Справа № 420/7474/20
26 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДМС України в Одеській області, Державної міграційної служби України, в якому просять:
1. визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру щодо невжиття заходів зі знищення (видалення, анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідь за №Б-5452- 20/5100.4.7/7026-20 від 07.07.2020), яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: прізвища, ім'я, по-батькові, дати народження, статі, ідентифікаційного номеру, місця народження, місця проживання, відцифрованих відбитків пальців рук, відцифрованого обличчя, відцифрованого підпису, у тому числі знищення (видалення) унікального номеру запису у реєстрі (скорочено - УНЗР);
2. зобов'язати Державну міграційну службу України як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру знищити (видалити, анулювати) інформацію (файл) персональних даних на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, стать, ідентифікаційний номер, місце народження, місце проживання, відцифровані відбитки пальців рук, відцифроване обличчя, відцифрований підпис, у тому числі знищити (видалити) унікальний номер запису у реєстрі (скорочено - УНЗР);
3. визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру щодо невжиття заходів зі знищення (видалення, анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідь за №Б-5452- 20/5100.4.7/7026-20 від 07.07.2020), яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: прізвища, ім'я, по-батькові, дати народження, статі, ідентифікаційного номеру, місця народження, місця проживання, відцифрованих відбитків пальців рук, відцифрованого обличчя, відцифрованого підпису, у тому числі знищення (видалення) унікального номеру запису у реєстрі (скорочено - УНЗР);
4. зобов'язати Державну міграційну службу України як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру знищити (видалити, анулювати) інформацію (файл) персональних даних на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, стать, ідентифікаційний номер, місце народження, місце проживання, відцифровані відбитки пальців рук, відцифроване обличчя, відцифрований підпис, у тому числі знищити (видалити) унікальний номер запису у реєстрі (скорочено - УНЗР);
5. визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №5136-474/5136.1-20 від 14.05.2020, №6-995/6/5101-20/5100.4.7/5728-20 від 01.06.2020) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки замість втраченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
6. зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області обміняти, оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки замість втраченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
7. визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №5136-474/5136.1-20 від 14.05.2020, №Б-995/6/5101- 20/5100.4.7/5728-20 від 01.06.2020) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки замість втраченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
8. зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області обміняти, оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки замість втраченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою від 25.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
26.10.2020 року від представника ГУ ДМС України в Одеській області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до завершення обмежувальних карантинних заходів, спричинених коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” встановлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.
11.03.2020 року Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
Суд зазначає, що постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343 термін дії карантину неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” у пункті 1 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі - Постанова №641), якою установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (п.1).
У пунктах 2 та 3 вказаної постанови зазначено, що залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення (далі - окремі адміністративно-територіальні одиниці регіону) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки). Рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).
Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій раз на сім днів приймає рішення про встановлення на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону рівня епідемічної небезпеки “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний”. Рішення про послаблення “червоного”, “помаранчевого” та “жовтого” рівня епідемічної небезпеки не може бути переглянуто раніше ніж через 14 днів з дня встановлення такого рівня епідемічної небезпеки (п.6 Постанови №641).
Протоколом №35 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 09 жовтня 2020 року визначено:
“Встановити з 00 годин 12 жовтня 2020 р. “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 у, зокрема, Одеській області - у містах Одесі, Біляївці, Ізмаїлі, Чорноморську, Теплодарі та у Березівському, Овідіопольському, Подільському, Татарбунарському районах”.
Відповідно до пп.1 п.14 Постанови №641 на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для “зеленого” та “жовтого” рівня епідемічної небезпеки, забороняється: проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більше ніж 220 осіб та більше однієї особи на 10 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), де проводиться захід.
При цьому суд зазначає, що зала судових засідань судді Андрухіва В.В. №5 має загальну площу 34,4 м.кв., тобто присутнім у судовому засіданні у вказаній залі судових засідань може бути не більше 3-х осіб, враховуючи склад суду (суддю та секретаря судового засідання).
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.
Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
Крім того, наказом голови Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року №22-ОС/Д/С «Про встановлення обмежень, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVІD-19) в Одеському окружному адміністративному суді на період запровадження в Україні карантинних заходів» наказано, зокрема, встановити в Одеському окружному адміністративному суді з 21 жовтня 2020 року на період запровадження в Україні карантинних заходів такі особливості роботи: припинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу, крім окремої категорії адміністративних справ, особливості провадження у яких встановлені статтями 273, 275, 276 КАС України; здійснювати судовий розгляд справ у порядку письмового провадження або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів учасниками судових справ; обмежити допуск осіб до будівлі суду; не здійснювати проведення особистого прийому громадян керівництвом суду; суддям та працівникам апарату суду про всі випадки захворювань негайно повідомляти відповідну установу охорони здоров'я та керівництво суду в телефонному режимі; припинити проведення судових засідань в режимі відеоконференції за дорученням інших судів, окрім судових справ, які потребують термінового судового розгляду.
Згідно з п.1 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
При цьому, суд зауважує про виявлення випадків захворювання на COVID-19 серед працівників суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення п.1 ч.2 ст.236 КАС України, що є найбільш наближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров'я учасників справи та працівників суду, зупинити провадження по справі №420/7474/20 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 236, 248, 256, 293 КАС України, суд,
Зупинити провадження по справі №420/7474/20 за позовом заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів