26 жовтня 2020 р.Справа № 591/4947/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою Начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Великописарівському, Краснопільському, Охтирському, Тростянецькому районах Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області старшого державного інспектора Матвіїва Андрія Павловича на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14.09.2020 року по справі № 591/4947/20
за позовом ОСОБА_1
до Начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Великописарівському, Краснопільському, Охтирському, Тростянецькому районах Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області старшого державного інспектора Матвіїва Андрія Павловича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 14.09.2020 задоволено позов ОСОБА_1 до Начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Великописарівському, Краснопільському, Охтирському, Тростянецькому районах Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області старшого державного інспектора Матвіїва Андрія Павловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
На зазначене рішення суду 02.10.2020 Начальник відділу контролю за використанням та охороною земель у Великописарівському, Краснопільському, Охтирському, Тростянецькому районах Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області старший державний інспектор Матвіїв Андрій Павлович подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.
Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У рішенні у справі "Рябих проти Росії" (980_172) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення "Устименко проти України" випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності урегульовані статтею 286 КАС України.
Так, згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження по даній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення від 19.06.2020 №293-ДК/0068 По/08/01/-20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення винесено Зарічним районним судом м. Суми 14.09.2020.
Апеляційна скарга подана 02.10.2020, тобто, з пропуском десятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (з дня проголошення судового рішення).
В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржником зазначено, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції отримано Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 22.09.2020.
Надаючи правову оцінку клопотанню про поновлення строку, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення, зі змісту якого встановлено, що копію рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14.09.2020 отримано 17.09.2020, тому доводи скаржника щодо отримання Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції 22.09.2020 спростовуються наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням. (а.с. 38).
В спірних правовідносинах скаржник, Начальник відділу контролю за використанням та охороною земель у Великописарівському, Краснопільському, Охтирському, Тростянецькому районах Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області старшого державного інспектора Матвіїв Андрій Павлович, виступає посадовою особою суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яка винесла оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
З урахуванням вказаного вище, доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 14.09.2020 з посиланнями на подання до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи Зарічним районним судом м. Суми та не отримання особисто судової повістки на 14.09.2020, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять докази отримання відповідних судових документів уповноваженим представником Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с. 28).
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів в матеріалах справи.
Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що відповідачем необґрунтовано поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску позивачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.
Згідно із ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 286, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання Начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Великописарівському, Краснопільському, Охтирському, Тростянецькому районах Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області старшого державного інспектора Матвіїва Андрія Павловича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 14.09.2020 по справі № 591/4947/20 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Мельнікова Л.В. Бегунц А.О.