Справа № 415/5293/20
Провадження № 2-а/415/373/20
27 жовтня 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Луньової Д.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за представника позивача - адвоката Оверченко Оксани Анатоліївни (адреса для листування: АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до старшого інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Луганській області старшого лейтенанта поліції Ребрика Дмитра Ігоровича (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Ф. Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ДП18 № 816781 від 17 серпня 2020 року складену відносно нього.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 серпня 2020 року відповідач виніс постанову серії ДП18 № 816781 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення вимог п. 31.4.7 «г» Правил дорожнього руху України.
Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що: його транспортний засіб 17 серпня 2020 року проходив перевірку на технічний стан, про що мається відмітка в Дорожньому листі № 5987; відповідач зупинив транспортний засіб позивача в місці, в якому відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395) (далі - Інструкція) не може здійснювати контроль за відповідністю технічного стану транспортних засобів; відповідач не в повному обсязі роз'яснив йому права та обов'язки та позбавив його права на правову допомогу; розглянув справу за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення; складена постанова заповнена нерозбірливим почерком.
Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю. від 25 серпня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції.
Копії ухвали від 25 серпня 2020 року було направлено позивачу, відповідачу та третій особі в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України.
02 вересня 2020 року на адресу Лисичанського міського суду Луганської області від відповідача надійшло клопотання в якому він заперечив проти позовних вимог позивача, просив справу розглянути без його участі та відмовити в задоволенні позовних вимог, долучив до матеріалів диск з фіксацією правопорушення.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно оскаржуваної постанови ДП18 № 816781 від 17 серпня 2020 року на водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП; в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне:
17 серпня 2020 року о 09 годині 10 хвилин за адресою: м. Сєвєродонецьк, а/д Р-66, 163 км., район АЗС «Укранафта», водій керував транспортним засобом при наданні послуг з пасажироперевезення за маршрутом № 407 «Лисичанськ - Сєвєродонецьк», який мав технічні несправності, а саме: не працюючий, передбачений конструкцією, замок дверей, чим порушив п. 31.4.7 «г» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 121 КУпАП.
В графі № 8 "до постанови додаються" зазначені докази - відео DSJ-X300160_BB0160.
Розглядаючи справу по суті, суд робить наступні висновки.
Щодо процедури: у даному випадку розгляд справи відбувся на місці зупинки транспортного засобу, протокол не складався. Такі дії відповідача не суперечать вимогам КУпАП, та не оскаржуються позивачем.
Щодо суті правопорушення суд зазначає. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При накладенні адміністративного стягнення посадова особа відповідно до вимог ч. 3 ст. 33, ст. 34, ст. 35 КУпАП повинна врахувати характер і тяжкість порушення, особу порушника, конкретні обставини вчинення порушення, зазначити докази на підтвердження складу правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема, повинна бути обґрунтованою, в ній має бути викладено обставини порушення, а також докази. У разі заперечень водія - мають містити відомості про його позицію (пояснення, заперечення, тощо).
Згідно вимог КУпАП до порядку притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності , а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу.
Згідно приписів КАС України саме суб'єкт владних повноважень (відповідач) зобов'язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).
З постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 121 КУпАП за порушення п. 31.4.7 «г» Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у керуванні водіями транспортними засобами, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, що мають несправності, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП, або технічний стан і обладнання яких не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується умислом або необережністю.
Суб'єктом даного правопорушення може бути водій транспортного засобу.
Відповідно до п. 31.4 Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме: п. 31.4.7 «г» Правил дорожнього руху України, інші елементи конструкції: не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла.
Згідно з положеннями розділу VIII Інструкції контроль за відповідністю технічного стану транспортних засобів, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та рухаються за встановленими маршрутами, проводиться в місцях їх стоянки, або в початкових, проміжних чи кінцевих пунктах маршруту, або під час виїзду/заїзду із/до спеціально пристосованих місць для зберігання транспортних засобів (приміщення, гаражі, майданчики, стоянки тощо).
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП відповідач надав диск з відеозаписами з бодікамери DSJ-X300160_BB0160.
Дослідивши надані відеозаписи суд встановив водій ОСОБА_1 17 серпня 2020 року керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 який використовував для надання послуг з перевезення пасажирів мав технічні несправності, а саме: не працював, передбачений конструкцією замок дверей.
ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що в м. Лисичанську, який є початковим пунктом посадки пасажирів, особисто відкривав з зовнішньої сторони двері транспортного засобу та ставив сумку, виїхав на технічно справному транспортному засобі, однак під час руху замок зламався.
Дані доводи позивача підтверджуються письмовими показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які представник позивача надав суду. З заяв свідків вбачається, що 17 серпня 2020 року приблизно о 08 годині 20 (30) хвилин під час заповнення пасажирами автобуса MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій відкрив задні двері зовні та поставив сумку пасажирки. Тобто на момент відправлення з м. Лисичанська задні (аварійні) двері на транспортному засобі працювали.
Також судом досліджена копія дорожнього листа № 5987 від 17 серпня 2020 року, в якому мається відмітка про технічну справність автобусу з державним номерним знаком НОМЕР_1 та яким дозволено його виїзд (а.с. 16).
Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем його прав передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема права на правову допомогу, оскільки дослідженим відеозаписом встановлено, що інспектор роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, клопотань позивач не заявив, лише зазначив про намір оскаржити дії поліцейського в суді.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи конкретні обставини, проаналізувавши у сукупності всі подані докази, суд дійшов висновку, що в межах наданих доказів не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, і що на даний час вже втрачено можливість збирання доказів, що протокол у даному випадку не складався і відповідно відсутні інші матеріали справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка б могла бути повернута відповідачу та/або третій особі для нового розгляду, тому оскаржувана постанова підлягає скасування з закриттям провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за даним фактом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.
Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 139, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України,
Позов представника позивача - адвоката Оверченко Оксани Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до старшого інспектора ВБДР Управління патрульної поліції в Луганській області старшого лейтенанта поліції Ребрика Дмитра Ігоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 816781 по справі про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. № 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.Ю. Луньова