27 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/4879/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соломко І.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕТЬМАНСЬКЕ» про забезпечення адміністративного позову у справі №620/4879/20,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕТЬМАНСЬКЕ» (далі також - ТОВ «ГЕТЬМАНСЬКЕ») до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі також - ГУ Держгеокадастру) про визнання протиправним та скасування припису.
Ухвалою 27.10.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії припису Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 02.10.2020 № 698-ДК/0357/Пр/03/01/-20, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що припис Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 02.10.2020 № 698-ДК/0357/Пр/03/01/-20 створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача - ТОВ «ГЕТЬМАНСЬКЕ», до ухвалення рішення в адміністративній справі. Позивач зазначив, що оскаржуваним приписом зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства України та попереджено про адміністративну відповідальність в разі невиконання такого припису, передбачену статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На думку відповідача порушенням земельного законодавства, зокрема ст. 125, 126 Земельного кодексу України, стало самовільне зайняття позивачем земельної ділянки комунальної та державної власності (кадастрові номери: 7423688100:07:000:0583, 7423688100:07:000:0581, 7423688100:07:000:0580, загальна площа яких становить 74,5954 га). Отже, для виконання вказаного припису та усунення порушень земельного законодавства, позивачу слід звільнити вказану земельну ділянку, а у разі невиконання оскаржуваного припису у 30-ти денний термін з дня його отримання, позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме накладено штраф на посадову особу позивача, передбачений статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, на переконання позивача, у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль.
Вирішуючи питання про забезпечення адміністративного позову, суд керується таким.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано положеннями статей 150,151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог та допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Ці підстави є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку встановити чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Разом з тим, згідно із абз.2 п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Як встановив суд з матеріалів позову, в разі невиконання оскаржуваного припису у 30-ти денний термін з дня його отримання, позивач понесе матеріальні збитки, оскільки відповідно до статті 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, з наведеного слідує, що в разі невиконання позивачем припису у 30-ти денний термін з дня його отримання на посадову особу ТОВ "ГЕТЬМАНСЬКЕ" буде накладено штраф у розмірі від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Зважаючи на те, що саме подання адміністративного позову, а також відкриття провадження у справі не зупиняють дій та рішень суб'єкта владних повноважень, то суд, відповідно до статті 151 КАС України, в порядку забезпечення позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову є обґрунтованою, тому таку слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 150, 153, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕТЬМАНСЬКЕ" про забезпечення адміністративного позову у справі № 620/4879/20 задовольнити.
Зупинити дію припису Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 02.10.2020 № 698-ДК/0357/Пр/03/01/-20, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання і підлягає негайному виконанню на підставі частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко