ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2020Справа № 910/6166/20
За позовом до проСумської міської ради Сумської обласної ради визнання незаконним та скасування рішення
Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін: від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Сумська міська рада (надалі також - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Сумської обласної ради (надалі також - відповідач) про визнання незаконним та скасування пунктів 11861-118614 додатку до рішення Сумської обласної ради від 28.02.2020 "Про внесення змін та доповнень до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області" на об'єкти нерухомого майна, зазначені за адресою: м. Суми, площа Театральна, 1. Також, разом із позовної заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Сумської обласної ради від 28.02.2020 "Про внесення змін та доповнень до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області" та затверджений ним додаток з переліком об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області в частині пунктів 11861-118614 є незаконним, оскільки прийняте в даній частині з порушенням права власності Сумської міської об'єднаної територіальної громади на об'єкти нерухомості, визначені в пунктах 11861-118614 та з порушенням законодавства України.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/6166/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10.07.2020, зобов'язано позивача довести, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконати рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
02.06.2020 через електронну пошту суду позивачем надані додаткові пояснення на виконання вимог суду, а 05.06.2020 вказані пояснення надійшли й поштовим зв'язком.
08.07.2020 до суду надійшло клопотання позивача про витребування у відповідача доказів.
10.07.2020 Сумська міська рада долучила до матеріалів справи додаткові докази, а саме - технічний паспорт Сумського театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна.
Поряд із тим 10.07.2020 судом було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою, а також вирішено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче судове засідання на 14.08.2020, про що вказано у відповідних ухвалах.
13.07.2020 до суду від позивача подано клопотання про витребування доказів.
20.07.2020 позивачем надані письмові пояснення з клопотанням про визнання поважними причин пропуску строку для подання доказу, а також заявлено уточнене клопотання про витребування у відповідача.
12.08.2020, напередодні судового засідання, позивач звернувся до суду із заявою про розгляд заявлених ним раніше заяв та клопотань за відсутності уповноваженого представника Сумської міської ради.
При цьому, суд приймає до уваги, що згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак, оскільки відповідач не скористався своїми правами на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
В підготовчому судовому засіданні 14.08.2020 судом було задоволено заяву Сумської міської ради та поновлено строк для подання доказу, вказаного у клопотанні від 09.07.2020 за № 532/20юр, вирішено витребувати у Сумської обласної ради копію технічного паспорта на об'єкти нерухомості, вказані в пунктах 11861-118614 додатку до рішення Сумської обласної ради від 28.02.2020 "Про внесення змін та доповнень до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області", який існував на час прийняття цього рішення Сумської обласної ради, тобто станом на 28.02.2020, а також вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.10.2020.
19.09.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання, до якого ним було долучено копію технічного паспорта на об'єкти нерухомості, вказані в пунктах 11861-118614 додатку до рішення Сумської обласної ради від 28.02.2020 "Про внесення змін та доповнень до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області", який існував на час прийняття цього рішення Сумської обласної ради, тобто станом на 28.02.2020, що був витребуваний судом згідно ухвали від 18.04.2020.
Розглядаючи дану справу, судом прийнято до уваги, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 за № 239, від 22.04.2020 за № 291 та від 04.05.2020 за № 343 вносилися відповідні зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 та продовжувався термін карантину.
Згодом, постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі COVID-19)", з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб'єктами господарювання на період карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 за №500 були внесені зміни до означеної постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 за № 392 та продовжено дію карантину до 31.07.2020.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641 вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
26.08.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", пунктом 2 якої було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 за № 641 відповідно до яких продовжено до 31.10.2020 на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 та від 20.05.2020 за № 392.
Так, 13.10.2020 від позивача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, з огляду на встановлення з 12.10.2020 на території міста Суми "червоного" рівня епідеміологічного безпеки поширення COVID-19, внаслідок чого, зокрема, заборонено посадку пасажирів у транспорт міжобласного сполучення, а тому представник позивача не має можливості прибути в Київ для участі в судовому засіданні, призначеному на 16.10.2020.
Окрім того 16.10.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання, у якому він вказує на те, що представник відповідача на момент судового засідання, призначеного на 16.10.2020, перебуватиме у відпустці, у зв'язку із чим відповідач просив суд визнати причини неявки поважним та відкласти розгляд справи на іншу дату.
Так, надаючи оцінку наданим позивачем та відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
По-перше, щодо доводів відповідача щодо перебування представника відповідача у відпустці станом на 16.10.2020, суд зазначає, що суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - юридичної особи щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, або шляхом самопредставництва відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 56 та ч. 2. ст. 58 ГПК України. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
По-друге, щодо впровадження на території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, як обставини, що суттєво впливає на можливість представників позивача та відповідача з'явитися у судове засідання, призначене на 16.10.2020, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Таким чином, здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров'я суддів і учасників судових засідань.
Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд.
Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.
Рішенням Ради суддів України від 17.03.2020 затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції COVID-19, зокрема: роз'яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.
З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
У судове засідання, що відбулось 16.10.2020 представники сторін не з'явилися.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
При цьому частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що якщо представники сторін не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Також, на виконання ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд приймає до уваги припис ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює між іншого, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги введені обмеження, пов'язані із запровадженням на території Україні карантину, що значно ускладнили присутність представників сторін в судовому засіданні 16.10.2020 і враховуючи те, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для повного та всебічного розгляду справи, а також з метою розгляду даної справи упродовж розумного строку та недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог до закінчення запровадженого карантину та без участі представників сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Також, розглядаючи дану справу, з огляду на характер спірних правовідносин сторін, суд приймає до уваги приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким відповідно до Конституції України визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Зокрема ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Натомість обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами (ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
При цьому згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад (частина 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Так, рішенням Сумської обласної ради від 28.02.2020 "Про внесення змін та доповнень до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Сумської області" внесено зміни до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Сумської області, який затверджений рішенням обласної ради від 20.06.2014 "Про затвердження переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Сумської області" (зі змінами від 16.03.2015, 22.05.2015, 28.08.2015, 29.01.2016, 02.06.2016, 15.09.2017, 14.12.2018, 26.07.2019, 25.10.2019 та 20.12.2019) викладено, зокрема, пункт 1186 в новій редакції та доповнено перелік пунктами 11861-118614, згідно з додатком.
Зокрема у додатку до означеного рішення Сумської обласної ради від 28.02.2020 затверджено наступний перелік об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області.
№ з/пОб'єкт нерухомостіАдресаПлоща, кв.м.
11861Нежитлове приміщенням. Суми, пл. Театральна, 11165,6
11862Тамбур
11863Ганок
11864Ганок
11865Ганок
11866Ганок
11867Пандус
11868Підвальне приміщення
11869Фонтан
118610Фонтан
118611Замощення
118612Замощення
118613Квітники
118614Газони
Натомість, рішенням Сумської міської ради від 25.01.2017 за №1679-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради" від 24.04.2013 за № 2289-МР "Про затвердження переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами) внесено зміни в додаток до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 № 2289-МР "Про затвердження переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами), який доповнено новим пунктом 1157, а саме: "1157; пл. Театральна, буд. № б/н; 1165,6 кв. м.; нежитлове підвальне приміщення".
Згідно додатку № 1 до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №695 від 11.12.2018 об'єкту нерухомого майна - нежитловому підвальному приміщенню загальною площею 1165,6 кв. м. на пл. Театральна, б/н в м. Суми присвоєно адресу: м. Суми, пл. Театральна, 3.
При цьому як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія якої міститься в матеріалах справи, 23.07.2019 здійснено державну реєстрацію територіальною громадою м. Суми на нежитлове приміщення (підвальне приміщення) за адресою: м. Суми, пл. Театральна, 3, складові частини об'єкта нерухомого майна: фонтан (І), замощення (II - III), квітники (IV), газони (V), за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1879916059101 (номер запису про право власності № 32542637).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом ч. 2 ст. 3 та ч. 1 ст. 4 та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності на нерухоме майно. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
За приписом ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, а також доказам, що надані сторонами на їх підтвердження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами ч. 1 ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому згідно ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження визнання недійсним у встановленому законом порядку рішення Сумської міської ради від 25.01.2017 за №1679-МР, або реєстраційного запису від 23.07.2019 щодо об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1879916059101 (номер запису про право власності № 32542637).
Поряд із тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що щодо спірного нежитлового приміщення (підвальне приміщення) наявний спір між позивачем та відповідачем стосовно його належності до об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми.
Також, сторонами не заперечується той факт, що спірне нежитлове приміщення (підвальне приміщення), яке було включено до переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" рішенням Сумської міської ради від 25.01.2017 №1679-МР є саме тим об'єктом нерухомого майна, що був включений до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Сумської області відповідно до спірних пунктів 11861-118614 додатку рішення Сумської обласної ради від 28.02.2020.
Натомість, дана обставина додатково підтверджуються довідкою-характеристикою об'єкту нерухомого майна № 11/2020 від 03.02.2020 та технічним паспортом Сумського театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна, що були складені Фізичною особою-підприємцем Риб'яковою Ольгою Миколаївною та копії яких містяться в матеріалах справи, зі змісту яких вбачається, що спірне нежитлове приміщення (підвальне приміщення) (яке зазначається як таке, якому не присвоєно окремої адреси) було сформовано як один об'єкт нерухомого майна разом із приміщенням самого театру (адреса: пл. Театральна, 1).
З наведеного випливає, що нежитлове приміщення (підвальне приміщення) яке має наступні складові частини об'єкта нерухомого майна: фонтан (І), замощення (II - III), квітники (IV), газони (V), якому було присвоєно адресу: м. Суми, пл. Театральна, 3 згідно рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №695 від 11.12.2018 та яке було до цього включено до переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" згідно рішення Сумської міської ради від 25.01.2017 №1679-МР і відповідним чином зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в 1879916059101) було згодом неправомірно включено до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Сумської області відповідно до спірної частини рішення Сумської обласної ради від 28.02.2020, чим порушено права позивача, як органу, що представляє територіальну громаду міста Суми, в частині розпорядження належним їй (громаді) нерухомим майном.
За приписами ст. ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).
Поряд із тим, як зазначалося вище, згідно ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Також суд, на виконання ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини як джерело права, а зокрема - рішення у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04, рішення від 20.10.2011, набуло статус остаточного 20.01.2012), у якому Високий Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування".
Зокрема Європейський суд з прав людини у даному рішенні, між іншого, зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була-б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що само по собі суперечило б загальним інтересам.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
При цьому підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Таким чином, оскільки спірним рішенням Сумської обласної ради від 28.02.2020 було порушено права позивача - Сумської міської ради, як органу, що представляє інтереси територіальної громади міста Суми, в частині розпорядження належним територіальній громаді нерухомим майном, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування пунктів 11861-118614 додатку до рішення Сумської обласної ради від 28.02.2020 "Про внесення змін та доповнень до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області" на об'єкти нерухомого майна, зазначені за адресою: м. Суми, площа Театральна, 1 є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Сумської міської ради задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасування пунктів 1186'-118614 додатку до рішення Сумської обласної ради від 28.02.2020 "Про внесення змін та доповнень до переліку об'єктів нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області" на об'єкти нерухомого майна, зазначені за адресою: м. Суми, площа Театральна, 1, а саме:
№ з/пОб'єкт нерухомостіАдресаПлоща, кв.м.
11861.Нежитлове приміщення 1165,6
11862.Тамбур
11863.Ганок
11864.Ганок
11865.Ганок
11866.Ганок
11867.Пандус
11868.Підвальне приміщення
11869.Фонтан
118610.Фонтан
118611.Замощення
118612.Замощення
118613.Квітники
118614.Газони
3. Стягнути з Сумської обласної ради (40030, Сумська обл., м. Суми, майдан Незалежності, 2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 23826636) на користь Сумської міської ради (40030, Сумська обл., м. Суми, майдан Незалежності, 2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 23823253) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102, 00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26.10.2020 року.
Суддя Ю.О. Підченко