27 жовтня 2020 року справа №200/13733/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді- доповідача Ястребової Л. В., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д.,
секретар Харечко О.П.,
за участі представника позивача Мегріш Є.Я.,
представника відповідача Сенникова А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі № 200/13733/19-а (головуючий І інстанції Хохленков О.В., складене в повному обсязі 17 липня 2020 року в м. Слов'янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо нарахування та погашення процентів та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків відокремленого підрозділу «Кураховська теплова енергетична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» процентів за користування розстроченням у розмірі 1376849,26 грн. за кодами БК платежу 8519010300 03; 85 19010300 07; 8519010100 03; зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити корегування даних інтегрованої картки платника податків шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 1376849,26 грн. з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу «Кураховська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» за кодами 85 19010300 03; 85 19010300 07; 85 19010100 03 та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплата.
В обґрунтування позову зазначив, що 08.05.2019 року отримано лист Головного управління ДФС у Донецькій області від 26.04.2019 року №34979/10/05-99-49-20-23, згідно якого позивача повідомлено про некоректне нарахування процентів за користування розстроченнями (відстроченнями) грошових зобов'язань, а саме екологічного податку. Вважає що відповідачем неправомірно донараховано позивачеві проценти у розмірі 1376849,26 грн. по сумам розстрочення (відстрочення) екологічного податку згідно зі ст. 100 ПКУ за 2016 рік за кодами БК:85 19010300 03, 8519010300 07 - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини; 85 19010100 03 - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків відокремленого підрозділу «Кураховська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" процентів за користування розстроченням у розмірі 1376849,26 грн. за кодом класифікації бюджету 85 19010300 03; 85 19010300 07; 85 19010100 03. Зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ 43142826) здійснити корегування даних в інтегрованій картки платника податків шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 1376849,26 грн. з інтегрованої картки платника податків відокремленого підрозділу «Кураховська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" за кодами платежу 85 19010300 03; 85 19010300 07; 85 19010100 03 та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення як переплата. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" судовий збір у сумі 3842 гривні.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач, посилаючись на п. 100.1 ст. 100, п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, в редакції до 01.07.2017, п. 4.2 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань податкового боргу платників податків, зазначає, що судом не враховано обов'язок платника податку «самостійного коректного нарахування і повної сплати процентів». Зазначає, що донарахування суми процентів є операцією суто технічного виправлення некоректної роботи ІТС «Податковий блок», і за умови наявності переплати таке донарахування лише має відкоригувати сальдо розрахунків до нульового значення. Вважає, що підписавши договори про розстрочення грошових зобов'язань, ТОВ «ДТЕК Східенерго» погодився з умовами цих договорів та взяв на себе обов'язок розраховувати суму процентів на розстрочені грошові зобов'язання самостійно та сплачувати їх одночасно зі сплатою розстрочених або чергових частин розстрочених сум у строки, визначені у договорах. Крім того, наголошує на тому, що невиконання позивачем обов'язку щодо правильного нарахування процентів призвело до втрат бюджету у розмірі 1376849,26 грн.
Під час апеляційного розгляду представник вдповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечувала представник позивача.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за кодом за № 31831942, зареєстроване за адресою: 85612, Донецька область, Мар'їнський район, місто Курахове, вул. Енергетиків, буд.34. Перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДФС.
Відокремлений підрозділ «Кураховська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» код ЄДРПОУ 26160824 входить до складу ТОВ «ДТЕК Східенерго» (а.с.15-27).
Договором № 23/05-38-25-01 від 20.05.2015 року укладеним між Мар'їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» розстрочено сплату грошового зобов'язання на загальну суму 2238741,03 грн. Розділ VI п. 6.3 визначено, що строк дії договору встановлюється з дати його укладання та закінчується останньою датою дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за випадком дострокового розірвання договору та перенесення строків розстрочення (відстрочення) сум або їх частини.
У розділі І вказаного Договору, зазначено, що розстрочення надано з 20.05.2015 року по 18.12.2015 року та останньою датою дії розстрочення у графіку зазначено 18.12.2015 року (т. 1, а.с. 71-73).
Договором № 11/05-38-25-01 від 19.02.2016 року укладеним між Мар'їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» розстрочено сплату грошового зобов'язання на загальну суму 26517600,65 грн. В розділі VI в п. 6.3 зазначено, що строк дії договору встановлюється з дати його укладання та закінчується останньою датою дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за випадком дострокового розірвання договору та перенесення строків розстрочення (відстрочення) сум або їх частки. У розділі І вказаного Договору вказано, що розстрочення надано з 19.02.2016 року по 19.04.2016 року та останньою датою розстрочення у графіку зазначено 19.04.2016 року (т. 1, а.с. 74-76).
Договором № 30/05-38-25-01 від 19.08.2015 року укладеним між Мар'їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» було надане розстрочення сплати грошового зобов'язання на загальну суму 20926758,23 грн. У розділі І Договору зазначено, що розстрочення надано терміном з 19.08.20915 по 20.11.2015, останньою датою розстрочення у графіку зазначено 20.11.2015. (т. 1 а.с. 77-79).
Договором № 24/05-38-25-01 від 20.05.2015 року укладеним між Мар'їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» розстрочено сплату грошового зобов'язання на загальну суму 27297555,44 грн. Відповідно до розділу І Договору розстрочення надано терміном з 20.05.2015 по 2018.2015, остання дата у графіку - 20.08.2015 року.(т. 1, а.с. 80-82).
Договором № 17/05-38-25-01 від 20.05.2016 року укладеним між Мар'їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» надано розстрочення сплати грошового зобов'язання на загальну суму 41272614,22 грн. Розділом І Договору визначено, що розстрочення надано терміном з 20.05.2016 по 29.07.2016, остання дата у графіку зазначена 29.07.2016 (т. 1, а.с. 86-88).
Договором № 36/05-38-25-01 від 19.11.2015 року укладеним між Мар'їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» надано розстрочення сплати грошового зобов'язання на загальну суму 26228733,69 грн. У розділі І Договору зазначено, що розстрочення надається терміном з 19.11.2015 по 25.12.2015, остання дата у графіку зазначена 25.12.2015 (т. 1, а.с. 93-95).
Договором № 32/05-38-25-01 від 19.08.2016 року укладеним між Мар'їнською ОДПІ Міндоходів у Донецької області та «ДТЕК Східненерго» розстрочено сплату грошового зобов'язання на загальну суму 41701513,86 грн. Відповідно до розділу І Договору розстрочення надано терміном з 19.08.2016 по 31.10.2016, остання дата у графіку - 31.10.2016.(т. 1, а.с. 96-98).
Між сторонами не є спірним той факт, що позивачем здійснена оплата розстрочених грошових зобов'язань та оплата відсотків за користування розстроченням у відповідності до вищезазначених договорів.
08.05.2019 позивачем отримано лист податкового органу від 26.04.2019 року №34979/10/05-99-49-20-23, яким повідомлено, що під час проведення інвентаризації розстрочень (відстрочень), наданих згідно із ст. 100 ПК України, які діяли у період до 01.07.2017 року, виявлені випадки некоректного нарахування процентів за користування розстроченнями (відстроченнями) грошових зобов'язань (податкового боргу). За результатами проведеної перевірки встановлено випадки некоректного нарахування процентів по 8- ми договорах, що укладалися з ТОВ «ДТЕК Східенерго» на загальну суму 1376849,26 грн. та надано розшифрування донарахувань у розмірі договорів, кодів податку, термінів сплати,розміру облікової ставки НБУ на кожну з дат прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення та сплати чергових часток розстроченого платежу.
Податковий орган вважав, що, оскільки відображення операцій з донарахувань виявлених у результаті інвентаризації процентів відбулось 16.05.2019 року, після надходження грошових коштів у рахунок погашення сум зазначених процентів, сума з боку платника податків є узгодженою.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач як на підставу некоректного спірного нарахування процентів позивачу, посилається на некоректну роботу інформаційної системи органів ДФС, внаслідок чого спірні суми процентів своєчасно не нараховані до ІПК позивача, проте доказів на підтвердження некоректної роботи інформаційної системи органів ДФС відповідачем не надано та позивач не повинен нести тягар відповідальності за некоректну роботу інформаційної системи органів ДФС в частині що стосується спірних обставин.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 100 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла станом на березень 2016 року, передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу (пункт 100.1).
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 129.4. статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України).
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Статтею 129 Податкового кодексу передбачено, що пеня нараховується:
129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;
129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
129.2. У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
129.3. Нарахування пені закінчується:
129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
За змістом пункту 4.2. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10.10.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року (далі - Порядок № 574) нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу).
Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).
Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.
Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов'язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.
Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.
Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов'язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.
Матеріалами справи підтверджено, що проценти у розмірі 1376849,26 грн. нараховані контролюючим органом 26.04.2019 року на підставі ст. 100 Податкового кодексу України на розстрочення грошових зобов'язань, які погашені за договором № 23/05-38-25 - сплачено 28.04.2016 року та 29.07.2016; за договором № 11/1-95-38-1 - сплачено 29.07.2016 та 18.08.2016; за договором № 24/05-38-25 - сплачено 31.12.2015, 18.07.2016 року та 20.07.2016; за договором № 30/05-38-23 - сплачено 31.12.2015, 28.04.2016 та 18.08.2016; за договором № 36/05-38-23 - сплачено 31.12.2015, 14.06.2016, 18.08.2016 та 22.08.2016; за договором № 11/05-38-17 - сплачено 14.07.2016, 22.08.2016, 25.08.2016, 29.08.2016, 30.08.2016 та 31.08.2016; за договором № 17/05-38-17 - сплачено 26.09.2016, 27.09.2016, 28.09.2016, 30.09.2016, 24.10.2016, 25.10.2016, 26.10.2016, 27.10.2016, 28.10.2016, 18.11.2016, 21.11.2016, 22.11.2016; за договором № 32/05-38-17 - сплачено 22.11.2016, 28.11.2016, 29.11.2016, 28.12.201621.03.2016 року, 22.03.2016 року та 25.04.2016 року.
Статтею 58 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
58.2. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.
Оскільки проценти за користування розстроченням є за своєю податковою природою податковим зобов'язанням, то податковий орган повинен був прийняти податкове повідомлення-рішення. Однак, нарахування процентів по сумах розстрочення (відстрочення) здійснено податковим органом на підставі листа від 26.04.2019 року № 34979/10/05-99-49-20-23, тобто не у передбачений законодавцем спосіб.
Судом встановлено, що листом ДФС України № 12002/7/99-99-17-04-17 від 10.04.2019 р. було вказано про виявлення окремих випадків некоректного нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу) на підставі статті 100 ПК України, що діяли до 01.01.2017 р. Зазначеним листом було зобов'язано податкові органи нижчого рівня провести інвентаризацію розстрочень (відстрочень) на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями). Інвентаризацію за платниками, які змінили місце обліку, а розстрочення надавалися іншим органом ДФС, провести таку інвентаризацію органом ДФС за місцем обліку платника на дату її проведення (т.1 а.с.122).
За твердженням відповідача на підставі вказаного листа ним було проведено інвентаризацію наданих згідно зі статтею 100 ПК України розстрочень (відстрочень), які діяли у період до 01.01.2017 року, на предмет виявлення некоректного нарахування процентів.
Таким чином, на підставі листа ДФС України № 12002/7/99-99-17-04-17 від 10.04.2019 року відповідачем 26.04.2019 року, за його твердженням, показники ІКП позивача були приведені у відповідність до фактичного стану розрахунків, з направленням на адресу позивача листа від 26.04.2019 року №4130/10/12-32-55-07 з доданими актами звірки по сумах розстрочення (відстрочення) за 2015-2016 роки.
Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 07.04.2016 № 422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
У відповідності до п. 5 п. 1 Порядку контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим, матеріали справи не містять рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС про коригування облікових показників ІКП позивача у ручному режимі та без посилання та використання первинних документів.
Крім того, зазначеним Порядком взагалі не передбачено право відповідача на проведення інвентаризації розстрочень (відстрочень) на предмет виявлення некоректно нарахованих процентів за користування цими розстроченнями (відстроченнями).
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача стосовно порушення податковим органом порядку коригування інтегрованої картки.
Законодавством передбачено порядок зміни реєстрації платника податків в податковому органі та, відповідно, передачу всіх документів.
Порядок обліку платників податків і зборів від 09.11.2011 року №1588 розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.
За змістом п. 1.6 Порядку стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з цим Порядком, формується облікова справа.
Реєстраційна частина облікової справи платника податків формується із документів, які надходять до контролюючих органів для взяття на облік платника податків, та доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків згідно із статтями 66-68 Податкового кодексу України у паперовій формі. Звітна частина облікової справи платника податків формується із податкових декларацій (звітів, розрахунків) та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, які подаються платником у період його діяльності у паперовій формі.
У разі ліквідації чи реорганізації контролюючого органу, адміністративно-територіальної реформи, зміни меж адміністративних одиниць (районів, міст) чи інших, незалежних від платника податків об'єктивних причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому обліковується платник податків, здійснюються зняття з обліку платника податку в одному контролюючому органі та взяття на облік в іншому відповідному контролюючому органі з урахуванням таких особливостей:
1) переведення платників податків здійснюється на підставі переліку платників податків, стосовно яких змінюється місце обліку, затвердженого відповідним контролюючим органом вищого рівня;
2) у 10-денний строк після затвердження переліку платників податків, які підлягають зняттю з обліку в одному контролюючому органі та взяттю на облік в іншому, контролюючий орган, з якого переводяться платники податків, передає до контролюючого органу за новим місцем обліку такі документи та інформацію:
реєстраційні частини облікових справ платників податків;
звітні частини облікових справ платників податків.
Передача здійснюється за окремими актами прийому-передачі, які складаються у трьох примірниках - по одному для контролюючих органів та один для відповідного контролюючого органу вищого рівня (п. 10.23 Порядку).
Таким чином, всі первинні документи, у тому числі договори розстрочки з договори пролонгації підлягали переданню до відповідача.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з інтегрованої картки за 2019 рік позивача вбачається, що проценти нараховані за операціями щодо нарахування процентів за договорами про розстрочення № 24/05-38-25 від 20.05.2015; № 30/05-38-23 від 19.08.2015; № 36/05-38-23 від 19.11.215; № 17/05-38-17 від 20.05.2016; № 32/05-38-17 від 19.08.2016; № 11/05-38-1 від 19.02.2016; № 23/05-38-25 від 20.05.2015; № 11/1-05-38-1 від 19.02.2016.
При апеляційному розгляді судом апеляційної інстанції були витребувані копії первинних документів, зокрема договори пролонгації, на підставі яких відбулося нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків ВП «Кураховська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" процентів за користування розстроченням. Відповідачем надані сім договорів про розстрочення грошового зобов'язання, замість зазначених восьми, будь-яких інших первинних документів не надано.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Донецькій області щодо нарахування та погашення в інтегрованій картці платника податків ВП «Кураховська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" процентів за користування розстроченням у розмірі 1376849,26 грн. за кодом платежу 8519010300 03; 8519010300 07; 8519010100 03 є правомірними та підлягають задоволенню.
За приписами частини другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд констатує, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не у спосіб передбачений законодавством і не довів правомірність своїх дій.
Щодо способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Приписами п.п. 19-1.1.10 п. 19.1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України однією з функцій контролюючих органів є забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.
П. 1 розділу II Порядку № 422 від 07.04.2016 року унормовано, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
За визначенням ч. 1. 3 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з урахуванням норм Порядку № 422 від 07.04.2016 року, суд вважає, що у даному випадку для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідним є зобов'язання Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити корегування даних інтегрованої картки платника податків шляхом виключення нарахованих та погашених процентів за користування розстроченням у розмірі 1376849,26 грн. з інтегрованої картки платника податків ВП «Кураховська теплова електрична станція» Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" за кодом платежу 8519010300 03; 8519010300 07; НОМЕР_1 03 та відображення грошових коштів, направлених на їх погашення, як переплата.
Оскільки судом першої інстанції по суті прийнято правильне рішення, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі №200/13733/19-а - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 27 жовтня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць