27 жовтня 2020 року справа №360/1764/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Ястребової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного (суддя - Секірська А.Г.) від 02 липня 2020 року (повне рішення складено 06 липня 2020 року у м.Сєвєродонецьк) у справі №360/1764/20 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування податкову вимогу від 07.04.2020 року № 58708-52.
Рішенням Луганського окружного адміністративного від 02 липня 2020 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 07.04.2020 року № 58708-52.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що правомірність збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДФО за результатами річного декларування за податковим зобов'язанням на суму 145933,17 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 72966,58 грн. за податковим повідомленням -рішенням від 03.11.2017р. № 0027221314 встановлена рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2019р., залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019р. та погоджена постановою Верховного Суду від 18.11.2019р.. На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019р. по справі № 812/1823/17 у відповідності до вимог п.п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України та положень Порядку № 1204 було винесено податкове повідомлення - рішення від 23.08.2019р. № 0004021314 про сплату ПДФО у сумі 145933,17 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 72966,58 грн., яке отримано платником податків 26.09.2019р..Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в судовому порядку, рішенням суду від 12.03.2020 року у справі № 360/184/20 у задоволенні позову відмовлено. Відповідач вважає, що оскільки рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 р. у справі №360/184/20 податкове повідомлення-рішення від 23.08.2019р. № 0004021314 визнано законним та не скасовано, в інтегрованій картці позивача з ПДФО 02.04.2020р. поновлено суми грошових зобов'язань з ПДФО, що визначені цим податковим повідомленням - рішенням, поряд з цим відновлено нарахування пені у сумі 73080,13 грн.. Пеня нарахована у відповідності до вимог п.п.129.1.1 п.129.1 ст.1 Податкового кодексу України за період з 19.02.2017р. по 02.04.2020р. включно в автоматичному режимі засобами програмного забезпечення ІТС «Податковий блок», внаслідок несплати протягом 1088 календарних днів заниження податкового зобов'язання з ПДФО за 2016 рік у сумі 145 933,27 грн, виявленого в результаті документальної планової невиїзної перевірки.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем на підставі акту від 29.09.2017 р. прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.11.2017р. №0027221314 за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на суму 1 215 284,85 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 810189,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 405 094,95 грн., пеня - 95 837,70 грн.. (арк.спр. 70-71).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2019р. у справі №812/1823/17, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Луганській області від 03.11.2017р. № 0027221314 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 664 256,73 грн. та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 332 128,37 грн., а всього на суму 996 385,10 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено (арк.спр. 134-144, 145-154).
Постановою Верховного Суду від 18.11.2019 р. у справі № 812/1823/17 касаційну скаргу ГУ ДФС у Луганській області залишено без задоволення, касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2019р. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019р. у справі №812/1823/17 в частині відмови в розподілі судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення вимог в цій частині, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Луганській області на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 49530,62 грн., в іншій частині судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін (арк.спр. 155-163).
23.08.2019р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004021314, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в загальній сумі 218899,75 грн., з яких 145933,17 грн. - основне зобов'язання, 72966,58 грн. - штрафні (фінансові) санкції (арк. спр. 94).
Зазначене податкове повідомлення - рішення було у встановлені строки оскаржено позивачем в адміністративному порядку, після отримання рішення ДПС України про відмову в задоволенні скарги - в судовому порядку.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 р. у справі №360/184/20 відмовлено у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.08.2019р. № 0004021314 (арк.спр. 164-169).
Відповідачем згідно ст.59, 60 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу від 07.04.2020р. № 58708-52, якою повідомлено позивача, що станом на 06.04.2020р. сума податкового боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, становить 278 941,03 грн. у тому числі: основний платіж - 132 894,32 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 72966,58 грн., пеня - 73080,13 грн. (арк. спр. 106).
Податкова вимога отримана позивачем 23.04.2020 (арк.спр. 203).
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом .
Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абзац другий пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Пунктами 56.1, 56.2 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до абзацу першого пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (абзац другий пункту 56.5 статті 56 Податкового кодексу України).
За приписами пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення № 0004021314, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в загальній сумі 218899,75 грн., з яких 145933,17 грн. - основне зобов'язання, 72966,58 грн. - штрафні (фінансові) санкції було оскаржено позивачем у судовому порядку.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 р. у справі №360/184/20 про відмову у задоволенні адміністративного позову набрало законної сили 07.08.2020р..
Таким чином, виходячи з приписів пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України на дату складання спірної податкової вимоги 07.04.2020р. сума грошового зобов'язання 218899,75грн., з яких 145933,17 грн. - основне зобов'язання, 72966,58 грн. - штрафні (фінансові) санкції вважалась неузгодженою, що виключає можливість надіслання податкової вимоги платнику.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.
З інтегрованої картки платника за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» вбачається, що 02.04.2020р. відповідачем проведена операція щодо збільшення боргу саме на підставі податкового повідомлення - рішення (форма «Р») від 23.08.2019р. № 0004021314 (арк.спр. 200, 202) , а не на підставі раніше частково скасованого судовим рішенням у справі № 812/1823/17 податкового повідомлення - рішення від 03.11.2017р. № 0027221314, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного від 02 липня 2020 року у справі №360/1764/20 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного від 02 липня 2020 року у справі №360/1764/20 - залишити без змін.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 27 жовтня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 27 жовтня 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
Л.В. Ястребова