27 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/357/20
Чернігівський окружний адміністративний суд, під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними дій, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №620/357/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа - приватний нотаріус Прилуцького нотаріального округу Чернігівської області Радченко Світлана Віталіївна про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із заявою, в порядку ст.383 КАС України, в якій просить:
Постановити окрему ухвалу, якою визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо надання неправдивої довідки про розмір нарахованої, але недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі №825/1409/18 для подальшої видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію в сумі 22 321,05 грн, яка входить до складу спадщини за законом неправомірними та зобов'язати видати.
Заява обґрунтована тим, що боржник при виконанні судового рішення вчинив протиправні дії, видавши довідку з неправдивими даними щодо суми доплати за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі №825/1409/18.
Розглянувши подані документи, суд вважає за можливе розглянути заяву в письмовому провадженні (ч.5 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (надалі також - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп.18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 6 ст.383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвалюючи рішення, судом встановлено усі обставини справи і рішення суду, яке набрало законної сили не передбачає встановлення чи дослідження обставин справи щодо предмету позову стосовно якого судом уже прийнято рішення суду.
Рішення суду, яке набрало законної сили передбачає лише його виконання.
Частиною 7 ст.246 КАС України передбачено, що висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
При цьому положеннями ч.1 ст.370 КАС України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже зазначені приписи чинного законодавства України свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.03.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №620/357/20, яким позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області видати довідку про розмір нарахованої, але недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлому 05.12.2018 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №825/1409/18.
Суд зауважує, що виконання судового рішення у даній справі вимагає від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вчинення певних дій в межах повноважень, а саме видання довідки із зазначенням суми нарахованої, але недоотриманої пенсії ОСОБА_2 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №825/1409/18.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами заяви, що Головне управління ПФУ в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №620/357/19 видало позивачу довідку, в якій вказало, що доплата ОСОБА_2 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №825/1409/18 становить 0,00 грн.
При цьому, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №620/357/20 встановлено, що відповіддю на адвокатський запит від 12.09.2019 №12866/04-25 було повідомлено позивача, що відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 по рішенню суду було проведено перерахунок пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. При цьому, відповідно до вимог цієї постанови, доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 22 321,05 грн мала виплачуватися протягом 2019-2020 років.
Таким чином, доплата ОСОБА_2 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №825/1409/18 становить 22 321,05 грн, що зазначається самим відповідачем та встановлено у рішенні суду від 04.03.2020 у справі №620/357/20, а отже видана довідка не відповідає даним, які в силу преюдиційного значення рішення суду доказуванню не підлягають.
Зважаючи на вказане, суд вважає необхідним задовольнити заяву позивача в частині визнання неправомірними дій, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №620/357/20 в частині видання довідки та зазначення в ній недостовірних даних.
Щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області видати довідку, суд зазначає наступне.
Згідно ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
Зазначена вище норма є імперативною та позбавляє суд можливості вчиняти будь-які інші дії за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, окрім встановлених ст.249 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу, яку направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду від 04.03.2020 у справі №620/357/20.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.248, 249, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо надання неправдивої довідки про розмір нарахованої, але недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлому 05.12.2018 на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі №825/1409/18 неправомірними.
Винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №620/357/20.
Направити окрему ухвалу на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду від 04.03.2020 у справі №620/357/20.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області строк у тридцять днів для надання відповіді до суду про виконання ним окремої ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя Л.О. Житняк