Єдиний унікальний номер судової справи 201/9702/20
Номер провадження 3/201/4528/2020
26 жовтня 2020 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Ополинська І.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
04 жовтня 2020 року близько 22 години 00 хвилин знаходившись за адресою постійного мешкання по відношенню до співмешканки висловлювався нецензуною лайкою, погрожував, тягнув за волосся чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру в наслідок чого у постраждалої особи емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнав частково та підтвердив, що у час та місце вказаними у протоколі між ним та його співмешканкою ОСОБА_2 дійсно виникла сімейна сварка, в ході якої він нецензурно виражався на її адресу, при цьому, заперечував, що вчиняв відносно неї фізичне насильство, у тому числі, не тягав її за волосся.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні останнього, якому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, у їх сукупності, зокрема, заявою потерпілої ОСОБА_2 , та її поясненнями від 04 жовтня 2020 року, відповідно до яких, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в її сторону, погрожував фізичною розправою, тягав її за волосся та бив по рукам поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких він дійсно виражався нецензурною лайкою та рапортом працівника поліції від 04 жовтня 2020 року.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ст. 1 Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, вказані дії та як результат - наслідки, можуть суттєво відобразитись на здоров'ї постраждалої особи.
Вважаю, що у справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об'єктивного розгляду цієї справи.
Отже, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З урахуванням викладеного, приходжу до переконання, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі дотримання законів України, а так само попередження здійснення ним нових правопорушень необхідно застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, необхідно стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0, 2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 33, 283, 284, 285, 287-289, 299 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Г. Ополинська