Справа № 201/7155/20
Провадження № 2-а/201/162/2020
26 жовтня 2020 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Вєтрова В'ячеслава Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 31 липня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Вєтрова В'ячеслава Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
У поданому позові ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону №3 УПП у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Вєтрова В.О. при винесенні постанови серії ЕАМ № 2848986 20 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП; скасувати постанову серії ЕАМ №2848986 від 20 липня 2020 року; стягнути з інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону №3 УПП у Дніпропетровській області Вєтрова В.О. 178 грн., сплачених позивачем в якості штрафу; покарати інспектора патрульної поліції роти №3 батальйону №3 УПП у Дніпропетровській області старшого лейтенант поліції Вєтрова В.О. згідно чинного законодавства України.
В обґрунтування доводів позову ОСОБА_1 вказує на те, що 20 липня 2020 року інспектором поліції старшим лейтенантом Вєтровим В.О. було винесено постанову серія ЕАМ № 2848986 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 170 гривень. Відповідно до постанови, він нібито о 07 годині 05 хвилин, рухаючись за кермом автомобіля у м. Дніпро по вул. Калинова, керував ТЗ з відсутнім переднім номерним знаком, чим порушив вимоги п.п. 2.9 (в) 31.3 (в) ПДР та вимоги ДСТУ 4278 в п. 2.9. ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів. Зазначені дії інспектора позивач вважає протиправними, а постанову незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, 20 липня 2020 року позивач рухався в транспортному засобі Mitsubishi Lancer X, днз НОМЕР_1 , який належить йому. Проїжджаючи по вул. Калинова у напрямку «Каравану» він був зупинений патрульними. До його автомобілю підійшов співробітник патрульної поліції Вєтров В.О. та вимагав пред'явити йому документи, а саме водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ та поліс обов'язкової цивільної відповідальності власників наземних ТЗ, і сказав, що він нібито порушив ПДР, а саме керував автомобілем без переднього номерного знаку. Як пояснює позивач на його автомобілі спереду немає місця, передбаченого за конструкцією зазначеною виробником, тому передній номерний знак розташовується у нього в салоні під лобовим склом. Інспектор поліції не роз'яснив йому його права та не надав можливості дати пояснення, і не ознайомив з доказами, а також виніс постанову без складання протоколу. На думку позивача, інспектор заздалегідь був переконаний в його вині та не міг об'єктивно з'ясувати обставини справи, що є грубим порушенням всебічного розгляду справи (а.с.1-4).
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2020 року справа за указаним позовом була передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.10).
Ухвалою судді від 03 серпня 2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення зазначених у ній недоліків (а.с.11-12). У встановлений судом строк недоліки вищевказаної позовної заяви були усунуті позивачем.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2020 року було відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Вєтрова В'ячеслава Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та відкрити провадження у адміністративній справі.. (а.с.18-19).
За клопотанням представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2020 року було залучено до участі у зазначеній справі третю особу Департамент патрульної поліції Національної поліції України (а.с.38).
Також ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2020 року клопотання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 було залишено без задоволення (а.с.39-40).
Від відповідача 08 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що постанова є обґрунтованою та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Також, відповідач зазначив, що разом з поясненнями надається диск, який містить у собі відеозапис, що був покладений в основу прийнятого відповідачем рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови (а.с.42-47).
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
20 липня 2020 року інспектором роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Вєтровим В.О. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2848986, згідно з якою позивач 20 липня 2020 року о 07 год. 05 хв., в м. Дніпрі, по вул. Калинова, буд. 22, керував транспортним засобом з відсутнім переднім номерним знаком, чим порушив вимоги п.п. 2.9 (в), 31.3 (в) ПДР, та вимоги ДСТУ 4278, під час зупинки працівниками поліції не вімкнув світлову аварійну сигналізацію, чим порушив п. 2.9. в. ПДР - керування водієм транспортного засобу з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів (а.с.5).
Відповідно до указаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.
Правомірність та обґрунтованість указаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.9 в. ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачено, що в разі керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Згідно із ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 1, 2, 3 і 5 статті 122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Пунктом 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
У статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ 1 Інструкції № 1395).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395).
У статті 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статей 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що керування транспортним засобом, номерний знак на якому закріпленим у не встановленому для цього місці, є підставою для притягнення особи до відповідальності за ч.6 статті 121 КУпАП.
При цьому, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене вказаною нормою, виноситься на місці його вчинення.
Під час розгляду справи судом було оглянуто диск відеозапису правопорушення, що наявний в матеріалах справи, як доказ, який підтвердив законність дій відповідача, а саме на відеозапису видно, як позивач, керував транспортним засобом без переднього номерного знаку.
Перевіряючи доводи позову, суд звертає увагу, що передній номерний знак автомобіля, яким керував позивач, відсутній у встановленому для цього місці, що було зафіксовано відповідачем у порядку, визначеному чинним законодавством, та не заперечується позивачем. Зокрема, в позові позивачем підтверджено даний факт. В той же час, посилання позивача на те, що номерний знак відсутній у зв'язку з відсутністю місця передбаченого конструкцією зазначеною виробником, розцінюється судом критично, оскільки ані КУпАП, ані ПДР України не передбачено жодних виключень з даного правила. При цьому, позивачем не наведено жодної правової норми, яка би надавала йому змогу виправдовувати відсутність переднього номерного знаку неможливістю його фізичного влаштування на машину.
Твердження позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд також вважає безпідставним та необґрунтованим. Так, дослідивши надане відповідачем відео, суд не виявив порушень, допущених патрульним інспектором.
З огляду на зазначене, суд вважає, що в даному випадку має місце факт порушення позивачем п. 2.9 «в» ПДР та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 статті 121 КУпАП.
З огляду на наявні матеріали справи та пояснення, судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, тому суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Згідно статті 283 Кодексу розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Положеннями статті 285 Кодексу передбачено, зокрема, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку.
Під час розгляду даної справи встановлено, що відповідачем не було порушено прав позивача, передбачених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення й притягнення особи до відповідальності.
Відтак, посилання позивача на порушення його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відхиляються судом, адже під час судового розгляду не встановлено існування фактів таких порушень, що могли б істотно вплинути на правильність застосованих до позивача санкцій.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора поліції 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Вєтрова В'ячеслава Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.О. Демидова