ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.10.2020Справа № 910/15870/20
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали за позовом ТОВ «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» про стягнення 33 881, 27 грн,
ТОВ «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» про стягнення 33 881, 27 грн заборгованості за договором поставки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Аналогічне положення викладено у абз. 20 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
01.12.2018 в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи.
Відповідно до наказу Держаної судової адміністрації України від 22.12.2018 №628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах", з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд". У п. 2 цього наказу визначено, що місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми електронного суду.
Пунктами 1, 2 розділу ХІ зазначеного Положення визначено, що обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
01 березня 2019 в газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019 року) відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таким чином, після публікації цього оголошення, зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування ЄСІТС, не набули чинності.
Відповідно до п. 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (підпункт 17.1);
- позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів (підпункт 17.2);
- розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (підпункт 17.3);
- суд вручає судові рішення в паперовій формі (підпункт 17.14).
На даний час в Господарському суді міста Києва здійснення роботи підсистеми Електронний суд продовжується в тестовому режимі - режимі випробування.
Слід враховувати, що Електронний суд входить до Єдиної підсистеми електронного діловодства судів, органів суддівського самоврядування та забезпечення, яка, в свою чергу, є лише однією з п'яти основних складових підсистем ЄСІТС.
Електронний суд - модуль ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні документи до суду, органів суддівського самоврядування та забезпечення або інших учасників судового процесу, які зареєстрували свої офіційні електронні адреси, а також отримувати від них інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші процесуальні документи. Доступ до сервісів Електронного суду забезпечуються через Електронний кабінет користувачів. Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет) є модулем Загальної підсистеми ЄСІТС.
Специфіка використання підсистеми Електронний суд у тестовому режимі не дозволяє здійснювати ідентифікацію Електронних кабінетів (офіційних електронних адрес) зареєстрованих у системі користувачів.
З огляду на вищенаведене, до початку функціонування у Господарському суді міста Києва Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Однак, на час подання даної позовної заяви Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала своє функціонування, зазначена заява не містить ЕЦП, а тому не належать до офіційних документів, оригіналу вказаної заяви у паперовій формі до суду не надходило, а також з автоматизованої системи документообігу суду не вбачається наявність зареєстрованих електронних кабінетів інших учасників справи, що у сукупності унеможливлює прийняття позовної заяви до розгляду.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву з доданими до неї документами в письмовому вигляді в порядку, передбаченому Розділом IIІ Господарського процесуального кодексу України із дотриманням вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Також, відповідно до п.2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Зі змісту ст. 90 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.
Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.
У поданій позовній заяві в якості позивача зазначено ТОВ ТК ТЕХНОКОМЛЕКТ ТОВ, таким чином позивачем не зазначено своєї організаційно-правової форми, через що його найменування у вказаній позовній заяві не може вважатися повним, а також невірно зазначено своє повне найменування і взагалі не вказано свою адресу місцезнаходження відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, позивачу слід усунути зазначений недолік шляхом подання письмової заяви в якій зазначити своє вірне повне найменування та адресу місцезнаходження.
Відповідно до п.8 ч. 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача оригіналів поданих доказів.
Позивачу слід усунути зазначені недоліки, шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також, відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з цим, як убачається з додатків до вказаного позову, в якості "доказів" позивачем додано ксерокопії документів, які не є незасвідченими у встановленому законом порядку копіями документів, оскільки не містять слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища і дати засвідчення копії.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог, встановлених ст. 164 Господарського процесуального кодексу України , а саме до позову не додано доказів - відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України документів в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивачу слід усунути зазначені недоліки, шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
У відповідності до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).
Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам, позивачем не надано доказів про направлення відповідачу позовної заяви із усіма доданими до неї документами.
Таким чином, з метою усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження надіслання відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів (оригінал опису вкладення із зазначенням переліку направлених додатків та розрахунковий документ поштового відділення).
За таких обставин, позовна заява ТОВ «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ТОВ «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» залишити без руху.
2. Встановити ТОВ «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Я.А.Карабань