номер провадження справи 16/10/17-29/27/17-26/17/17
20.10.2020 Справа № 908/503/17(908/2348/20)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Юлдашев О.О., судді: Черкаський В.І., Сушко Л.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом - Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242, селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ-00853323) в особі в.о. керівника Завори Олега Івановича (01001, м. Київ, а/с 269-В)
до відповідачів - 1/ Національної академії аграрних наук України (01010, м. Київ, вул. Суворова, 9, код ЄДРПОУ 00024360)
2/ приватного нотаріуса Харківської області Харченко Тетяни Павлівни ( АДРЕСА_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_2 )
про визнання незаконним Наказу Національної академії аграрних наук України №334-к від 03.09.2020 та реєстраційні дії, вчинені приватним нотаріусом Харченко Тетяною Павлівною
в межах справи № 908/503/17
про банкрутство - Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242, селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ-00853323)
Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" (вх. № 1411/08-07/17 від 16.06.2017р.)
Розпорядник майна боржника - Костур Сергій Вікторович (свідоцтво №446 від 18.07.2013; адреса для листування: 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 13, к. 52)
про банкрутство
Учасники справи:
1/ Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
2/ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградських областях
3/ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
4/ Національна академія аграрних наук України
Представники сторін:
Від позивача - Гришин С.В., на підставі ордеру серія АР №1014101 від 19.10.20., свідоцтва ЗП 001400 від 30.08.17.
Від відповідачів - не з'явились
Арбітражний керуючий - Костур С.В. (свідоцтво №446 від 18.07.2013).
Вільні слухачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12., ОСОБА_10 , ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17
Ухвалою суду від 15.09.2020 позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" в особі в.о. керівника Завори Олега Івановича прийнято до розгляду в межах справи № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України". Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 24.09.2020 об 11 год 30 хв.
Разом з позовною заявою 14.09.2020р. до суду надійшла заява (вх. №140/08-11/20) про забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Національної академії аграрних наук України №334-к від 03.09.2020р. Про покладення виконання обов'язків директора ДП "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" на головного агронома ОСОБА_1 з 04.09.2020 до призначення керівника у встановленому законом порядку. Скасувати реєстраційні дії, вчинені приватним нотаріусом Харченко Т.П. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 08.09.2020 15:22:13, 1000821070046000010, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, Харченко Т.П., Приватний нотаріус Харченко Т.П. Виправлення помилок, 08.09.2020 15:52:54, 1000827770047000010, Харченко Т.П., Приватний нотаріус Харченко Т.П. Внесення СР, яке потребує змін атрибутів суб'єкта, 09.09.2020 10:18:26, 100826670048000010, Харченко Т.П. , Приватний нотаріус Харченко Т.П.» Поновити арбітражного керуючого Завору Олега Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ), як (Виконуючого обов'язки відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області №908/503/17 від 27.08.2020) - керівника (Повноваження: Вчиняти дії імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо; Подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи) - представник» та розпорядником майна Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, б, код ЄДРПОУ-00853323). Після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ- 00853323) заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь- яких питань до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії відносно Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ- 00853323 до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
Розглянувши матеріали справи та заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно до вимог частини першої статі 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, аналіз положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру (про визнання незаконним Наказу Національної академії аграрних наук України №334-к від 03.09.2020 та реєстраційні дії, вчинені приватним нотаріусом Харченко Тетяною Павлівною), судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
У поданій до суду заяві про забезпечення позову заявником не зазначено яким чином невжиття заходів забезпечення позову у цій справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача ґрунтуються виключно на припущеннях.
Приймаючи до уваги недоведення позивачем наявності обставин, що свідчать про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, з урахуванням предмету позову - про визнання незаконним Наказу Національної академії аграрних наук України №334-к від 03.09.2020 та реєстраційні дії, вчинені приватним нотаріусом Харченко Тетяною Павлівною про забезпечення позову із зазначених в ній мотивів та визначеними заходами до забезпечення позову є необґрунтованою.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Відмовити позивачу у задоволенні заяви (вх. №140/08-11/20 від 14.09.2020) про забезпечення позову.
Ухвала набирає чинності з моменту її винесення - 20.10.2020р.
Копію ухвали надіслати: позивачу, відповідачам, третій особі, кредитору, розпоряднику майна, учасникам.
Головуючий суддя О.О. Юлдашев
Суддя В.І. Черкаський
Суддя Л.М. Сушко