Справа № 211/5466/20
Провадження № 3/211/2476/20
27 жовтня 2020 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Папарига В.А. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15.09.2020 року серії ДПР18 № 117189, 15.09.2020 року о 00.42 год. в м. Кривий Ріг по вул. Мальовнича, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, сповільненість мови, ходи, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заяв про відкладення або про розгляд справи у його відсутність до суду не надано. Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» за допомогою якої будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 тим самим своїми діями створює штучне затягування розгляду справи з метою закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Одним із видів об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 117189 від 15.09.2020 року, зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
При цьому, з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що вказана особа керувала транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу, що не було встановлено в діях ОСОБА_1 , оскільки відеозапис, з боді камери, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, не містить відомостей, що останнім, як водієм, були вчинені дії, пов'язані з приведенням транспортного засобу в рух відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу. Він стверджував, що не керував автомобілем, на підставі чого і відмовився від медичного огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи зазначене, суд не вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 порушення Правил Дорожнього руху України, а саме п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 свідчать тільки про відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, що не є доказом саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Інших доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом зі справи не вбачається.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. А. Папарига