27.10.2020 Справа № 908/2743/20
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка Артура Олеговича, розглянувши матеріали заяви вих. №127 від 22.10.2020 про видачу судового наказу
від заявника (стягувача): Концерну «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2а)
до боржника: Фізичної особи-підприємця Кірєєнкова Руслана Анатолійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
за вимогою про стягнення 2798 грн 00 коп.
До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" з заявою № 127 від 22.10.2020 про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кірєєнкова Руслана Анатолійовича 2798 грн 00 коп., з яких: 2149 грн 79 коп. - основний борг, 641 грн 46 коп. - пеня, 6 грн 75 коп. - 3% річних.
Вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 102809 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.03.2019 щодо здійснення своєчасного та повного розрахунку із заявником за спожиті послуги за період з листопада 2019 по квітень 2020.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020 вказану заяву передано для розгляду судді Науменку А.О,
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з вимогами ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст.ст.76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В силу вимог ст. 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
01.03.2019 між Концерном "Міські теплові мережі" (виконавцем) та Фізичною особрю-підприємцем Кірєєнковим Русланом Анатолійовичем (споживачем) укладено договір № 102809 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - договір).
Звертаючись до суду із зазначеними вимогами заявником до заяви надані договір № 102809 від 01.03.2019, акти приймання-передачі теплової енергії за період: листопад 2019 - квітень 2020 (підписані лише з боку заявника) та відповідні рахунки на їх оплату.
У зв'язку з порушенням боржником вищевказаного грошового зобов'язання, заявник також просить стягнути з боржника пеню та річні на підставі чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з чим, до заяви додано відповідні розрахунки.
Інших доказів на підтвердження правовідносин сторін у спірний період та виникнення заявленої до стягнення заборгованості у заяві не вказано та до неї не додано.
При цьому, із заяви, договору та розрахунків позивача не випливає заявлена до стягнення вартість тарифу.
У розрахунку суми заборгованості до заяви про видачу судового наказу заявник зазначає часткові оплати за спірний період, при цьому доказів оплати зазначених сум не надає.
Отже, розрахунки не підтверджені відповідними доказами.
Суд зазначає, що сам по собі розрахунок заборгованості, без доказів на його обґрунтування не є належним доказом на підтвердження виникнення заявленої до стягнення суми заборгованості. Тому відомості, які зазначені заявником у розрахунках заборгованості, мають бути підтверджені відповідними доказами.
Враховуючи викладене, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами.
Із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 147, 150, п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Концерну "Міські теплові мережі" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кірєєнкова Руслана Анатолійовича 2798 грн 00 коп.
Додаток на адресу заявника: оригінал платіжного доручення № 6362 від 16.07.2020 від про сплату судового збору у розмірі 210,20 грн. (на 1 арк.), копія заяви стягувача про видачу судового наказу із доданими до неї документами, наданих для направлення боржникові в порядку, передбаченому ст. 156 ГПК України.
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 ГПК України.
Ухвала підписана 27.10.2020.
Суддя А.О. Науменко