ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.10.2020Справа № 910/12353/20
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» (85000, Донецька обл., місто Добропілля, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 1)
до проАкціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5) стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 118 413 грн. 26 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ " (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі також - «Відповідач») про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 118 413 грн. 26 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані незабезпеченням Відповідачем схоронності вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, у зв'язку з чим заявлено вимоги про відшкодування вартості втраченого вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2020 року відкрито провадження у справі №910/12353/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
28.09.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.08.2020 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 01.09.2020 року поштового відправлення уповноваженим особам сторін.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
У квітні 2020 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» відправило на адресу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Криворіжська ТЕС» залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці групу вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№62197454, 61014700, 59955013, 54038906, 53518684, 56957806, 560409253, 63094767, 55334361, 53197174, 640420837, 55022438, 56857246, 62255955, 64093032, 62110630, 56875164, 53544763, 53063954, 62468103, 56236250, 60656626, 61300018, 53511614, 56954845, 56041064, 53568432, 53545273, 56955214, про що оформлено залізничні накладні №№48444657, 48439350, 48458889, 48367114, 48439343, 48506505, 48504211, 48504229, 48503395, 48503403, 48495105. (а.с.36-48)
При надходженні вагонів на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці, Синельникове Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№62197454, 61014700, 59955013, 54038906, 53518684, 56957806, 560409253, 63094767, 55334361, 53197174, 640420837, 55022438, 56857246, 62255955, 64093032, 62110630, 56875164, 53544763, 53063954, 62468103, 56236250, 60656626, 61300018, 53511614, 56954845, 56041064, 53568432, 53545273, 56955214 не відповідає масі, вказаній у накладній. Про даний факт складено Комерційні акти №№466707/234, 466707/227, 466707/229, 466707/230, 466707/231, 466707/237, 466707/238, 453603/53/198, 453603/54/199, 466707/225, 466707/226, 466707/268, 466707/271, 466707/228, 466707/272, 466707/273, 466707/274, 466707/275, 466707/276, 466707/277, 466707/278, 466707/279, 466707/280, 466707/281, 466707/282, 466707/283, 466707/284, 466707/285, 466707/286 від 10.04.2020 року, 11.04.2020 року, 04.04.2020 року, 06.04.2020 року, 15.04.2020 року (а.с.6-35)
У розділі Д Комерційного акту №466707/234 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62197454 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 66700 кг, виявилось брутто - 85000 кг, тара - 23600кг, нетто - 61400 кг, що менше документу на 5300 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/227 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №61014700 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто 69800 кг, виявилось брутто - 91000 кг, тара - 23300 кг, нетто - 67700 кг, що менше документу на 2100 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/229 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №59955013 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 69800 кг, виявилось брутто - 90400 кг, тара - 23400 кг, нетто - 67000 кг, що менше документу на 2800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/230 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №54038906 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 69400 кг, виявилось брутто - 90600 кг, тара - 23700 кг, нетто - 66900 кг, що менше документу на 2500 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/231 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53518684 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22700 кг, нетто 68700 кг, виявилось брутто - 87800 кг, тара - 22700 кг, нетто - 65100 кг, що менше документу на 3600 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/237 від 11.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56957806 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22500 кг, нетто 66500 кг, виявилось брутто - 83000 кг, тара - 22500 кг, нетто - 60500 кг, що менше документу на 6000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/238 від 11.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56409253 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 21800 кг, нетто 66000 кг, виявилось брутто - 85000 кг, тара - 21800 кг, нетто - 63200 кг, що менше документу на 2800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №453603/53/198 від 04.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №63094767 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 19.11.2019 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 69000 кг, виявилось брутто - 88500 кг, тара - 23400 кг, нетто - 65150 кг, що менше документу на 3850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №453603/54/199 від 06.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №55334361 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 19.11.2019 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 66700 кг, виявилось брутто - 85850 кг, тара - 23500 кг, нетто - 62350 кг, що менше документу на 4350 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/225 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53197174 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 69700 кг, виявилось брутто - 90200 кг, тара - 23500 кг, нетто - 66700 кг, що менше документу на 3000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/226 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56409253 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23600 кг, нетто 69500 кг, виявилось брутто - 90700 кг, тара - 23600 кг, нетто - 67100 кг, що менше документу на 2400 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/268 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №55022438 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 66500 кг, виявилось брутто - 87600 кг, тара - 23400 кг, нетто - 64200 кг, що менше документу на 2300 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/271 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56857246 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 67000 кг, виявилось брутто - 87800 кг, тара - 23500 кг, нетто - 64300 кг, що менше документу на 2700 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/228 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62255955 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 69600 кг, виявилось брутто - 89800 кг, тара - 23500 кг, нетто - 66300 кг, що менше документу на 3300 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/272 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №64093032 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто 67700 кг, виявилось брутто - 88900 кг, тара - 23300 кг, нетто - 65600 кг, що менше документу на 1700 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/273 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62110630 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 66300 кг, виявилось брутто - 87200 кг, тара - 23500 кг, нетто - 63700 кг, що менше документу на 2600 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/274 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56875164 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 20900 кг, нетто 66800 кг, виявилось брутто - 85600 кг, тара - 20900 кг, нетто - 64700 кг, що менше документу на 2100 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/275 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53544763 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 65500 кг, виявилось брутто - 86400 кг, тара - 23500 кг, нетто - 62900 кг, що менше документу на 2600 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/276 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53063954 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 65700 кг, виявилось брутто - 86300 кг, тара - 23400 кг, нетто - 62900 кг, що менше документу на 2800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/277 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62468103 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 65500 кг, виявилось брутто - 87000 кг, тара - 23400 кг, нетто - 63600 кг, що менше документу на 1900 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/278 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56236250 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 24000 кг, нетто 65600 кг, виявилось брутто - 87800 кг, тара - 24000 кг, нетто - 63800 кг, що менше документу на 1800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/279 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №60656626 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 64600 кг, виявилось брутто - 86000 кг, тара - 23400 кг, нетто - 62600 кг, що менше документу на 2000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/280 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №61300018 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23000 кг, нетто 67000 кг, виявилось брутто - 88200 кг, тара - 23000 кг, нетто - 62500 кг, що менше документу на 1800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/281 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53511614 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23000 кг, нетто 67200 кг, виявилось брутто - 87600 кг, тара - 23000 кг, нетто - 64600 кг, що менше документу на 2600 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/282 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56954845 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22400 кг, нетто 68300 кг, виявилось брутто - 88700 кг, тара - 22400 кг, нетто - 66300 кг, що менше документу на 2000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/283 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56041064 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23800 кг, нетто 67400 кг, виявилось брутто - 89300 кг, тара - 23800 кг, нетто - 65500 кг, що менше документу на 1900 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/284 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53568432 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23000 кг, нетто 67700 кг, виявилось брутто - 84700 кг, тара - 23000 кг, нетто - 61700 кг, що менше документу на 6000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/285 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53545273 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23100 кг, нетто 69000 кг, виявилось брутто - 88600 кг, тара - 23100 кг, нетто - 65500 кг, що менше документу на 3500 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/286 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56955214 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22200 кг, нетто 66000 кг, виявилось брутто - 86400 кг, тара - 22200 кг, нетто - 64200 кг, що менше документу на 1800 кг.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у зв'язку з незабезпеченням схоронності вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, просить Суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» вартість нестачі вантажу у розмірі 118 413 грн. 26 коп.
Заперечуючи проти позову Відповідач зазначає, що переуступний напис на залізничних накладних виконано керівником відокремленого підрозідлу «Криворізька ТЕС» Березовським І.В. та головним бухгалтером підрозділу Люсік А.М., проте не було додано довіреність на підтвердження повноважень керівника. Також зазначив, що довідки про вартість вантажу не підписані головним бухгалтером Позивача, а тому не є належними доказами. Крім того, Позивачем не надано рахунків або інших документів, зокрема, договору, специфікації на вантаж, податкової накладної, оскільки вартість вугілля можливо визначити лише з правочинів. При здійсненні розрахунку Позивачем не враховано, що оскільки вугілля здано у вологому стані, повинна застосуватись норма нестачі у розмір 2%.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно з абз. 1 п. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено Судом, у квітні 2020 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» відправило на адресу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Криворіжська ТЕС» залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці групу вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним №№62197454, 61014700, 59955013, 54038906, 53518684, 56957806, 560409253, 63094767, 55334361, 53197174, 640420837, 55022438, 56857246, 62255955, 64093032, 62110630, 56875164, 53544763, 53063954, 62468103, 56236250, 60656626, 61300018, 53511614, 56954845, 56041064, 53568432, 53545273, 56955214, про що оформлено залізничні накладні №№48444657, 48439350, 48458889, 48367114, 48439343, 48506505, 48504211, 48504229, 48503395, 48503403, 48495105. (а.с.36-48)
При надходженні вагонів на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці, Синельникове Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№62197454, 61014700, 59955013, 54038906, 53518684, 56957806, 560409253, 63094767, 55334361, 53197174, 640420837, 55022438, 56857246, 62255955, 64093032, 62110630, 56875164, 53544763, 53063954, 62468103, 56236250, 60656626, 61300018, 53511614, 56954845, 56041064, 53568432, 53545273, 56955214 не відповідає масі, вказаній у накладній. Про даний факт складено Комерційні акти №№466707/234, 466707/227, 466707/229, 466707/230, 466707/231, 466707/237, 466707/238, 453603/53/198, 453603/54/199, 466707/225, 466707/226, 466707/268, 466707/271, 466707/228, 466707/272, 466707/273, 466707/274, 466707/275, 466707/276, 466707/277, 466707/278, 466707/279, 466707/280, 466707/281, 466707/282, 466707/283, 466707/284, 466707/285, 466707/286 від 10.04.2020 року, 11.04.2020 року, 04.04.2020 року, 06.04.2020 року, 15.04.2020 року (а.с.6-35)
У розділі Д Комерційного акту №466707/234 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62197454 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 66700 кг, виявилось брутто - 85000 кг, тара - 23600кг, нетто - 61400 кг, що менше документу на 5300 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/227 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №61014700 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто 69800 кг, виявилось брутто - 91000 кг, тара - 23300 кг, нетто - 67700 кг, що менше документу на 2100 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/229 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №59955013 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 69800 кг, виявилось брутто - 90400 кг, тара - 23400 кг, нетто - 67000 кг, що менше документу на 2800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/230 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №54038906 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23700 кг, нетто 69400 кг, виявилось брутто - 90600 кг, тара - 23700 кг, нетто - 66900 кг, що менше документу на 2500 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/231 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53518684 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22700 кг, нетто 68700 кг, виявилось брутто - 87800 кг, тара - 22700 кг, нетто - 65100 кг, що менше документу на 3600 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/237 від 11.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56957806 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22500 кг, нетто 66500 кг, виявилось брутто - 83000 кг, тара - 22500 кг, нетто - 60500 кг, що менше документу на 6000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/238 від 11.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56409253 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 21800 кг, нетто 66000 кг, виявилось брутто - 85000 кг, тара - 21800 кг, нетто - 63200 кг, що менше документу на 2800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №453603/53/198 від 04.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №63094767 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 19.11.2019 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 69000 кг, виявилось брутто - 88500 кг, тара - 23400 кг, нетто - 65150 кг, що менше документу на 3850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №453603/54/199 від 06.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №55334361 на справних 150 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 19.11.2019 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 66700 кг, виявилось брутто - 85850 кг, тара - 23500 кг, нетто - 62350 кг, що менше документу на 4350 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/225 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53197174 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 69700 кг, виявилось брутто - 90200 кг, тара - 23500 кг, нетто - 66700 кг, що менше документу на 3000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/226 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56409253 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23600 кг, нетто 69500 кг, виявилось брутто - 90700 кг, тара - 23600 кг, нетто - 67100 кг, що менше документу на 2400 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/268 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №55022438 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 66500 кг, виявилось брутто - 87600 кг, тара - 23400 кг, нетто - 64200 кг, що менше документу на 2300 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/271 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56857246 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 67000 кг, виявилось брутто - 87800 кг, тара - 23500 кг, нетто - 64300 кг, що менше документу на 2700 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/228 від 10.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62255955 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 69600 кг, виявилось брутто - 89800 кг, тара - 23500 кг, нетто - 66300 кг, що менше документу на 3300 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/272 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №64093032 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23300 кг, нетто 67700 кг, виявилось брутто - 88900 кг, тара - 23300 кг, нетто - 65600 кг, що менше документу на 1700 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/273 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62110630 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 66300 кг, виявилось брутто - 87200 кг, тара - 23500 кг, нетто - 63700 кг, що менше документу на 2600 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/274 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56875164 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 20900 кг, нетто 66800 кг, виявилось брутто - 85600 кг, тара - 20900 кг, нетто - 64700 кг, що менше документу на 2100 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/275 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53544763 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23500 кг, нетто 65500 кг, виявилось брутто - 86400 кг, тара - 23500 кг, нетто - 62900 кг, що менше документу на 2600 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/276 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53063954 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 65700 кг, виявилось брутто - 86300 кг, тара - 23400 кг, нетто - 62900 кг, що менше документу на 2800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/277 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62468103 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 65500 кг, виявилось брутто - 87000 кг, тара - 23400 кг, нетто - 63600 кг, що менше документу на 1900 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/278 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56236250 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 24000 кг, нетто 65600 кг, виявилось брутто - 87800 кг, тара - 24000 кг, нетто - 63800 кг, що менше документу на 1800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/279 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №60656626 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23400 кг, нетто 64600 кг, виявилось брутто - 86000 кг, тара - 23400 кг, нетто - 62600 кг, що менше документу на 2000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/280 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №61300018 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23000 кг, нетто 67000 кг, виявилось брутто - 88200 кг, тара - 23000 кг, нетто - 62500 кг, що менше документу на 1800 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/281 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53511614 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23000 кг, нетто 67200 кг, виявилось брутто - 87600 кг, тара - 23000 кг, нетто - 64600 кг, що менше документу на 2600 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/282 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56954845 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22400 кг, нетто 68300 кг, виявилось брутто - 88700 кг, тара - 22400 кг, нетто - 66300 кг, що менше документу на 2000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/283 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56041064 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23800 кг, нетто 67400 кг, виявилось брутто - 89300 кг, тара - 23800 кг, нетто - 65500 кг, що менше документу на 1900 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/284 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53568432 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23000 кг, нетто 67700 кг, виявилось брутто - 84700 кг, тара - 23000 кг, нетто - 61700 кг, що менше документу на 6000 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/285 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53545273 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 23100 кг, нетто 69000 кг, виявилось брутто - 88600 кг, тара - 23100 кг, нетто - 65500 кг, що менше документу на 3500 кг.
У розділі Д Комерційного акту №466707/286 від 15.04.2020 року зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №56955214 на справних 100 тн. вагонних електронних вагах, держповірка 08.02.2020 року, вага визначена вантажовідправником брутто - не зазначено, тара - 22200 кг, нетто 66000 кг, виявилось брутто - 86400 кг, тара - 22200 кг, нетто - 64200 кг, що менше документу на 1800 кг.
За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".
При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.
Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.
Відповідно до п.1. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України « 542 від 20.08.2001 року, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Судом встановлено, що відомості про зафіксовану сторонами в комерційних актах про недостачу вантажу внесені до залізничних накладних.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому приймаються Судом до уваги в якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних, фактичній масі вантажу.
У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Відправник згідно зі статтею 37 Статуту повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а повинна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи. Прибуття напіввагона на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання навалочного або насипного вантажу при перевезенні, оскільки згідно зі статтею 111 Статуту позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничні накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу "на око". До того ж різні вантажі мають різну питому вагу та вологість, внаслідок чого вантаж масою 70 тонн може займати лише третину або половину вагона. (п.3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» №04-5/601 від 29.05.2002 року)
Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
В матеріалах справи наявні довідки Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» №№11/733, 11/731, 11/715, 11/745, 11/730, 11/701, 11/697, 11/698, 11/695, 11/696, 11/709 від 05.05.2020 року щодо вартості 1 тони вугільної продукції (а.с.49-59).
Відповідно до ст.ст. 130, 133 Статуту одержувач вантажу має право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Так, п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130-137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред'явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, на залізничних накладних №№48444657, 48439350, 48458889, 48367114, 48439343, 48506505, 48504211, 48504229, 48503395, 48503403, 48495105 містить переуступний напис такого змісту: "Право надання позовних вимог до АТ «Українська залізниця» передається ТОВ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ». Вказаний переуступний напис вчинений керівником ДС ДТЕК Криворізька ТЕС Березовським І.В. та головним бухгалтером Люсік А.М. й скріплений печаткою підприємства ПАТ «ДТЕК Криворізька ТЕС».
Судом здійснено пошук у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ідентифікаційний код 38024613) та встановлено, що станом на момент складання залізничних накладних керівником відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» був ОСОБА_2 .
Крім того, в матеріалах справи наявна довіреність №176/ДнЭ/2019 від 24.04.2019 року Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» видана на ім'я Дегтяренка Сергія Михайловича (директора відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»), Люсік Антоніни Миколаївни (головного бухгалтера відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»), яких уповноважено здійснювати від імені Товариства наступні дії: передавати вантажовідправникам право на пред'явлення претензій та позовів до АТ «Українська залізниця» у зв'язку з незбереженням вантажу, для чого представникам надано право засвідчувати своїми підписами на залізничних накладних переуступний напис. Довіреність дійсна з 01.05.2019 року по 30.12.2020 року включно. (а.с.60)
Згідно зі ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 238 Цивільний кодекс України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст. 229 Цивільного кодексу України).
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. (ч.3 ст. 244 Цивільного кодексу України)
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (статті 245, 246 Цивільного кодексу України).
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.
За таких підстав, Суд зазначає, що на підставі довіреності №176/ДнЭ/2019 від 24.04.2019 року, виданої Акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», було уповноважено саме ОСОБА_2 (директора відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»), Люсік Антоніну Миколаївну (головного бухгалтера відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО») вчиняти переуступні написи на залізничних накладних щодо передачі вантажовідправникам права на пред'явлення претензій та позовів до АТ «Українська залізниця» у зв'язку з незбереженням вантажу.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повноважень Березовського І.В. діяти від імені відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та посвідчувати переуступні написи на залізничних накладних, якими надано право Публічному акціонерному товариству «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» звертатися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» у зв'язку з незбереженням вантажу.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами на підтвердження передачі від вантажоодержувача до вантажовідправника відповідно до ст.ст. 130, 133 Статуту права на звернення до суду про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 118 413 грн. 26 коп. за залізничними накладними №№48444657, 48439350, 48458889, 48367114, 48439343, 48506505, 48504211, 48504229, 48503395, 48503403, 48495105, оскільки переуступний напис на вказаних накладних вчинений неуповноваженою особою відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ " до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 118 413 грн. 26 коп. є недоведеними та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ " до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 118 413 грн. 26 коп. - відмовити у повному обсязі.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Чинчин