Справа № 211/6193/15-ц
Провадження № 2-п/211/65/20
26 жовтня 2020 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Гіди О. С.,
при секретарі Гулько А.С.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2016 року, винесеного у справі № 211/6193/15, позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у сумі 1 435 516,19 грн. та судовий збір в сумі 21 532,74 грн.
16 жовтня 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2016 року у справі № 211/6193/15, посилаючись на неповноту встановлення обставин при винесенні рішення, що мають значення для справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2020, справу розподілено на суддю ОСОБА_2 .
Суддею Гідою О.С. було подано заяву про самовідвід, викладену відповідно до частин першої, третьої статті 39 ЦПК України, яка долучена до матеріалів справи. В обґрунтування заяви зазначено, що частиною першою статті 284 ЦПК України передбачено, що перегляд заочного рішення судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. У зв'язку з тим, що судове рішення по вказаній справі ухвалено головуючим суддею Папаригою В.А., яка на момент розподілу справи перебувала у відпустці, вважаю, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення повинна бути розглянуто тим самим складом суду.
Дослідивши вказану заяву, суд дійшов наступних висновків.
За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від 04 листопада 1950 року ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2000 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді.
Підстави для самовідводу (відводу) судді закріплені у статті 36 ЦПК України, за змістом пункту п'ятого частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно частини першої статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частина дев'ята статті 40 ЦПК України).
Враховуючи викладене, оскільки завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України), враховуючи положення частини першої статті 284 ЦПК України, відповідно до якої заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, суд вважає необхідним заяву про самовідвід судді Гіди О.С. задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд -
постановив:
заяву головуючого у справі судді Гіди О.С. про самовідвід задовольнити.
Справу № 211/6193/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати до канцелярії Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу відповідно до положень статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Гіда.