Справа № 202/2310/20
Провадження № 2-а/202/57/2020
09 липня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря - Паленко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Шаблико Людмили Сергіївни, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У квітні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 14 квітня 2020 року поліцейським капрал поліції 4 батальйону 3 роти УПП в Дніпропетровській області Шаблико Людмилою Сергіївною складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2388497 у відношенні ОСОБА_1 , за порушення вимог п. 12.4 ПДР України та накладено штраф у розмірі 510 грн. Згідно даної постанови, 14.04.2020 року, позивач, керував автомобілем «Mazda CX-7», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Набережна Перемога, 36 в м. Дніпрі, зі швидкістю 100 км/год, при цьому перевищив максимально встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 50 км/год. Вказує, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог КпАП України та вважає її незаконною, оскільки позивач при керуванні транспортним засобом дотримувався положень ПДР України, відповідно Правила дорожнього руху не порушував, зазначений факт порушення ним зазначених Правил не визнає. Враховуючи викладене, просив суд скасувати постанову серії ЕАК № 2388497 від 14.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Ухвалою судді від 17 квітня 2020 року адміністративний позов прийнято до розгляду у порядку, встановленому для розгляду окремих категорій термінових справ, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
Відповідач інспектор роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шаблико Л.С. у судове засідання не з'явилася. Згідно поданого відзиву зазначила, що 14.04.2020 року близько 16.50 години відповідачем у відповідності до чинних норм законодавства України було винесено постанову серії ЕАК № 2388497 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Вказана постанова обґрунтована тим, що позивач, керуючи транспортним засобом «Mazda CX-7», н.з. НОМЕР_1 , рухався в межах намеленого пункту м. Дніпро, по вул. Набережна Перемоги, зі швидкістю 100 км/год, чим перевищив встановлене обмеження руху на 50 км/год, замірювання швидкості руху зазначеного транспортного засобу здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruCam № 000749. Зазначає, що оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року. Враховуючи викладене, просила розглядати справу без участі відповідача та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник третьої особи, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, в судове засідання не з'явився, натомість надав письмові пояснення, згідно яких зазначає, що 14.04.2020 року близько 16.50 години відповідачем у відповідності до чинних норм законодавства України було винесено постанову серії ЕАК № 2388497 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Вказана постанова обґрунтована тим, що позивач, керуючи транспортним засобом «Mazda CX-7», н.з. НОМЕР_1 , рухався в межах намеленого пункту м. Дніпро, по вул. Набережна Перемоги, зі швидкістю 100 км/год, чим перевищив встановлене обмеження руху на 50 км/год, замірювання швидкості руху зазначеного транспортного засобу здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruCam № 000749. При цьому, постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року. Також звертає увагу суду, що лазерний вимірювач швидкості TruCam №000749 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13833, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 22.11.2018 та чинного до 22.11.2019, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000672, є придатним до застосування. Можливість використання виробу «TruCam LTI 20/20», виробництва LaserTechnologylnc., США, також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Звертає увагу, що разом з поясненнями до суду надається оптичний диск DVD-R, який містить у собі відеозапис, покладений в основу прийнятого відповідачем рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови. Просили відмовити у задоволенні позову та розглядати справу без участі їх представника.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 квітня 2020 року поліцейським капрал поліції 4 батальйону 3 роти УПП в Дніпропетровській області Шаблико Людмилою Сергіївною складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2388497 у відношенні ОСОБА_1 , за порушення вимог п. 12.4 ПДР України та накладено штраф у розмірі 510 грн.
Згідно даної постанови, позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mazda CX-7», н.з. НОМЕР_1 , рухався в межах намеленого пункту м. Дніпро, по вул. Набережна Перемоги, зі швидкістю 100 км/год, чим перевищив встановлене обмеження руху на 50 км/год. Замірювання швидкості руху зазначеного транспортного засобу здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruCam № ТС000749.
Згідно ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого ст. 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п.8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пункт 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Згідно положень ч.1-3 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають адміністративні справи в тому числі про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною 2 ст.258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст.222 КУпАП).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (ст. 258 КУпАП), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Частина 2 ст. 33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Також, суд бере до уваги пункт 2.3 Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», яким встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачено, що зокрема, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Замірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача та фіксація її перевищення здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruCam № 000749.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Наведена позиція відповідає правовим висновкам, які зроблені Конституційним Судом України при ухваленні Рішення у справі № 23-рп/2010 від 22.12.2010.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом досліджено доданий відповідачем до відзиву відеозапис з місця події, а саме запис, здійснений сертифікованим лазерним приладом TRUCAM LTI20/20. Так, на даному записі зафіксовано, що транспортний засіб «Mazda CX-7», н.з. НОМЕР_1 , рухався в межах намеленого пункту м. Дніпро, по вул. Набережна Перемоги, зі швидкістю 100 км/год.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 року № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення іі результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17862, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 19.12.2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000749, є придатним до застосування.
Можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року №04/02/03/-3007, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач під час розгляду адміністративної справи щодо порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд вважає, що підстави для скасування постанови серії ЕАК № 2388497 від 14.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, відсутні, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 20, 77, 242, 243-244, 263, 286 КАС України, суд, ст.ст. 9, 122, 251, 247, 258, 280 КУпАП України, суд,
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції роти № 3 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Шаблико Людмили Сергіївни, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Г.О. Кухтін