговування позивача та доставку її до операційної каси банку, та здійснює зарахування проінкасованої готівки на поточний рахунок позивача, відкритий у банку.
З наведеного вбачається, що у підприємства позивача спочатку здійснюється інкасація коштів з ПТКС та їх зарахування на поточний рахунок та лише після цього кошти переказуються на рахунок перевізника міського електричного транспорту
міста Харкова.
Наведені вище обставини свідчать про помилковість висновку контролюючого органу щодо порушення підприємством позивача законодавства про регулювання обігу готівки та застосування РРО та застосування до нього штрафних санкцій.
Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.11.2019 року №00002010510 на суму 120,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.11.2019 року № 00002020510, виходячи з наступного.
Так, підставою для прийняття вказаного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувало встановлене порушення позивачем п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме ненадання відповідних документів в повному обсязі, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Згідно матеріалів справи після початку проведення фактичної перевірки,
директору ТОВ «Харківпасс» надано лист «Про надання документів» від 04.10.2019 року №3889/10/20-40-05-10-19.
Нормами п.п. 85.2, 85.4. 85.8 ст. 85 Податкового Кодексу України передбачено, що при проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В листі від 04.10.2019 року №3889/10/20-40-05-10-19 «Про надання документів» вказано, що згідно з п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України відповідач просить позивача забезпечити надання посадовим особам ГУ ДПС у Харківській області оригіналів наступних документів відповідно до періоду, який підлягає перевірці, в повному обсязі: - статутні, установчі та реєстраційні документи; - усі документи, що стосуються надання послуг по переказу коштів з використанням ПТКС, зокрема перелік ПТКС із зазначенням номерів терміналів, місць їх розташування (адреси), обсягів проведених операцій по кожному терміналу; - договори; - свідоцтва реєстрації РРО в органах ДПС; - касові книги з додатками; - встановлені ліміти каси та їх розрахунки; - накази по особовому складу щодо прийняття на роботу, звільнення з роботи, відрядження; - авансові звіти; - товарні звіти; - ліцензії, дозволи; - відомості проведених інвентаризацій; - акти списання ТМЦ та ліквідації основних фондів і документів, на підставі яких було здійснено таке списання.
Вищенаведені документи є необхідними для проведення перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період, який підлягає перевірці.
Натомість, зазначаємо, що фактична перевірка стосується виключно ПТКС, що знаходиться на станції метро «Центральний ринок», м. Харків, доказом чого є Наказ на проведення фактичної перевірки від 03.10.2019 року № 936, де чітко вказано, що фактична перевірка проводиться за адресою ст. метро «Центральний ринок»,
м. Харків.
Позивач відмовляючи в наданні запитуваних ГУ ДПС у Харківській області документів зазначив, що перелічені в запиті документи не мають відношення до предмету перевірки, так як відповідач запросив всі документи фінансово-господарської діяльності позивача за певний період, а не тільки ті, які належать або пов'язані з предметом перевірки, зокрема, договори оренди всіх приміщень та обладнання, акти списання всіх ТМЦ та ліквідації всіх основних фондів, відомості всіх проведених інвентаризацій, авансові звіти по всіх терміналах самообслуговування позивача, всі банківські виписки по всіх господарських операціях позивача, оборотньо-сальдові відомості по всім операціям та рахунках, всі накази по особовому складу та інші документи фінансово-господарської діяльності позивача за період.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 (далі - Порядок № 1245). Відповідно до п. 9 та п. 10 Порядку № 1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.
У запиті зазначаються: - посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; - підстави для надіслання запиту; - опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. У разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (п.16 Порядку №1245).
Згідно з матеріалами справи, в листі «Про надання документів» від 04.10.2019 року №3889/10/20-40-05-10-19 не зазначено підстав для надання документів, визначених статтею 73 Податкового кодексу України.
Крім того, в зазначених листах відповідач також просив надати оригінали документів, проте, згідно п. 85.5 ст. 85 Податкового Кодексу України вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, забороняється.
Як свідчать матеріали справи позивачем було надано на запит податкового органу в ході перевірки ті документи, які належать або пов'язані з предметом перевірки.
Крім того, в листі (відповіді) позивачем чітко зазначено, що надаючи послугу з переказу коштів, Товариство здійснює розрахунки виключно у безготівковій формі, Товариство не проводить розрахункових операцій, не здійснює касових операцій.
Тому, застосування штрафу за ненадання, наприклад, касових книг, лімітів каси, авансових звітів тощо неможливо, оскільки такі документи на підприємстві не існують, про що письмово повідомлено податковий орган.
Більш того, як зазначено вище, перелік цих документів є значно ширшим, ніж визначено межами фактичної перевірки терміналів самообслуговування, що знаходяться на одній станції харківського метрополітену - Центральний ринок.
Тобто, всі наявні документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, позивач листом від 09.04.2019 року № 09-10/19-02 надав податковому органу.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесених податкових повідомлень- рішень належним чином в суді не довів, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова першого суду є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, ненаданням належної правової оцінки положенням Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та не дослідження зміст договору переказу коштів від 29.12.2018 № ЕК-ПК-12/18 , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для зміни судового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, - змінити з підстав та мотивів його прийняття.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Постанова складена і підписана 26 жовтня 2020 року.