Справа № 523/16111/19
26 жовтня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» до Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Публічним акціонерним товариством «Одеський нафтопереробний завод» було подано до Суворівського районного суду м. Одеси скаргу до заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича, стягувач - ОСОБА_1 , в якій скаржник просив суд визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича щодо накладення 26.09.2019 року на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» штрафу у виконавчому провадженні №58716978; зобов'язати заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича скасувати постанову про накладення на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» штрафу у виконавчому провадженні №58716978.
20.01.2020 року Суворівським районним судом м.Одеси справу №523/16111/19 скаргу Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» до заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича, стягувач - ОСОБА_1 , було розглянуто в порядку цивільного провадження та ухвалою суду у задоволенні скарги було відмовлено (т. 1 а.с.127-128).
Постановою Одеського апеляційного суду від 14.07.2020 року вищезазначену ухвалу Суворівського районного суду скасовано та провадження у цивільній справі було закрито (т.1 а.с.167-171).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.09.2020 року справу №523/16111/19 було передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду (т.1 а.с.193-194).
22.09.2020 року справа №523/16111/19 надійшла з Одеського апеляційного суду до Одеського окружного адміністративного суду.
Одеським окружним адміністративним судом ухвалою від 28.09.2020 року було залишено без руху скаргу Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали (т. 1 а.с. 199-202).
На виконання ухвали суду позивач надав належним чином оформлений адміністративний позов (т.1 а.с.209-214), в якому відповідачем зазначив Другий Суворівський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . В адміністративному позові Публічне акціонерне товариство «Одеський нафтопереробний завод» просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 26.09.2019 року про накладення штрафу на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у виконавчому провадженні №58716978.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року у справі № 523/14063/17 було зобов'язано ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» надати ОСОБА_1 уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи на посадах пробовідбірника ЦЗЛ (ВТК) за період до 21.08.1992 року, коли не потребується атестація робочих місць за умовами праці; уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи на посаді лаборанта хімічного аналізу ЦЗЛ (ВТК) за період з 18.04.1983 року по 21.08.1992 року (коли не потребується атестація робочих місць за умовами праці) та за період з 21.08.1992 року по 21.10.2005 рік на підставі результатів проведених атестацій робочих місць за умовами праці, внесених в колективні договори за цей період; та належним чином оформлені копії архівних документів первинної звітності, а саме: Наказ №124 від 1985 року; Наказ №866 від 1986 року; Наказ №260 від 1987 року (зазначені в Особовій картці форми Т-2); довідку про заробітну плату за період з 01.01.1984 року по 01.01.1988 року (5 років). Водночас, як зазначає у позові представник ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», виконати зазначене судове рішення є неможливим оскільки позивач не має доступу до території, майна та документів підприємства. За таких умов ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» зазначає, що невиконання рішення суду відбулось з незалежних від нього обставин, а тому накладення штрафу органом державної виконавчої служби за його невиконання є неправомірним.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» до Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження, визначене положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України, без виклику (повідомлення) сторін з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст.287 КАСУ. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
20.10.2020 року від Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) до суду надійшли матеріали виконавчого провадження №58716978. Відзиву на адміністративний позов у справі №523/16111/19 відповідачем до суду надано не було.
26.10.2020 року на електрону адресу суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення, відповідно до яких третя особа проти задоволення позовних вимог позивача заперечувала та зазначила, що Публічне акціонерне товариство «Одеський нафтопереробний завод» має доступ до архіву документів однак не бажає виконувати рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року у справі № 523/14063/17. Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що деякі документи, зокрема, уточнюючі довідки, можуть бути виданні їй підприємством позивача без наявності архівних даних.
Судом під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження встановлено наступне.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року у справі №523/14063/17 (т. 1 а.с. 10-18, 219-228) (залишеним в силі постановою Одеського апеляційного суду від 19.02.2019 року) було часткового задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Одеський нафтопереробний завод. Визнано неправомірними дії та бездіяльність ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» щодо тривалого ненадання архівних документів та уточнюючої довідки про характер виконуваної роботи на посадах пробовідбірника та лаборанта хімічного аналізу ЦЗЛ (ВТК) за період з 18.04.1983 року по 21.10.2005 року. Встановлено факт роботи ОСОБА_1 зі шкідливими та важкими умовами праці з шкідливими речовинами 1, 2 та 3 класу небезпеки в період з 18.04.1983 року до 21.10.2005 року на посадах пробовідбірника та лаборанта хімічного аналізу ЦЗЛ (ВТК) ПАТ «Одеський НПЗ».
Зобов'язано ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» надати уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи на посадах пробовідбірника ЦЗЛ (ВТК) за період до 21.08.1992 року, коли не потребується атестація робочих місць за умовами праці; надати уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи на посаді лаборанта хімічного аналізу ЦЗЛ (ВТК) за період з 18.04.1983 року по 21.08.1992 року (коли не потребується атестація робочих місць за умовами праці) та за період з 21.08.1992 року по 21.10.2005 рік на підставі результатів проведених атестацій робочих місць за умовами праці, внесених в колективні договори за цей період; надати належним чином оформлені копії архівних документів первинної звітності, а саме: Наказ №124 від 1985 року; Наказ №866 від 1986 року; Наказ №260 від 1987 року (зазначені в Особовій картці форми Т-2); довідку про заробітну плату за період з 01.01.1984 року по 01.01.1988 року (5 років). В іншій частині позову відмовлено.
01.04.2019 року заступником начальника Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничуком Русланом Валерійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП№58716978) (т. 2 а.с. 96-98) на підставі виконавчого листа №523/14063/17, виданого 20.03.2019 року Суворовським районним судом м.Одеси (т. 2 а.с.93-94). У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
12.04.2019 року позивач направив на адресу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області письмові пояснення (отриманні відповідачем 02.05.2019 року), в яких зазначив про неможливість виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року у справі №523/14063/17, оскільки адміністрація та працівники ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» позбавлені можливості доступу до майна та приміщень, де зберігається документація ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», оскільки контроль над ними здійснює Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» (т. 1 а.с.94-97, т.2 а.с.71-74, 100-182).
Разом з тим, 26.09.2019 року заступником начальника Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничуком Русланом Валерійовичем за невиконання рішення суду на позивача, на підставі положень ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», було накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. (т. 1 а.с.8-9, 217-218, т.2 а.с.183-184).
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом для захисту своїх прав та інтересів.
Судом з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також встановлено, що Другий Суворівський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області було перейменовано в Другий Суворівський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404- VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404- VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно положень ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно зі ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, з вищевказаних норм вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи №523/16111/20, оскаржувану постанову від 26.09.2019 року заступником начальника Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничуком Русланом Валерійовичем було винесено за невиконання рішення суду.
Разом з тим, як було повідомлено позивачем листом від 12.04.2019 року органу державної виконавчої служби (т. 1 а.с.94-97, т.2 а.с.71-74, 100-182), ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» не має фізичної можливості виконати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року у справі №523/14063/17, оскільки адміністрація та працівники ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» позбавлені в доступі до майна та приміщень, де зберігається документація ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», оскільки контроль над ними здійснює Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод».
Судом на підставі матеріалів адміністративної справи встановлено, що 17.04.2014 року ухвалою Печерського районного суду м.Києва по справі №757/9548/14-к було накладено арешт на все нерухоме майно та земельну ділянку ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», заборонивши розпорядження, продаж, передачу майнових прав щодо всього нерухомого майна та земельної ділянки (т. 1 а.с. 19-20, 228-229).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2015 року по справі №522/23126/15-к було надано дозвіл на передачу всього нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці нафтопереробного заводу, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова Гора, 1/1, та належить ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», на відповідальне зберігання та оперативне управління - Державі, в особі Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» (т. 1 а.с. 230-234).
19.01.2016 року ухвалою Приморського районного суду м.Одеси було накладено арешт на рухоме майно ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» шляхом заборони розпорядження, продажу та передачі майнових прав. Зобов'язано службових осіб Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» провести інвентаризацію рухомого майна ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» та скласти акт комісійного опису майна разом з працівниками ГУ НП в Одеській області чи/або прокуратури Одеської області (т.1 а.с.26-31, 235-240).
19.06.2017 року вироком Суворовського районного суду м.Одеси по справі №523/8045/17 було застосовано спеціальну конфіскацію всього майна ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у дохід держави в особі Кабінету Міністрів України (т. 1 а.с. 36-73, 245-250, т.1 а.с.1-55). Зазначена справа наразі перебуває на новому розгляді в Апеляційному судді Кіровоградської області (т.1 а.с.90-93).
Також судом встановлено, що 13 вересня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження «Про віднесення майнових комплексів Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія і Газ Україна» до сфери управління Фонду державного майна» (т.1 а.с.77, т.2 а.с.59).
11 червня 2018 року між Фондом державного майна України, Державним підприємством «Укртранснафтопродукт» та Державним підприємством «Одеський нафтопереробний завод» було підписано акт приймання-передачі №84 (т.1 а.с.78-79, т.2 а.с.60-61), за умовами якого:
- Державне підприємство «Укртранснафтопродукт» передало, а Фонд державного майна України прийняв майно, зазначене в інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.03.2018 року, що був складений станом на 30.03.2018 року;
- Фонд державного майна України передав на відповідальне зберігання, а Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» прийняв на відповідальне зберігання майно, зазначене в інвентаризаційному описі необоротних активів від 30.03.2018 року, що був складений станом на 30.03.2018 року.
11.06.2018 року між Фондом державного майна України та Державним підприємством «Одеський нафтопереробний завод» було укладено Договір №155/1 (т. 2 а.с. 132-136) про відповідальне зберігання майна, який був пролонгований договором від 31.01.2019 року №16 (т.2 а.с.138).
Також Державним підприємством «Одеський нафтопереробний завод» було укладено ряд договорів з Управління поліції охорони в Одеській області щодо охорони майна, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова Гора, 1/1 (т. 2 а.с. 139-182).
На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення Публічним акціонерним товариством «Одеський нафтопереробний завод» через відсутність в нього доступу до території, майна та документів підприємства не можна вважати невиконанням позивачем судового рішення без поважних причин, а отже накладення відповідачем на позивача штрафу на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірним.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 30.06.2015 року у справі №21-1044а15, від 03.11.2015 року у справі №21-1044а15№21-5099а15, від 02.02.2016 року у справі №825/3715/14, а також висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 03.06.2018 року у справі №757/29541/14-а.
При цьому такі висновки Верховного Суду, в силу ч.5 ст.242 КАС України, підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин при розгляді адміністративної справи №523/16111/19.
При цьому суд при розгляді даної адміністративної справи, критично ставиться до посилання третьої особи на те, що позивач має можливість надання їй уточнюючих довідок без доступу до архіву підприємства, оскільки форма Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток 5), яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» містить графу «підстави видачі довідки», в якій серед іншого повинні бути вказані первинні документи на підставі яких вона видається, а саме накази, зарплатні відомості та інші.
Також суд не приймає в якості обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови виконавчого органу від 26.09.2019 року посилання третьої особи у справі на лист ДП «Одеський нафтопереробний завод» від 24.09.2018 року №80, яким на адресу ОСОБА_1 було надано відповідь (про можливість отримання доступу до документів, які зберігаються в архіві державного підприємства у разі повідомлення прізвища, ім'я та по батькові відвідувача та дати відвідання), оскільки він не містить відомостей або доказів умисного невиконанням ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року у справі №523/14063/17.
При цьому до суду не було надано доказів того, що зазначений лист був доведений до відома Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод», або того, що він був врахований відповідачем при винесенні спірної постанови.
Крім того, зазначеним листом, на думку суду, підтверджується позиція позивача в адміністративному позові щодо відсутності у нього доступу до вищезазначених архівних документів.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача від 26.09.2019 року про накладення штрафу на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у виконавчому провадженні №58716978 є необґрунтованою, тобто прийнятою без встановлення і з'ясування усіх фактичних обставин, що мають значення для її прийняття, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 07.10.2020 року (т. 2 а.с. 81).
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1921,00 грн. з Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-77, 139, 241-246, 255, 257, 258, 262, 272, 287, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» (65006, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 11) до Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65012, м. Одеса, вул. 1-а Сортувальна, 36г), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.09.2019 року про накладення штрафу на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у розмірі 5 100,00 грн. у виконавчому провадженні №58716978.
Стягнути з Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41405348) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ 00152282) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 1921,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
.