27 жовтня 2020 року справа №200/2557/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Ястребової Л.В.,
розглянув в порядку письмового провадження по справі заяву Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року в справі № 200/2557/20-а (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року задоволено апеляційну скаргу адвоката Верченко О.О. на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року в справі № 200/2557/20-а.
Змінено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року в справі № 200/2557/20-а - доповнено його мотивувальну частину висновками Першого апеляційного адміністративного суду щодо віку, з якого ОСОБА_1 має право на пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року в справі № 200/2557/20-а залишено без змін.
14.09.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року.
В заяві відповідач зазначає, що постанова є незрозумілою та потребує роз'яснення стосовно наявності у позивача права на пенсію по досягненню 45 річного віку.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, встановив наступне.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року визнано незаконним та скасовано рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.02.2020 року №2038 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 певні періоди її трудової діяльності та повторно розглянути заяву від 20.02.2020 р. про призначення пенсії відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з врахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на наявність у позивача необхідного пільгового та страхового стажу, необхідного для визначення права на пенсію, що підтверджено належними та допустимими доказами.
Разом з тим, судом першої інстанції не надано правової оцінки не визнання відповідачем права позивача на призначення пенсії по досягненню 45 річного віку.
Суд апеляційної інстанції, доповнюючи мотивувальну частину рішення щодо віку, з якого ОСОБА_1 має право на пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначав наступне.
Суд першої інстанції не розглянув позовні вимоги ОСОБА_1 в частині протиправності рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії з огляду на вік, з якого позивач має право на пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проте, рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Так, відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінка.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 , наданого відповідачем, позивач має 25 років 10 місяців 26 днів страхового стажу та 05 років 6 місяців 05 днів пільгового стажу.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати, зокрема, до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 період роботи на підприємстві ВП “Шахта “Курахівська” ДП “Селидіввугілля” з 03.08.2016 року по 31.01.2020 року.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 46 років, має 10 років стражу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1 та більш ніж 26 років страхового стажу, вона має право на пенсію по досягненню 45 річного віку, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року.
Зі змісту заяви пенсійного органу вбачається незгода відповідача з судовим рішенням, що у відповідності до чинного процесуального законодавства є підставою для оскарження такого рішення в касаційному порядку, а не роз'яснення.
Питання, викладені в заяві, стосуються виключно застосування законодавства в контексті дії норм права в часі.
Таким чином, зміст постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року є чітким, ясним і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, не вказують на підстави для його роз'яснення, визначені ст. 254 КАС України.
Суд звертає увагу, що роз'ясненню підлягає рішення суду, а не норми чинного законодавства України.
Таким чином заява Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про роз'яснення постанови суду апеляційної інстанції задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 246, 248, 254, 311, 321, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про роз'яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року в справі № 200/2557/20-а.
Повний текст ухвали складений та підписаний 27 жовтня 2020 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Колегія суддів І. Д. Компанієць
А. А. Блохін
Л. В. Ястребова