№ 201/9966/19
провадження 2/201/736/2020
26 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
з секретарем Храмцевич Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, грошових коштів і витрат,
ОСОБА_1 29 серпня 2019 року звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «Затишок Сервіс» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, грошових коштів і витрат, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися. Позивач в своїх позовних вимогах посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 16 від 24 грудня 2016 року про надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території. 10 травня 2017 року ОСОБА_1 сходила вниз по сходинкам, улаштованим всупереч до вимог Державних будівельних норм і правил з деревоволокнистих плит (ДВП) у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 . В сходинці була виїмка, в яку попала нога позивача, внаслідок чого вона почала падати, але оскільки сходові марші не були облаштовані перилами і не було можливості триматись руками, то це падіння призвело до важких наслідків, а саме: до закритого трьохлодижечного перелому в правому гомілковостопному суглобі зі зміщенням уламків, підвивихи стопи до зовні. Лікування даної травми було тривалим та складним, позивачем було перенесено дві операції, тривалий період реабілітації, втрата працездатності, а з цим і доходу на життя та лікування. Позивач на протязі більше п'яти місяців не могла самостійно пересуватися. Згідно до умов договору № 16 від 24 грудня 2016 року на ТОВ «Затишок Сервіс» покладено обов'язок щодо проведення поточного ремонту конструктивних елементів будинку (п. 3.4.2 договору), запобігання аварійним ситуаціям (п. 3.4.7 договору), здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку, квартир, приміщень (п. 3.4.8 договору). Витрати на лікування ОСОБА_1 склали 36893.89 грн.. Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення вказаної суми і моральної шкоди, рішенням суду позов було задоволено, але при розгляді тієї справи судом не були враховані витрати позивача по другій операції і невідомі були суми витрат на реабілітацію і подальше лікування. Вказана сума зараз складає 22 650 грн., це і є її матеріальна шкода, звернулася з цим питанням до відповідача про відшкодування і цих витрат, але отримала відмову. Крім того, позивач вважає, що вона окрім матеріальної шкоди отримала і моральну шкоду, яка полягає у наступному. Внаслідок отриманих травм вона зазнала больовий шок, тривале лікування та відновлення, що спричинив глибокі моральні страждання, які позивач оцінює у 40 000 грн.; вона також понесла упущену вигоду, оскільки є підприємцем і через травму не може працювати.
Позивач вважає, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо проведення поточного ремонту конструктивних елементів будинку, запобігання аварійним ситуаціям, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку, квартир, приміщень, що є порушенням вимог чинного законодавства та законних прав позивача. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням виконати вимоги закону, договору і сплатити вказану суму, але відповідач цього не зробив, чим порушив його права, в добровільному порядку спір не вирішено. Вважає такі дії відповідача не законними, позивачу фактично завдані матеріальні збитки та просив стягнути з відповідача вказані кошти, задовольнивши уточнений позов в повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Затишок Сервіс» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином; наданим відзивом на позов не визнає вимог ОСОБА_1 , оскільки керуюча компанія ТОВ «Затишок Сервіс» не обслуговує зазначений будинок (в управлінні перебуває будинок на АДРЕСА_2 ), в матеріалах справи відсутня історія хвороби позивачки з детальним переліком призначених медичних препаратів, а надано лише виписку картки, що не дає можливості визначити перелік та обсяг призначених лікарських засобів, вони надають житлово-експлуатаційні послуги по утриманню будинку та не здійснюють будівельних робіт. Крім того, представник відповідача зазначає, що не було проведено огляд місця події, не встановлено факту наявності виїмки на сходових клітинах, її розміру, глибини, причини падіння. Пункт 4.3.2 договору № 16 від 24 грудня 2016 року «Про надання житлово-експлуатаційних послуг з утримання будинку та прибудинкової території» передбачає, що відповідач має здійснювати поточний ремонт конструктивних елементів будинку, однак тимчасове зовнішнє оздоблення сходів не є конструктивним елементом будинку; жодних звернень з приводу проведення демонтажних робот щодо оздоблення сходів від мешканців будинку та від позивачки до відповідача не надходило. Отже позовні вимоги не визнали повністю, заперечували проти задоволення позову. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.
З'ясувавши думку сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 24 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Затишок Сервіс» було укладено договір «Про надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території» № 16 від 24 грудня 2016 року.
Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є забезпечення виконавцем (ТОВ «Затишок Сервіс») надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території у багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_3 , а споживачем ( ОСОБА_1 ) забезпечення своєчасної оплати таких послуг у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Згідно з п. 3.1 договору споживач має право на своєчасне отримання послуг належної якості. Відповідно до п. 3.4.2 договору виконавець зобов'язаний здійснювати поточний ремонт (поза межами квартири) конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем електропостачання, водопостачання, водовідведення, зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинкової території.
Згідно з п. 3.4.7 договору виконавець зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям, усунення порушень щодо надання послуг. Здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку, квартир, приміщень (п. 3.4.8 договору).
Також судом встановлено, що 10 травня 2017 року позивач, спускаючись сходами за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 , впала та внаслідок падіння отримала закритий трьохлодижечний перелом в правому гомілковому суглобі зі зміщенням уламків, підвивихи стопи до зовні, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4461/401 від 06 червня 2017 року. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, сходові марші, які знаходяться у будинку АДРЕСА_2 не облаштовані перилами, що є порушенням будівельних норм та правил.
Відповідно до умов договору № 16 від 24 грудня 2016 року на ТОВ «Затишок Сервіс» покладається обов'язок щодо проведення поточного ремонту конструктивних елементів будинку (п. 3.4.2 договору), запобігання аварійним ситуаціям (п. 3.4.7 договору), здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку, квартир, приміщень (п. 3.4.8 договору).
Всі будівлі, незалежно від матеріалів із яких вони виготовлені, призначення та класу складаються із певного числа конструктивних елементів. До них відносяться фундаменти, колони, стіни, перегородки, перекриття та підвісні стелі, покриття, покрівлі, сходи і ліфти, вікна, двері, ворота, ліхтарі, інженерне устаткування та санітарно-технічне улаштування.
З наявних в матеріалах справи доказів судом було встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_2 здійснювалися роботи з обшивки сходових маршів деревоволокнистими плитами за відсутності облаштування останніх перилами, наявність яких є обов'язковою умовою для забезпечення безпеки громадян під час користування сходами будинку. Оскільки відповідач є обслуговуючою організацією, яка взяла на себе, згідно укладених з мешканцями будинку договорів, зобов'язання щодо проведення поточного ремонту конструктивних елементів будинку, до яких відносяться і сходи з перилами, то на переконання суду ТОВ «Затишок Сервіс» несе відповідальність за незабезпечення належних та безпечних умов користування сходами мешканців будинку, а особливо при здійсненні ремонтних робіт.
Лікування позивача після отриманої в результаті падіння зі сходів травми було складним (проведено дві операції) та тривалим, потребувало значних матеріальних затрат. Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення вказаної суми і моральної шкоди, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2018 року (залишеного без змін апеляційною інстанцією) позов було задоволено, але при розгляді тієї справи судом не були враховані витрати позивача по другій операції і невідомі були суми витрат на реабілітацію і подальше лікування. Так, на обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення грошових коштів на компенсацію понесених позивачем витрат на лікування, ОСОБА_1 надала суду відповідні докази на підтвердження понесених нею витрат на лікування. Просить суд стягнути вказану суму з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. За встановлених обставин та наявних в матеріалах справи доказів суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 22 650 грн.
Позивач вважає, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо проведення поточного ремонту конструктивних елементів будинку, запобігання аварійним ситуаціям, здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку, квартир, приміщень, що є порушенням вимог чинного законодавства та законних прав позивача. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням виконати вимоги закону, договору і сплатити вказану суму, але відповідач цього не зробив, чим порушив його права, в добровільному порядку спір не вирішено і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом з'ясовано, що дійсно ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 24 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Затишок Сервіс» було укладено договір «Про надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території» № 16 від 24 грудня 2016 року.
Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є забезпечення виконавцем (ТОВ «Затишок Сервіс») надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території у багатоквартирному житловому будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_3 , а споживачем ( ОСОБА_1 ) забезпечення своєчасної оплати таких послуг у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Згідно з п. 3.1 договору споживач має право на своєчасне отримання послуг належної якості. Відповідно до п. 3.4.2 договору виконавець зобов'язаний здійснювати поточний ремонт (поза межами квартири) конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем електропостачання, водопостачання, водовідведення, зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинкової території.
Згідно з п. 3.4.7 договору виконавець зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям, усунення порушень щодо надання послуг. Здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку, квартир, приміщень (п. 3.4.8 договору).
Також судом встановлено, що 10 травня 2017 року позивач, спускаючись сходами за адресою свого мешкання: АДРЕСА_2 , впала та внаслідок падіння отримала закритий трьохлодижечний перелом в правому гомілковому суглобі зі зміщенням уламків, підвивихи стопи до зовні, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4461/401 від 06 червня 2017 року.
Факт падіння саме за вказаною адресою підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема фотознімками, викликом на вказану адресу швидкої допомоги, довідкою з лікарні. Крім того, з наданих до суду позивачем доказів вбачається, що лікування та реабілітація позивача були тривалими та складними, ОСОБА_1 була двічі прооперована, у зв'язку з чим довгий час була обмежена у русі та працездатності.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, сходові марші, які знаходяться у будинку АДРЕСА_2 не облаштовані перилами, що є порушенням будівельних норм та правил.
Параметри основних елементів сходових маршів і прольотів регламентуються в таких збірниках: СНиП IV - 14 - 84, розділ «Сходові конструкції», збірник 1 - 14; СНиП IV - 14 - 84, розділ «Сходи житлових і громадських будівель», збірник 2 - 10; СНиП 21 - 01 - 97, «Будинки і споруди. Пожежна безпека». ГОСТ 23120 - 78, «Технічні умови на маршові сходи, майданчики і сталеві огорожі». ГОСТ 25772-83, «Загальні технічні умови на сталеві огородження сходів і балконів».
Основні параметри для перил - відносно перил та поручнів нормативи рекомендують дотримуватися таких правил: якщо ширина маршу не перевищує 125 см, то допускається установка перил з одного боку. Правда, це можливо тільки в тому випадку, якщо з іншого боку сходи обмежена стіною або інший капітальної конструкцією. При проектуванні підйому уздовж стіни в цілях економії можна встановлювати пристінні поручні на відстані 50-70 мм від поверхні перегородки. При ширині сходового маршу більше 125 см перила встановлюються з двох сторін. Сходинки шириною більше 2,5 м повинні розділятися низкою центральних перил. Допускається використання як суцільних, так і гратчастих огорож. У випадку з гратчастими конструкціями відстань між вертикальними елементами (балясинами) не повинно перевищувати 90 см. Проміжки між балясинами заповнюються або ненесучими прутками (горизонтальними і вертикальними), або суцільними листами пластика, скла, металу і т.д. При проектуванні скляних огороджень сходів рекомендується використовувати або триплекс, або огородження монтуються в площину ступенів. При необхідності заощадити простір СНиП допускає установку перил з кріпленням на торцевих частинах або косоурах. І у суцільних, і у гратчастих огорож верхній край перекривається накладним поручнем ергономічної форми. Поручень може виготовлятися з різних матеріалів (дерево, пластик, штучний камінь і т.д.), проте його поверхня повинна бути рівною і гладкою. СНиП на висоту поручня сходів містить досить жорсткі обмеження: для громадських будівель цей параметр становить 900 мм, для житлових - 1200 мм і більше. При зведенні багатоквартирних будинків, а також громадських будівель і споруд вимоги даних ГОСТів та СНиПів є обов'язковими для виконання.
Через особливості будови сходових конструкцій, пов'язаних з високим ризиком падіння, і з урахуванням регулярності їх використання, нормативами, що були зазначені вище, передбачено обов'язкове розміщення перил, поручнів і огорож. При цьому загородженнями необхідно забезпечити будь-які внутрішні сходи, висота яких становить більше трьох ступенів. В нормативах встановлені випадки виключень, коли можливо встановлення поручнів (перил) з однієї сторони (ширина маршу менше 125 см).
Крім того, нормами ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» закріплено, що вимоги цього документа поширюються на проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських) будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення, функціонально-планувальні елементи будинків і споруд, їх земельні ділянки, а також на вхідні вузли, комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, обслуговування і робочі місця, а також їх інформаційне та інженерне обладнання.
Відповідно до п. 6.2.6 ДБН В.2.2-17:2006 уздовж обох боків усіх сходів і пандусів, а також біля всіх перепадів висот більше 0.45 м необхідно встановлювати огорожу з поручнями. Поручні пандусів слід розташовувати на висоті 0.7 і 0.9 м, сходів - на висоті 0.9 м, а в дошкільних закладах, парках, дитячих майданчиках - також і на висоті 0.5 м. Поручень перил з внутрішнього боку сходів повинен бути безперервним по всій їх висоті. Завершальні частини поручня повинні бути довші маршу або похилої частини пандуса на 0.3 м.
Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, де одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до умов договору № 16 від 24 грудня 2016 року на ТОВ «Затишок Сервіс» покладається обов'язок щодо проведення поточного ремонту конструктивних елементів будинку (п. 3.4.2 договору), запобігання аварійним ситуаціям (п. 3.4.7 договору), здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку, квартир, приміщень (п. 3.4.8 договору).
Всі будівлі, незалежно від матеріалів із яких вони виготовлені, призначення та класу складаються із певного числа конструктивних елементів. До них відносяться фундаменти, колони, стіни, перегородки, перекриття та підвісні стелі, покриття, покрівлі, сходи і ліфти, вікна, двері, ворота, ліхтарі, інженерне устаткування та санітарно-технічне улаштування.
Елементи будівель діляться на 2 основні групи:
1 група - несучі, сприймаючі на себе навантаження від маси будівлі, які знаходяться в ньому - людей, устаткування і внутрішні навантаження від дії снігу, вітру; основними несучими конструктивними елементами є фундаменти, стіни та перекриття будівель.
2 група - огороджуючі, які служать для захисту приміщень від атмосферних дій, а також для ізоляції одного приміщення від іншого, що огороджують елементами будівель, служать зовнішні та внутрішні стіни, перегородки, перекриття, підлога та двері, заповнення і ліхтарі.
З викладеного вбачається, що ТОВ «Затишок Сервіс» взяло на себе зобов'язання щодо проведення поточного ремонту конструктивних елементів будинку (п. 3.4.2 договору), до яких також відносяться і сходи, обов'язковим елементом яких є перила.
З наявних в матеріалах справи доказів судом було встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_2 здійснювалися роботи з обшивки сходових маршів деревоволокнистими плитами за відсутності облаштування останніх перилами, наявність яких є обов'язковою умовою для забезпечення безпеки громадян під час користування сходами будинку. Оскільки відповідач є обслуговуючою організацією, яка взяла на себе, згідно укладених з мешканцями будинку договорів, зобов'язання щодо проведення поточного ремонту конструктивних елементів будинку, до яких відносяться і сходи з перилами, то на переконання суду ТОВ «Затишок Сервіс» несе відповідальність за незабезпечення належних та безпечних умов користування сходами мешканців будинку, а особливо при здійсненні ремонтних робіт.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно зі ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Лікування позивача після отриманої в результаті падіння зі сходів травми було складним (проведено дві операції) та тривалим, потребувало значних матеріальних затрат.
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення вказаної суми і моральної шкоди, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2018 року (залишеного без змін апеляційною інстанцією) позов було задоволено, але при розгляді тієї справи позивачем не ставилося питання і судом не були враховані витрати позивача по другій операції і невідомі були суми витрат на реабілітацію і подальше лікування.
Згідно ч. 4 і 5 ст. 82 ЦПК України «Підстави звільнення від доказування» 4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
На обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення грошових коштів на компенсацію понесених позивачем витрат на лікування, ОСОБА_1 надала суду відповідні докази на підтвердження понесених нею витрат на лікування. Просить суд стягнути вказану суму з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. За встановлених обставин та наявних в матеріалах справи доказів суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 22 650 грн.
Згідно з вимогами ст. 76, 78, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Верховний суд України в п. 1 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди. У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що наслідок отримання позивачем травм вона зазнала больовий шок, що спричинив глибокі моральні страждання, пережила дві операції, тяжкий період реабілітації, втрату працездатності та необхідність перебування тривалий час на лікуванні в КУ ДГКБ № 16 на умовах стаціонару та реабілітація в санаторії «Нефтехимік Україна» м. Бердянськ. Понесену моральну шкоду позивач оцінює у 40 000 грн.
При цьому ОСОБА_1 в поданій до суду позовній заяві не зазначає, з чого саме вона виходила визначаючи розмір заявленої нею моральної шкоди, як оцінювала з огляду на перенесені нею моральні страждання, з їх конкретизацією та обґрунтуванням. Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких вона зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, тривалістю його відновлення, порушенням нормальних життєвих зав'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя та інші негативні наслідки, встановлено судом.
При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу у медичній та соціальній допомозі. З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 3 000 грн.
Стосовно вимог про стягнення упущеної вигоди суд вважає їх не підлягаючими задоволенню, оскільки стороною позивача не доведені обставини, що саме вказана травма призвела до вказаних збитків, належних доказів чи розрахунку про це позивачем не надано, не підтверджено вказане і даними податкового органу; саме по собі знаходження на лікуванні не свідчить про неможливість виконувати певну роботу, якщо між цим відсутній причинний зв'язок і не надано переконливих доказів зворотнього, а спростування заперечень відповідача в цій частині від сторони позивача до суду не надійшло.
Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 778 грн. 40 коп..
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3, 6 ст. 13 ЦК України «Межі здійснення цивільних прав»: не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої постановлене рішення.
Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові могли бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що відповідач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню частково.
Тобто, відповідач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позиваач. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-якi домовленості i зобов'язання стосовно відповідача (крім договірних, зазначених в позові) відносно завдання збитків, предмета спору, а відповідач не довів незаконність дій позивача. Твердження відповідача про наявнiсть будь-яких iнших зобов'язань стосовно позовних вимог - є припущенням.
Не може суд прийняти до уваги не визнання відповідачем позову, оскільки воно спростовується вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджено. Позовні вимоги уточнювалися, зустрічні вимоги не заявлені.
При таких обставинах суд вважає можливим позовну заяву задовольнити частково і стягнути з ТОВ «Затишок Сервіс» (код ЄДРПОУ 40869660) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 22 650 грн. та моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 778 грн. 40 коп., а всього 26 428 грн. 40 коп., в задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди і грошових коштів слід відмовити.
Таким чином, викладені позивачем обставини знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідач суду не надав, позовна заява ґрунтується на законі та підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 33, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 3-5, 15, 16, 18, 22, 23, 82, 83, 293, 609, 631, 1166, 1167 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс» (код ЄДРПОУ 40869660) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 22 650 грн. та моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., витрати на оплату судового збору в сумі 778 грн. 40 коп., а всього 26 428 грн. 40 коп..
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс» про відшкодування моральної шкоди і грошових коштів відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Повний текст рішення складено 26 жовтня 2020 року.
Суддя -