27 жовтня 2020 р. Справа № 520/5449/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мінаєва К.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.04.20 року по справі № 520/5449/19
за позовом ОСОБА_1
до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення від 15.05.2019 №36 Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області “Про відмову в перерахунку пенсії згідно Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-рп(11)/2019”;
- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-рп(11)/2019, справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19);
- задовольнити клопотання та постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення службовими особами відповідача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення від 15.05.2019 №36 Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області “Про відмову в перерахунку пенсії згідно Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-рп(11)/2019”.
Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-рп(11)/2019, справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.
04.04.2020, через засоби поштового зв'язку, позивачем подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій з посиланням на ст.ст. 382, 3783 КАС України, просив суд:
- ухвалити судове рішення про встановлення судового контролю та зобов'язати суб'єкт владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 № 520/5449/19 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити «перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(11 )/2019, з 25.04.2019 за визначеним Законом і Конституційним Судом України розрахунком «виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року» у розмірі 20865 грн. (4173 х 5);
- ухвалити, в порядку встановленому для подання заяв про встановлення судового контролю, судове рішення та визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що пенсійним органом допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні судового рішення, що набрало законної сили.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 заяву повернуто скаржнику без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити судове рішення про задоволення заяви, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вже вище зазначалось, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 по справі № 520/5449/19 позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Вказане судове рішення набрало законної сили на підставі ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, якою апеляційну скаргу Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 повернуто скаржнику.
Надаючи правову оцінку заяві ОСОБА_1 подану в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені положеннями ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 383 КАС України встановлено порядок розгляду заяв про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Положеннями ч. 2 ст. 383 КАС України встановлено відповідні вимоги до заяви, що подається на підставі ст. 383 КАС України, а саме у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заяви позивача без розгляду у зв'язку з неможливістю розгляду в одному провадженні заяви, що подана одночасно в межах ст. 382 КАС України та ст. 383 КАС України.
Положеннями ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.
Зі змісту положень ст. ст. 382, 383 КАС України встановлено можливість розгляду судом поданої заява в порядку письмового провадження або в судовому засіданні з викликом сторін по справі.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості розгляду вимог заяви ОСОБА_1 про ухвалення в порядку, встановленому для подання заяв про встановлення судового контролю, судового рішення та визнання протиправними рішення, дії та бездіяльність вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, а в подальшому стосовно вимог про ухвалення судового рішення про встановлення судового контролю та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 № 520/5449/19
З урахуванням вказаного вище, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність підстав для повернення заяви позивача без розгляду, відтак обмежив права заявника на доступ до правосуддя з метою захисту порушених прав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Стосовно вимог апеляційної скарги в частині ухвалення судового рішення про задоволення заяви позивача поданої в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи те, що ухвала про повернення позовної заяви є судовим рішенням, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, то за наслідками розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу, суд апеляційної інстанції вправі лише скасувати її, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, а тому вказана вище вимога апелянта не підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року по справі № 520/5449/19 прийнята з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 по справі №520/5449/19 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова