Справа № 909/715/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.10.2020 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/715/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕМБЕРГ" про стягнення з фермерського господарства "Персей Агро" 329 614 грн 68 коп. за договором поставки,
ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕМБЕРГ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ФГ "Персей Агро" заборгованості за договором поставки мінеральних добрив № 51/19 від 10 квітня 2019 р. в розмірі 329 614 грн 68 коп., з яких 230 184 грн - основний борг, 18 854 грн 96 коп. - пеня, 46 036 грн 80 коп. - штраф, 31 546 грн 53 коп. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 2 992 грн 39 коп. - інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач не в повному обсязі оплатив поставлений позивачем товар.
18 серпня 2020 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 28 серпня 2020 р., відтак строк для подання відзиву розпочався 29 серпня 2020 р. та закінчився 14 вересня 2020 р. (12 вересня 2020 р. (субота) вихідний день).
Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не подав.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд
ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕМБЕРГ" (постачальник) та ФГ "Персей Агро" (покупець) уклали договір поставки мінеральних добрив від 10 квітня 2019 р. № 51/19 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцеві мінеральні добрива виробництва "Агрітекно Фортілізантес" (Іспанія) в асортименті - (продукція), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.
Згідно з п. 1.2 Договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура тощо) визначаються в додатках (специфікаціях), що становитимуть невід'ємну частину цього Договору.
В п. 2 Специфікації від 10 квітня 2019 р. сторони визначили загальну ціну (вартість) продукції, що складає 230 184 грн та еквівалентно 7 632 євро.
Відповідно до п. 2.6 Договору, датою поставки продукції є дата підписання уповноваженими представниками сторін первинних документів передачі продукції (накладних, та/або товарно-транспортних накладних, та/або актів прийому-передачі).
За змістом п. 3.5 Договору, строк оплати продукції, що поставляється за цим договором, становить 180 банківських днів від дати поставки кожної окремої партії продукції по кожному первинному документу передачі продукції (накладних, та/або товарно-транспортних накладних, та/або актів прийому-передачі).
За прострочення строку оплати продукції (п. 3.5 Договору) покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни (вартості) продукції, оплату якої прострочено, за кожен день прострочення. При цьому, якщо оплату буде прострочено більше ніж на 15 календарних днів покупець зобов'язаний додатково сплатити на користь постачальника штраф в розмірі 20 % від ціни (вартості) продукції, оплату якої прострочено (п. 4.4 Договору).
Як зазначено у п. 4.5 Договору, у випадку прострочення строку оплати продукції (п. 3.5 Договору) покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 % річних від ціни (вартості) продукції, оплату якої прострочено, за весь період прострочення.
Згідно з даними наявних у матеріалах справи видаткових накладних від 19 квітня 2020 р. № 125 та від 26 квітня 2019 р. № 174, на виконання умов договору від 10 квітня 2019 р. постачальник передав покупцю продукцію на загальну суму 230 184 грн, яку покупець не оплатив.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено у ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов'язання позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 230 184 грн, яку відповідач не оплатив.
Враховуючи наведене, в частині позовних вимог ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕМБЕРГ" про стягнення з ФГ "Персей Агро" основного боргу в розмірі 230 184 грн позов слід задовольнити.
Щодо вимог про стягнення з ФГ "Персей Агро" 18 854 грн 96 коп. пені, 46 036 грн 80 коп. штрафу, 31 546 грн 53 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 2 992 грн 39 коп. інфляційних втрат слід зазначити таке.
В ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення пені, штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами у зв'язку із арифметичною правильністю наведених позивачем розрахунків слід задовольнити у повному обсязі.
Натомість, самостійно розрахувавши заявлені позивачем до стягнення і нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, суд встановив, що з відповідача належить стягнути 2 757 грн 25 коп. інфляційних втрат.
Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити частково;
з фермерського господарства "Персей Агро" (77423, Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с. Угринів, Калуське шосе, 2А; 76008, м. Івано-Франківськ, а/с 55; ідентифікаційний код 34217403) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕМБЕРГ" (81643, Львівська обл., Миколаївський район, с. Криниця; 81130, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Шептицького, 19А; ідентифікаційний код 39345395) стягнути 230 184 (двісті тридцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн основного боргу, 18 854 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн 96 коп. пені, 46 036 (сорок шість тисяч тридцять шість) грн 80 коп. штрафу, 31 546 (тридцять одну тисячу п'ятсот сорок шість) грн 53 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2 757 (дві тисячі сімсот п'ятдесят сім) грн 25 коп. інфляційних втрат, 4 940 (чотири тисячі дев'ятсот сорок) грн 69 коп. судового збору;
в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕМБЕРГ" про стягнення з фермерського господарства "Персей Агро" 235 грн 14 коп. інфляційних втрат - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору в частині 3 грн 53 коп. - залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко