"27" жовтня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/147/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Андрейчука Л.В. від розгляду справи №907/147/20
за позовом Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, м. Ужгород
до відповідача ОСОБА_1 , с. Ракошино Мукачівський район
про стягнення 93543,96 грн. боргу по орендній платі
Справа перебуває в провадженні судді Господарського суду Закарпатської області Андрейчука Л.В.
Ухвалою від 24.09.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті на 27.10.2020 року.
За один день до призначеного судового засідання, 26.10.2020 року від заявника - ОСОБА_1 - до канцелярії суду надійшла заява від 26.10.2020 року про відвід судді Андрейчука Л.В. від розгляду справи №907/147/20.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.
Як встановлено судом, заява про відвід подана після закінчення процесуального строку, встановленого ст. 38 ГПК України, а отже у суду наявні підстави для залишення без розгляду такої заяви. Однак, суд вважає за необхідне розглянути заяву про відвід по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Отже, заява про відвід підлягає розгляду судом, що розглядає справу, а саме ОСОБА_2 .
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичом (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 ГПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 ГПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Суд зазначає, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР 674), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.
У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
При цьому, в рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Аналіз наведеного вище дає підстави для висновку про те, що правило ст.35 та ст.36 ГПК України у контексті обставин відводу, що розглядається, застосовується лише коли дії судді носять характер суб'єктивності (упередженості), у випадках, чітко регламентованими наведеними вище нормами процесуального закону.
Ці правила є чіткими, і застосовуються незалежно від того, в якій інстанції суддя розглядає справу і не можуть бути піддані вільному трактуванню.
Із урахуванням наведеного, суд стверджує, що наведені заявником обставини зводяться до його незгоди з процесуальними рішеннями судді, а саме - з ухвалою суду від 24.09.2020 року про повернення зустрічної позовної заяви та з ухвалою суду від 24.09.2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, а тому в контексті підстав для відводу є безпідставними і не можуть слугувати доказом упередженості судді Андрейчука Л.В. по відношенню до будь - якої із сторін спору, чи необ'єктивність при подальшому розгляді заяви.
Крім того, щодо твердження заявника про неотримання ним ухвали суду від 24.09.2020 року про повернення зустрічної позовної заяви у зв'язку із тим, що судом така не направлялася на його адресу, суд зазначає наступне. Відповідно до протоколу судового засідання від 24.01.2020 року судом було роз'яснено відповідачу про те, що ухвалою суду від 24.09.2020 року повернуто зустрічну позовну заяву, а також повідомлено про можливість отримання такої ухвали з усіма додатками нарочно, що підтверджується звукозаписом відповідного судового засідання. Щодо твердження відповідача про те що, 24.09.2020 року в судовому засіданні не оголошувалася ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, таке твердження спростовується протоколом судового засідання та звукозаписом судового засідання, відповідно до якого в присутності відповідача було проголошено про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті. Отже, доводи заявника викладені в заяві про відвід судді судом відхиляються як такі, що явно не обґрунтовані та базуються виключно на припущеннях відповідача, а саму заяву суд розцінює як умисні дії відповідача щодо затягування розгляду справи.
Таким чином, зазначені у заяві про відвід обставини не можуть бути підставою для відводу в розумінні правил Глави 3 ГПК України, відтак, в задоволенні такої заяви слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 35-36, 38-39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Андрейчука Л.В. від розгляду справи №907/147/20 - відмовити.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Андрейчук