Рішення від 26.10.2020 по справі 176/1301/20

справа №176/1301/20

провадження №2/176/502/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

26 жовтня 2020 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Крамар О.М.,

з участю секретаря судових засідань Яценко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, в м. Жовті Води, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей у твердій грошовій сумі та додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ:

05серпня 2020 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей у твердій грошовій сумі та додаткових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що з 08.06.2012 року вона перебуває з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі. В шлюбі у них народилось троє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Через постійне насильство в сім'ї у відношенні до дітей, 26.09.2018 року вони з чоловіком фактично припинили спільне проживання і вона з дітьми переїхала до м. Жовті Води, де і проживає на даний час. Відповідач залишився проживати в м. Лубни Полтавської області, однак, з цього часу відповідач не бере участі в житті дітей, аліменти на їх утримання не сплачує.

В результаті постійного стресу, в якому перебували діти через насильство з боку відповідача, в них почалися проблеми зі здоров'ям, в результаті чого її синові ОСОБА_6 та доньці ОСОБА_7 був встановлений діагноз «затримка психічого розвитку». В результаті цього, діти зараз відвідують дошкільний заклад компенсуючого типу для дітей з ЗПР. Даний діагноз у дітей вимагає від неї додаткових зусиль та часу в догляді, в результаті чого, вона не має можливості працювати повний робочий день, щоб мати можливість забезпечити дітей самостійно.

Враховуючи те, що відповідач нікому аліменти не платить, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, вважає що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 5035,50 грн., що становить половину від орієнтовного прибутку відповідача і дана сума є справедливою для компенсації витрат з боку батька, які необхідні для утримання трьох малолітніх дітей.

Окрім того, вважає, що відповідач повинен приймати участь у додаткових витратах на дітей.

Так, серед понесених нею витрат на лікування та утримання дітей було потрачено наступні кошти:

- придбання ліків для старшого сина ОСОБА_8 в сумі 418,30 грн.

- придбання ліжка та двох матраців для дітей на суму 8743 грн.

- придбання одежі, а саме двох дитячих кепок на суму 198 грн.

- придбання продуктів харчування та засобів гігієни для дітей на суму 2195,20 грн.

Враховуючи понесені нею витрати, вважає, що буде справедливим, якщо відповідач разово оплатить половину вищезазначених витрат, а саме: 5777,25 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.08.2020 року дану позовну заяву заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України було витребувано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

19.08.2020 року надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 .

Згідно наданих суду відомостей за даними реєстру територіальної громади Лубенської міської ради Полтавської області інформація про місце реєстрації ОСОБА_2 відсутня./а.с.31/

07.09.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2020 року позивачем надано позовну заяву з усуненими недоліками та довідки на підтвердження реєстрації її місця проживання разом з дітьми на території м. Жовті Води Дніпропетровської області.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.09.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 02.10.2020 року на 09 год. 00 хв.

02.10.2020 року позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відстуність, позовні вимоги підтримала.

Після відкриття провадження та вивчення позовної заяви було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України. А тому, ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02.10.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

06.10.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2020 року позивачкою було надано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Після усунення недоліків позовної заяви справу було призначено до розгляду на 26.10.2020 року на 13-00 год.

26.10.2020 року, позивачка ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі. Свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити їх. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

26.10.2020 року відповідач ОСОБА_2 , виклик якого здійснювався у визначеному законом порядку, у судове засідання не з'являється, про причини свого неприбуття суд не повідомляє, відзив на позов не подав, заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав. Його виклик до суду був здійснений з урахуванням положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України.

Окрім того, відповідачу ОСОБА_2 за останнім відомим його місцем проживання було направлено копію позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі, судову повістку. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою «адресат не проживає за даною адресою».

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про день та час розгляду справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, ухвалив відповідно ст. 280 ЦПК України, проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що у судове засідання не з'явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 08 червня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №95.(а.с.5)

Від цього шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком яких записаний відповідач.(а.с.6-8)

Згідно довідки №01-17/101 від 24.06.2020 року діти - ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 , дійсно відвідують комунальний заклад дошкільної освіти компенсуючого типу спеціального призначення.(а.с.9)

Згідно довідок про реєстрацію місця проживання виданих відділом ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, діти зареєстровані та проживають разом з матір'ю, позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.42-44).

Відповідач ОСОБА_2 , будучи батьком дітей, належної матеріальної допомоги на їх утримання не надає. Добровільно питання про надання матеріальної допомоги між сторонами не вирішено.

За таких обставин, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 5035 грн. 50 коп., щомісячно.

Відповідно до офіційних даних Державної служби статистики України середня заробітна плата в Полтавській області в квітні 2020 року (останні офіційні дані на момент подання позовної заяви) становила 10071 гривні.

Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, при цьому даний обов'язок є особистим, індивідуальним обов'язком як матері, так і батька.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі, за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів, що мають бути стягнуті з відповідача суд врахував, як стан здоров'я та матеріальне становище батька та дітей, так і ті обставини, що відповідач працездатний, погоджується сплачувати аліменти на утримання дітей у заявленому позивачем розмірі. Підстав для звільнення відповідача від обов'язку сплачувати аліменти судом не встановлено.

Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч.3 ст. 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, що буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

За змістом ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною 1ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Тому, враховуючи вищевикладене, виходячи із обставин зазначених позивачем та того, що дані стосовно незадовільного стану здоров'я відповідача чи знаходження на його утриманні інших дітей або непрацездатних членів сім'ї, яких він зобов'язаний утримувати відсутні, а також те, що відповідач є працездатним, але в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей не надає, суд вважає за необхідне позов в цій частині задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти у твердій грошовій сумі на утримання малолітніх дітей: сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 5035 грн. 50 коп., щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Щодо вимоги про стягнення додаткових витрат пов'язаних з лікуванням та утриманням дітей у розмірі 5 777,25 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Верховний Суд України в постанові від 13 вересня 2017 року (справа №6-1489цс17) звернув увагу, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. Зазначенні положення ґрунтуються також на правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленій 10 травня 2018 року у справі № 2-1161/2011.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами: витрати на спеціальний медичний огляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо.

Однак, всупереч вищенаведених положень законодавства, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами наявність додаткових витрат у розумінні ст. 185 СК України.

На підтвердження понесених додаткових витрат на лікування сина ОСОБА_3 , позивачкою надано копію виписки №У-1440 від 12.06.2020 року із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 про те, що в період з 06.06.2020 року по 12.06.2020 року він перебував на стаціонарному лікуванні в ДЗ «Спеціалізована медико - санітарна частина №9», з діагнозом «фімоз», де було проведено хірургічне втручання, а також надано список медикаментів для анестезіологічного обстеження та чек №32430 від 06.06.2020 року. /а.с.65,68,69/

Проте, дані докази суд не бере до уваги.

Так, список медикаментів для анестезіологічного обстеження не містить ні печатки, ні прізвища лікаря, який його виписав, ні назви медичної установи. Даний список не може бути рецептом на придбання медикаментів.

Крім того, чек №3243 від 06.06.2020 року також не містить а ні прізвища касира, а ні печатки ФОП, який поставляв медикаменти./а.с.69 на звороті/

Окрім цього, позивачем надано також й інші чеки на придбання продуктів харчування, засобів гігієни та інших побутових товарів. /а.с.66,67,69,70,71,72/

Однак, суд приходить до висновку, що витрати на придбання продуктів харчування та засобів гігієни, в силу положень ст. 185 СК України не відносяться до додаткових витрат на дітей, викликаних особливими обставинами, а є звичайними витратами на дітей, тому відшкодування цих витрат повинно здійснюватися за рахунок аліментів, які підлягають стягненню з відповідача.

Також позивачем надано суду фіскальний чек від 08.06.2020 року на суму 8938,00 грн./а.с.70/. Проте, за що була сплачена дана сума і на які додаткові витрати вона була витрачена, не зрозуміло. Не вказано назву товару, за який було сплачено дану суму.

Тому, проаналізувавши докази, надані позивачем щодо додаткових витрат на утримання дітей, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено дійсно понесених додаткових витрат на дітей, в розумінні ст. 185 СК України.

Таким чином, суд, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які посилається позивачка, як на підставу своїх вимог, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення додаткових витрат у розмірі половини понесених позивачкою додаткових витрат в сумі 5777,25 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів.

Оскільки позивач згідно діючого законодавства звільнений від сплати судового збору, тому сума судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. повинна бути стягнена в дохід держави з відповідача.

Керуючись ст. ст. 180, 182-185, 191 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-80, 81, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей у твердій грошовій сумі та додаткових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Артемівськ, Донецької області, громадянина України, ідентифікаційний номер платника податків - невідомий, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки м. Лубни Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5035 грн. 50 коп., щомісяця, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 05.08.2020 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Артемівськ, Донецької області, громадянина України, ідентифікаційний номер платника податків - невідомий, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку , встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 26.10.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя

Попередній документ
92445653
Наступний документ
92445655
Інформація про рішення:
№ рішення: 92445654
№ справи: 176/1301/20
Дата рішення: 26.10.2020
Дата публікації: 29.10.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.08.2020)
Дата надходження: 05.08.2020
Предмет позову: про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі
Розклад засідань:
02.10.2020 09:00 Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
26.10.2020 13:00 Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРАМАР ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
КРАМАР ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Дозорцев Андрій Юрійович
позивач:
Дозорцева Наталія Сергіївна