номер провадження справи 12/155/20
12.10.2020 Справа № 908/1975/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/1975/20
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А)
про стягнення 3 300,97 грн.
Без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 11.11.2019 до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 3 300,97 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1975/20, присвоєно справі номер провадження 12/155/20, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Заяв із запереченнями щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідач про розгляд даної справи судом повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому копії ухвали від 10.08.2020.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.10.2020.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позивач в позові зазначає, що ним (код ЄДРПОУ 20474912) було здійснено зміну найменування з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АРКС” згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.06.2019.
Позов мотивовано тим, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) на підставі заяви-приєднання (акцепту) № 51253а18 від 20.07.2018 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Прямий захист» Оферта № 146 від 07.02.2018, далі Договір.
Предметом даного Договору є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (далі - ТЗ), вказаним у розділі 4 Заяви-приєднання (акцепту) Страхувальника до цього Договору.
Відповідно до розділу 4 Заяви-приєднання (акцепту) Страхувальника до Договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Nissan LEAF, державний номер НОМЕР_1 2014 року випуску.
Вигодонабувачем за цим Договором є: ОСОБА_2 .
Пунктом 10 Заяви-приєднання (акцепту) Страхувальника до Договору визначено строк дії Договору, а саме: з 21.07.2018 до 20.07.2019.
В пункті 12 Заяви-приєднання (акцепту) вказано, що договір страхування складається з Оферти та цієї Заяви-приєднання (акцепту) (далі -Договір) і є укладеним із моменту підписання Страхувальником акцепту електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Як вказує позивач в позові 18.04.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу - «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Факт настання дорожньо-транспортної пригоди підтверджено повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), в якому дата пригоди зазначена: 18.04.2018. У вказаному повідомленні вказано, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
При цьому зі змісту повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) вбачається, що водій ОСОБА_4 , який керував автомобілем «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 свою вину у ДТП визнав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» із заявою про подію та на виплату страхового відшкодування № 1.003.19.0007266 від 22.04.2019 (а.с. 23). При цьому, в заяві зазначено, що дата події: 18.04.2019 та про подію страхову компанію повідомлено 18.04.2019 о 10:28. При цьому в заяві ОСОБА_3 повідомив обставини настання події: «На моє припарковане авто здійснив наїзд транспортний засіб «Renault Megane», НОМЕР_2 , який був припаркований. В нього автомобіль покатився без водія. Склали європротокол».
В матеріалах справи міститься заява щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 06.05.2019, за підписом ОСОБА_2 (власник автомобіля «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 ), в якій остання просить здійснити їй виплату страхового відшкодування в сумі 3300,97 грн.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 , зазнав пошкоджень, зокрема заднього бамперу.
В матеріалах справи міститься протокол № 365 огляду колісного транспортного засобу від 22.04.2019 щодо автомобіля «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 , в якому зазначено про пошкодження заднього бамперу.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 03.05.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 у зв'язку з його пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 3300,97 грн.
03.05.2019 Страховиком складений страховий акт № АХА2464147, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 3300,97 грн. (а.с. 35).
На підставі вищевказаних документів Страховик здійснив виплату страхового відшкодування в загальній сумі 109853,14 грн. на користь АТ «Укрсиббанк», що підтверджується платіжним дорученням № 558 195 від 06.05.2019 (а.с. 36). При цьому на зворотньому боці вказаного платіжного доручення міститься деталізація, відповідно до якої із вказаної суми перерахованих Страховиком коштів були сплачені кошти на користь ОСОБА_2 в сумі 3300,97 грн.
З посиланням на ті обставини, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Renault Megane», державний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 008929513, позивач, враховуючи ліміт відповідальності відповідача за вказаним полісом та франшизу, наполягає на стягненні з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 3300,97 грн.
Регресна вимога (заява про страхове відшкодування) № ЕЛ_8657 від 02.07.2019 про виплату страхового відшкодування в розмірі 3300,97 грн. була надіслана відповідачу на адресу: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А (а.с. 37). В заяві ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» просила виплату здійснити у 10-денний термін, починаючи з дня одержання даної вимоги.
На підтвердження факту надіслання відповідачу вказаної регресної вимоги позивач надав суду копію опису вкладення від 03.07.2019, накладної № 0305610775425 від 03.07.2019 та фіскального чеку від 03.07.2019.
Як вбачається з наданої позивачем до позову інформації з сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання, відправлення було вручене відповідачу 08.07.2019.
Оскільки вимоги заяви про страхове відшкодування № ЕЛ_8657 від 02.07.2019 залишились невиконаними з боку відповідача позивач намагається стягнути з відповідача, враховуючи ліміт відповідальності відповідача за полісом та франшизу, грошові кошти в сумі 3300,97 грн. в примусовому порядку.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини, пов'язані з виконанням умов договорів страхування, сторони досягли всіх їх суттєвих умов, а саме відносно предмету страхування, у тому числі страхової суми, дотримали його письмову форму, а тому відповідно до вимог ст. ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України вони вважаються укладеними. Право регресної вимоги позивача передбачено ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 993, 1166, 1191 ЦК України.
Так, статтею 27 Закону України “Про страхування” № 85/96-ВР від 07.03.1996 та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, що кореспондується з вимогами статті 1166 ЦК України.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так, в тексті поданої суду позовної заяви позивач самостійно вказує, що 18.04.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода.
При цьому на підтвердження вказаних обставин позивач надав суду повідомлення дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), в якому зазначена дата пригоди: 18.04.2018. Учасниками цієї пригоди згідно змісту європротоколу є: автомобіль «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 , застрахований в АТ «АХА Страхування» за полісом № ЕР 118691248 та автомобіль «Renault Megane», державний номер НОМЕР_2 , застрахований в ПрАТ «АСКА» за полісом АМ/8929513.
При цьому, в заяві про подію № 1.003.19.0007266 від 18.04.2019 та страховому акті № АХА2464147 від 03.05.2019 датою дорожньо-транспортної пригоди вказана 18.04.2019.
Перевіривши чинність полісів, зазначених в європротоколі, станом на 18.04.2019 в базі даних МТСБУ з'ясовано, що поліс № АМ/8929513 та поліс № ЕР 118691248 були діючими.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в європротоколі була допущена описка при зазначенні дати події, а саме замість 18.04.2019 помилково вказана 18.04.2018.
Так, в якості доказів на підтвердження розміру страхового відшкодування потерпілій особі, позивачем надано:
- ремонтну калькуляцію № 1.003.19.0 від 03.05.2019;
- розрахунок страхового відшкодування;
- страховий акт № АХА2464147 від 03.05.2019.
В підтвердження завданих пошкоджень автомобілю «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 позивачем надано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), протокол № 365 огляду колісного транспортного засобу від 22.04.2019, складений оцінювачем ОСОБА_5 за участю водія транспортного засобу (а.с. 28).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 06.05.2019, за підписом ОСОБА_2 (власник автомобіля «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 ), остання просить здійснити їй виплату страхового відшкодування в сумі 3300,97 грн.
Згідно із п. 23.1., 23.4. договору добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Прямий захист» Оферта № 146 від 07.02.2018 страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, Вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком. При пошкодженні транспортного засобу (далі ТЗ) розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання (далі - складових частин ТЗ), що підлягають заміні, вартість матеріалів та ремонтних робіт. Вид складових частин ТЗ, необхідних для проведення відновлювального ремонту, та їхня вартість, яка включається в кошторис збитків, визначаються залежно від способу виплати страхового відшкодування, зокрема:
- при виплаті страхового відшкодування іншим способом, ніж перерахування на розрахунковий рахунок СТО, що буде здійснювати відновлювальний ремонт ТЗ, в кошторис збитків включається вартість оригінальних складових частин ТЗ з урахуванням експлуатаційного зносу в розмірі 50 % від вартості оригінальних складових частин ТЗ. Розмір експлуатаційного зносу є незмінною величиною та не залежить від дати настання страхового випадку протягом дії цього Договору. З урахуванням таких умов, вартість оригінальних складових частин ТЗ, що підлягають заміні, яка включається до кошторису збитків, розраховується за формулою: ВзпК = Взп х 0,5, де:
ВзпК - вартість оригінальних складових частин ТЗ, що підлягають заміні, яка включається до кошторису збитків;
Взп - вартість оригінальних складових частин ТЗ, що підлягають заміні. Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО. В окремих випадках розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром). Вартість частин та деталей береться в розрахунок кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати на їхню заміну на нові. Зміна кваліфікації стану запасних частин та вузлів застрахованого ТЗ та, відповідно, зміна кваліфікації ремонтного впливу з метою відновлення ТЗ (ремонт або заміна), яку було встановлено під час огляду застрахованого ТЗ Страховиком або уповноваженою ним особою, можлива виключно за письмовим погодженням зі Страховиком.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 03.05.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 у зв'язку з його пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 3300,97 грн.
Докази у справі свідчать, що на підставі вищевказаних документів Страховик здійснив виплату страхового відшкодування в загальній сумі 109853,14 грн. на користь АТ «Укрсиббанк», що підтверджується платіжним дорученням № 558 195 від 06.05.2019 (а.с. 36). При цьому на зворотньому боці вказаного платіжного доручення міститься деталізація, відповідно до якої із вказаної суми перерахованих Страховиком коштів були сплачені кошти на користь ОСОБА_2 в сумі 3300,97 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Згідно із частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Обов'язковість звернення позивача до страховика, в якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, з вимогою щодо отримання суми виплаченого страхового відшкодування чинним законодавством не передбачена. Вказана позиція також викладена в Оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-06/15/2014 від 14.01.2014 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування”. Натомість перехід до позивача права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки узгоджується із вищевказаними нормами.
Отже, в даному випадку позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування № ЕЛ_8657 від 02.07.2019, в якій просив виплатити страхове відшкодування АТ «СК «АРКС» у розмірі 3300,97 грн., яку здійснити у 10-денний термін, починаючи з дня одержання даної вимоги за реквізитами, зазначеними в заяві. Вказана заява була надіслана позивачем відповідачу на адресу: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, що підтверджується копією опису вкладення від 03.07.2019, накладної № 0305610775425 від 03.07.2019 та фіскального чеку від 03.07.2019.
Як вбачається з наданої позивачем до позову інформації з сайту Укрпошта щодо відстеження пересилання, відправлення було вручене відповідачу 08.07.2019.
У зв'язку з відсутністю регресної виплати зі сторони відповідача позивач у даній справі реалізував своє право вимоги про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування шляхом подання даного позову до господарського суду, що узгоджується з приписами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування".
У частині 1 статті 1188 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 Цивільного кодексу України). Отже, підставою для звернення страховика з регресною вимогою є саме виконання ним обов'язку з відшкодування шкоди за іншу особу.
З урахуванням приписів статей 993, 1191 Цивільного кодексу України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, в розумінні статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 4 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" № 1961-ІV від 01.07.2004 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Із положень вказаної норми Закону вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та без експертизи пошкодженого майна.
Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 22.2 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Як визначено в абзаці 1 пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
В даному випадку позивач здійснив виплату страхового відшкодування в загальній сумі 3300,97 грн., перерахувавши його на користь ОСОБА_2 (власника автомобіля «Nissan LEAF», державний номер НОМЕР_1 ), що підтверджується наявною у справі належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 558 195 від 06.05.2019 (а.с. 36).
Згідно із частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3300,97 грн. (з врахуванням франшизи) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, що кореспондується із приписами ст. 993 ЦК України.
Приписи статті 9 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 та статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють поняття франшизи, а саме франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Тобто, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Зі змісту повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) вбачається, що водій ОСОБА_4 , який керував автомобілем «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , свою вину у ДТП визнав.
Так, з наявного в матеріалах справи полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/008929513, яким застрахований автомобіль «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вбачається, що він застрахований ПрАТ «УАСК АСКА», франшиза складає 0,00 грн., та поліс є діючим станом на 18.04.2019 (дату настання дорожньо-транспортної пригоди).
З наданого відповідачем до матеріалів справи полісу № АМ/008929513 вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду майну складає 100000,00 грн.
Таким чином, наявними у справі доказами доведено, що цивільно-правова відповідальність власника та володільця автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”.
Відтак, оскільки до позивача перейшло право регресних вимог до відповідача, враховуючи підтвердження сплати позивачем страхового відшкодування в загальній сумі 3300,97 грн., розмір страхового відшкодування, яке зобов'язаний відшкодувати відповідач за вирахуванням франшизи в сумі 0,00 грн. складає 3300,97 грн.
Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_2 , має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведений факт заподіяння шкоди, в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, і її розмір, та право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 3300,97 грн. на підставі статті 27 Закону України “Про страхування”, статті 993 ЦК України. Відповідач докази сплати страхового відшкодування на користь позивача суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За такими обставинами, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 3300,97 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А, ідентифікаційний код 13490997, на користь:
- Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС”, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912, страхове відшкодування в сумі 3300 (три тисячі триста) грн. 97 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., видавши наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 23.10.2020 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.