27 жовтня 2020 року справа №360/3017/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Компанієць І.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Луганського окружного адміністративного (суддя -Свергун І.О.) від 09 липня 2020 року (повний текст складено 09 липня 2020 року) у справі №360/3017/19 за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» до Офісу великих платників податків ДПС про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 № Ю-78-17 та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-78-17 від 10.05.2019 року; зобов'язання зарахувати платежі згідно платіжних доручень № 1620 від 01.04.2019 року на суму 900,00 грн; № 1625 від 01.04.2019 року на суму 600,00 грн; № 1718 від 02.04.2019 року на суму 46900,00 грн; № 1727 від 02.04.2019 року на суму 900,00 грн; № 1732 від 02.04.2019 року на суму 1600,00 грн; № 1763 від 03.04.2019 року на суму 5900,00 грн; № 1818 від 03.04.2019 року на суму 260,00 грн; № 1823 від 03.04.2019 року на суму 1400,00 грн; № 1835 від 04.04.2019 року на суму 158752,52 грн; № 1836 від 04.04.2019 року на суму 4706,67 грн; №1837 від 04.04.2019 року на суму 2316,81 грн; № 1845 від 04.04.2019 року на суму 35200,00 грн; №2029 від 09.04.2019 року на суму 15400,00 грн; № 2034 від 09.04.2019 року на суму 550,00 грн; №2130 від 15.04.2019 року на суму 1400,00 грн; № 2241 від 18.04.2019 року на суму 132250,00 грн; № 2246 від 18.04.2019 року на суму 1100,00 грн; № 2315 від 18.04.2019 року на суму 250,00 грн; № 2359 від 22.04.2019 року на суму 5600,00 грн; № 2392 від 23.04.2019 року на суму 20500,00 грн; № 2399 від 23.04.2019 року на суму 1500,00 грн; № 2414 від 23.04.2019 року на суму 3500,00 грн; № 2515 від 25.04.2019 року на суму 2000,00 грн в рахунок сплати АТ «Луганськгаз» єдиного внеску за квітень 2019 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано сплату боргу (недоїмки) № Ю-78-17 від 10.05.2019 року; зобов'язано зарахувати платежі згідно платіжних доручень № 1620 від 01.04.2019 року на суму 900,00 грн; № 1625 від 01.04.2019 року на суму 600,00 грн; № 1718 від 02.04.2019 року на суму 46900,00 грн; № 1727 від 02.04.2019 року на суму 900,00 грн; № 1732 від 02.04.2019 року на суму 1600,00 грн; №1763 від 03.04.2019 року на суму 5900,00 грн; № 1818 від 03.04.2019 року на суму 260,00 грн; № 1823 від 03.04.2019 року на суму 1400,00 грн; № 1835 від 04.04.2019 року на суму 158752,52 грн; № 1836 від 04.04.2019 року на суму 4706,67 грн; №1837 від 04.04.2019 року на суму 2316,81 грн; № 1845 від 04.04.2019 року на суму 35200,00 грн; №2029 від 09.04.2019 року на суму 15400,00 грн; № 2034 від 09.04.2019 року на суму 550,00 грн; №2130 від 15.04.2019 року на суму 1400,00 грн; № 2241 від 18.04.2019 року на суму 132250,00 грн; № 2246 від 18.04.2019 року на суму 1100,00 грн; № 2315 від 18.04.2019 року на суму 250,00 грн; № 2359 від 22.04.2019 року на суму 5600,00 грн; № 2392 від 23.04.2019 року на суму 20500,00 грн; № 2399 від 23.04.2019 року на суму 1500,00 грн; № 2414 від 23.04.2019 року на суму 3500,00 грн; № 2515 від 25.04.2019 року на суму 2000,00 грн в рахунок сплати АТ «Луганськгаз» єдиного внеску за квітень 2019 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що вимогу про сплату боргу була сформовано згідно до вимог чинного законодавства на підставі даних з інформаційної системи, згідно якої станом на 30 квітня 2019р. за позивачем обліковувалась заборгованість у сумі 926430,64 грн.. Судом не було враховано, що відповідно до частини 9 статті 25 Закону № 2464-VI передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Законодавством встановлено випадки, коли сплата єдиного внеску від імені платника допускається третьою особою. Передача своїх обов'язків щодо сплати єдиного соціального внеску за договором доручення або філіями відповідно Статуту підприємства не передбачені законодавством. Таким чином, згідно вимог чинного законодавства АТ «Луганськгаз» не звільнено від обов'язку щодо сплати єдиного внеску, а отже повинно самостійно сплачувати свої зобов'язання зі сплати єдиного внеску. Застосування судом першої інстанції при вирішенні справи положень Цивільного кодексу України відповідач вважає протиправним, оскільки спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та має перевагу при застосуванні окремих норм перед іншими нормативно-правовими актами, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 40268230, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87, кімната 307 (том 2 арк. спр. 39-41).
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (організаційно-правова форма - приватне акціонерне товариство) зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 05451150, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87 (том 1 арк. спр. 133-143).
Згідно зі Статутом АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» є новим найменуванням публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз». Товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (том 1 арк. спр. 10-12).
16.05.2016р. між ПАТ «Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладено договір доручення № 16/05 на приймання платежів від усіх категорій споживачів природного газу (том 1 арк. спр. 51-52). 24.05.2016р. ПАТ «Луганськгаз» відповідно до договору доручення від 16.05.2016р. №16/05 видано довіреність за № 649, якою уповноважено ТОВ «Луганськгаз Збут» здійснювати приймання платежів (том 1 арк. спр. 53).
16.05.2016р. між ПАТ «Луганськгаз» (позикодавець) та ТОВ «Луганськгаз Збу» (позичальник) укладений договір № ФД-05-2016-5 поворотної фінансової допомоги, предметом якого є надання позикодавцем позичальнику поворотної фінансової допомоги в сумі 24000000,00 грн. зі строком повернення до 31.12.2016р., включно (до 31.01.2017р. включно за додатковою угодою від 13.01.2017р.) (том 1 арк. спр. 44-45). 28.12.2016р. та 13.01.2017р. укладено додаткові угоди до договору № ФД-05-2016-5 від 16.05.2016р. поворотної фінансової допомоги (том 1 арк. спр. 45 зв., 46).
Постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.08.2016р. та від 20.10.2016 р. у виконавчому провадженні №33280183, накладено арешт на кошти, що містяться на відкритих рахунках ПАТ «Луганськгаз» (том 1 арк. спр. 118-121).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.12.2016р. знято арешт із коштів, накладений згідно з постановами державного виконавця 03.08.2016 р. та 20.10.2016 р. ВП № 33280183 (том 1 арк. спр. 122-123).
Разом з тим, постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М. від 25.01.2019 р. та від 24.04.2019р., в рамках зведеного виконавчого провадження № 58204438 було накладено арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику АТ «Луганськгаз» (його філіям) (том 1 арк. спр. 208-214).
Постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г. від 22.11.2019р. у виконавчому провадженні № 60685512 накладено арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику АТ «Луганськгаз» (його філіям) (том 1 арк. спр. 215-221).
19.09.2016р. між ПАТ «Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладений договір доручення № Д-3, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого повірений зобов'язується від імені, в інтересах та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов'язання останнього. Сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Луганськгаз» податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, зокрема, єдиний соціальний внесок. Деталізований зміст доручення щодо виконання повіреним грошових зобов'язань, порядок його виконання та інші вказівки зазначаються довірителем в дорученні на здійснення платежів (за формою, встановленою у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору). Виконані грошові зобов'язання, вчинені повіреним на виконання цього договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки довірителя.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 договору доручення передбачено, що довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у даному договорі, забезпечити повіреного інформацією та надати необхідний для виконання доручення пакет документів (том 1 арк. спр. 22-23).
Додатком № 1 до договору доручення від 19 вересня 2016 року № Д-3 підтверджено, що позивач доручає ТОВ «Луганськгаз Збут» здійснювати від імені і за рахунок довірителя розрахунки (платежі) по зобов'язанням довірителя (том 1 арк. спр. 24).
На виконання вказаного договору позивач видав ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) довіреність від 19.09.2016р. № 103, згідно з якою позивач уповноважує повіреного сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Луганськгаз» податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, зокрема, єдиний соціальний внесок (том 1 арк. спр. 25 зв.).
На підтвердження виконання умов договору доручення позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень про оплату ТОВ «Луганськгаз Збут» як платником відповідних сум єдиного внеску від імені ПАТ «Луганськгаз» за період вересень-грудень 2016 року на загальну суму 521446,24грн., про що прямо зазначено в призначенні платежу в кожному платіжному дорученні (том 1 арк. спр. 27-41).
Листами від 08.11.2016р. № 01-02-59/1953 та від 22.11.2016р. № 01-02-59/2112 позивач повідомив контролюючий орган про те, що перерахування у вересні-листопаді 2016 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників здійснено ТОВ «Луганськгаз Збут» згідно з договором доручення від19.09.2016 р. № Д-3, а також просив зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати єдиного внеску ПАТ «Луганськгаз» (том 1 арк. спр. 42, 43).
27.12.2018р. між ПАТ «Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладено додаткову угоду до договору доручення №Д-3 від 19.09.2016р. та видано довіреність від 27.12.2018 р. № 43 на уповноваження позивачем повіреному сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Луганськгаз» податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, зокрема, єдиний соціальний внесок (том 1 арк. спр. 202).
Також 10.06.2019р. між АТ «Оператор газорозподільної системи Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладено додаткову угоду до договору доручення №Д-3 від 19.09.2016 р. та видано довіреність від 10.06.2019р. № 72 на уповноваження позивачем повіреному сплачувати (перераховувати) від імені АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, зокрема, єдиний соціальний внесок (том 1 арк. спр. 203).
На підтвердження виконання умов договору доручення від 19.09.2016 р. № Д-3 позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень про оплату ТОВ Луганськгаз Збут як платником відповідних сум єдиного внеску від імені ПАТ Луганськгаз (АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз») за період лютий-квітень 2019 року, про що також прямо зазначено в призначенні платежу в кожному платіжному дорученні (том 1 арк. спр. 222-231).
Листами від 21.02.2019р. № 01-02-38/479, 13.03.2019р. № 01-02-38/598, 28.03.2019р. № 01-02-38/714, 11.04.2019р. № 01-02-38/786, 16.05.2019р. № 01-02-38/1020 позивач повідомив контролюючий орган про те, що перерахування у лютому-квітні 2019 року єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників здійснено ТОВ «Луганськгаз Збут» згідно з договором доручення від19.09.2016р. №Д-3, а також просив зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати єдиного внеску ПАТ «Луганськгаз» (том 1 арк. спр. 197-201).
Відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-78-17 від 10.05.2019р., відповідно до якої за позивачем станом на 30 квітня 2019р. обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 926430,64 грн. (том 1 арк. спр. 14). Вимога отримана позивачем 13.05.2019р., що не заперечується сторонами по справі.
За результатами розгляду скарги позивача, рішенням ДФС України від 26.06.2019 р. №29181/6/99-99-11-05-02-25 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019р. № Ю-78-17 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (том 1 арк. спр. 19-20).
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI(далі - Закон №2464).
Згідно зі статтею 3 Закону № 2464 збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
За змістом пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 до платників єдиного внеску віднесено роботодавців, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
До визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 обов'язків платника єдиного внеску віднесено, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464 визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування -Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, якою передбачено, що:
- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (абзац перший частина п'ята статті 9);
- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзаци перший, другий частина шоста статті 9);
- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9);- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9);
- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9).
Згідно з частиною дев'ятою статті 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що Закон № 2464, який є спеціальним, покладає на позивача як платника єдиного внеску безумовний, пріоритетний обов'язок зі сплати єдиного внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів з його банківського рахунку.
Водночас, у ході розгляду справи встановлені обставини, які унеможливлюють виконання позивачем зазначеного обов'язку у спосіб, визначений Законом № 2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів, а саме арешт коштів позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що Законом № 2464 не врегульовано випадки щодо порядку виконання встановленого Законом № 2464 обов'язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов'язку.
Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов'язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахованих осіб, а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частин першої, третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до статті 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Колегія суддів, з огляду на зміст вищенаведених положень цивільного законодавства, вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що в результаті реалізації між позивачем та його повіреним їхніх взаємовідносин за договорами доручення не відбулося передачі третім особам обов'язку платника - АТ «Луганськгаз» зі сплати єдиного внеску, що заборонено частиною дев'ятою статті 25 Закону № 2464.
У суду немає підстав вважати, що такий висновок не відповідає закону, зокрема частині дев'ятій статті 25 Закону № 2464, позаяк власником коштів, від імені якого здійснено відповідні платежі в рахунок сплати сум єдиного внеску, є саме позивач, а не будь-яка третя особа, що підтверджується наданими АТ «Луганськгаз» доказами: договором поворотної фінансової допомоги від 16.05.2016р. №ФД-05-2016-5; договором про відступлення права вимоги від 30.05.2019 р. № 54/01-20-19П, договорами про часткове відступлення права вимоги від 01.02.2019р. № 01-ЛГ/ЛГЗ та від 27.03.2019р. № 01-ЛГ/ЛГЗ (том 1 арк. спр. 44-45, 204-205, 206, 207).
Та обставина, що відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев'ятої статті 25 Закону № 2464.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.01.2019р. у справі №817/85/16 (К/9901/22068/18) та від 06.02.2020р. у справі № 812/1281/17 (№К/9901/39057/18), які судом першої інстанції у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України правомірно було застосовано до спірних правовідносин.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, при формуванні спірної вимоги не враховано факт сплати ТОВ «Луганськгаз Збут» єдиного внеску від імені АТ «Луганськгаз» у період з вересня 2016 року по грудень 2016 року, а також з лютого 2019 року по квітень 2019 року згідно платіжних доручень, що знаходяться в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що в ході розгляду справи не встановлено фактів того, що внаслідок обраного АТ «Луганськгаз» способу реалізації обов'язку зі сплати єдиного внеску допущено порушення законодавства, зокрема частини дев'ятої статті 25 Закону №2464, тому винесена відповідачем вимога від 10.09.2019р. № Ю-78-17 не ґрунтується на вимогах закону.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Луганського окружного адміністративного від 09 липня 2020 року у справі №360/3017/19 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного від 09 липня 2020 року у справі №360/3017/19 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 27 жовтня 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.Д. Компанієць