Єд. унік. № 243/689/19
Провадження № 3-в/243/21/2020
26 жовтня 2020 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Мінаєв І.М., за участю секретаря судового засідання Мержоєвої О.Ю., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Кочукова Д.Г., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду Слов'янського міськрайонного суду від 01.02.2019 р. про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої начальником управління в ГУ ПФУ Донецькій області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
02.09.2020 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови судді Слов'янського міськрайонного суду від 01.02.2019 р. за нововиявленими обставинами. Зі змісту заяви вбачається, що 05.06.2017 р. сталося ДТП за участю автомобіля “Geely MR-7151F”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля “Skoda-Fabia”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . За зазначеним фактом 05.06.2017 р. слідчим Лиманського ВП ГУНП внесені відповідні відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017050420000580.
Постановою слідчого від 20.11.2018 р. кримінальне провадження було закрито, за змістом постанови зазначено, що в діях ОСОБА_1 вбачалися порушення правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, та постановою судді від 01.02.2019 р. її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Під час досудового розслідування слідчими тричі виносилися постанови про закриття кримінального провадження, які оскаржувалися слідчому судді. 31.08.2020 р. після звернення до Краснолиманського міського суду вона дізналася, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 20.11.2018 р. скасована слідчим суддею.
Зауважуючи, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017050420000580 триває, ані протокол про адміністративне правопорушення, ані витяг з ЄРДР, ані протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди не можуть самі по собі бути доказами її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, просила скасувати постанову судді від 01.02.2019 р. та прийняти рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник Кочуков Д.Г. доводи заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами підтримали, просили її задовольнити.
Інший учасник ДТП ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти перегляду постанови судді за нововиявленими обставинами, зазначив, що під час огляду місця ДТП слідчий не вказав на схемі місце зіткнення автомобілів. Тому ОСОБА_1 при проведенні з нею слідчого експерименту почала стверджувати, що зіткнення автомобілів сталося на її смузі руху, в той час як він при проведенні слідчих експериментів за його участі стверджував, що зіткнення сталося на його смузі руху. Слідчий, не усунувши протиріччя в показаннях, призначив у НДЕКЦ МВС України автотехнічну експертизу та отримав висновок, згідно з яким порушення ПДР вбачаються у діях обох водіїв. Зауважує, що на той час такий висновок експерта ОСОБА_1 влаштовував, тому вона ані висновок експерта, ані постанову судді про притягнення її до адміністративної відповідальності не оскаржувала. Однак, після того як на висновком автотехнічної експертизи, складеним експертом ДНІСЕ, було встановлено відсутність в його діях невідповідностей вимогам ПДР, слідчий закрив кримінальне провадження, після чого він та його дружина звернулися до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, ОСОБА_1 подала заяву про перегляд постанови судді. Просив прийняти рішення на розсуд суду.
Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали заяви про перегляд постанови судді за нововиявленими обставинами та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 166497 від 21.01.2019 р. вбачається, що 05.06.2017 р. о 14-13 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda-Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по сухому асфальтному покриттю автодороги Лиман-Горлівка зі сторони с.Ямпіль на перехресті з дорогою Лиман-Добропілля не надала перевагу в русі та скоїла зіткнення з автомобілем Geely MR-7151F, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по дорозі Лиман - Добропілля. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження (а.с.3).
За обставинами зазначеної ДТП 05.06.2017 р. розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017050420000580 від 05.06.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (а.с.12-13).
05.06.2017 р. слідчим здійснено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, результати зазначеної слідчої дії зафіксовані у відповідному протоколі (а.с.15-17).
Висновком судової автотехнічної експертизи № 17-5925 від 03.01.2018 р. встановлено, зокрема, що дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1, 16.11 ПДР України та створювали достатні умови для настання події ДТП і складалися з ними в причинному зв'язку. Дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України та створювали достатні умови для настання події ДТП і складалися з ними в причинному зв'язку (а.с.26).
Висновками судово-медичних експертиз встановлено наявність у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.27-29).
Постановою слідчого СВ Лиманського ВП Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області від 20.11.2018 р. кримінальне провадження № 12017050420000580 від 05.06.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрито на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України, у зв'язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України (а.с.6-11).
Постановою судді Слов'янського міськрайонного суду від 01.02.2019 р. у справі про адміністративне правопорушення № 243/689/19 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.31).
Ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду від 14.01.2019 р. у справі № 236/2340/17 постанову слідчого СВ Лиманського ВП Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області від 20.11.2018 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 05.06.2017 р. за № 12017050420000580 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, скасовано (а.с.46-47).
За відомостями Лиманського ВП Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області від 20.10.2020 р. у кримінальному провадженні № 12017050420000580 від 05.06.2017 неодноразово приймалися процесуальні рішення про закриття кримінального провадження, востаннє 15.06.2020 р. Після 15.06.2020 р. до Лиманського ВП надходили клопотання ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 , зокрема, про визнання ОСОБА_1 потерпілою. На зазначене клопотання слідчим було надано відповідь про відмову у його задоволенні. 04.09.2020 р. до слідчого судді Краснолиманського міського суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого у визнанні її потерпілою та скасування постанови про закриття кримінального провадження. За результатами розгляду зазначеної скарги 17.09.2020 слідчим суддею постановлено ухвалу про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , а саме скасоване рішення слідчого від 03.09.2020 про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілою, але у задоволенні інших вимог скарги відмовлено (а.с.100).
Зі змісту ухвали слідчого судді від 17.09.2020 вбачається, що в задоволенні вимог про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 15.06.2020 відмовлено (а.с.101-102).
Отже, станом на теперішній час досудове слідство у кримінальному провадженні № 12017050420000580 від 05.06.2017 закінчено, кримінальне провадження закрито постановою слідчого від 15.06.2020 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Право на оскарження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується встановленням у нормах КУпАП порядку і строків подачі (у деяких випадках і розгляду) скарг на рішення посадових осіб, в тому числі й судів.
У зв'язку з цим главою 24 КУпАП передбачений інститут оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників провадження. Разом з цим, главою 24-1 КУпАП передбачений порядок перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. В цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду; іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено; повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не встановлює заборони або обмеження в реалізації права на оскарження до суду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, а навпаки, визначає процедуру оскарження судових рішень.
ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, провадження у справах про адміністративне правопорушення, вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі “Швидка проти України”). Таким чином, на думку заявниці, оскільки, провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним, до нього застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України, які передбачають перегляд рішення за нововиявленими обставинами та містять перелік даних обставин.
Однак, суд не погоджується з такими доводами заявниці з огляду на наступне. Так, відповідно до положення Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” № 475/97 від 17.07.1997 вірно зазначено, що з рішення Європейського суду з прав людини “Швидка проти України” від 30.10.2014 вбачається, що лише ті адміністративні правопорушення, санкція яких передбачає стягнення у вигляді позбавлення волі (зокрема, адміністративний арешт), вважаються по суті, кримінальним, а тому таким, що вимагає забезпечення всіх гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини “Гурепка проти України” від 08.04.2010р., “Корнєв і Карпенко проти України” від 21.10.2010р., “Лучанінов проти України” від 09.06.2011р., “Зайцева проти Латвії” заява № 65022/01, пп. 55 та 56, ECHR 2007-ІХ). Питанням визначення критеріїв, згідно яких правопорушення можна вважати незначним, присвячена пояснювальна записка до Протоколу № 7 ЄСПЛ (ратифіковано Законом N 475/97-ВР від 17.07.97), в якій зазначено, що при вирішенні питання про визнання правопорушення незначним важливим критерієм є те, чи карається воно позбавленням волі чи ні (п.21 Пояснювальної доповіді до Протоколу № 7 до Конвенції). Санкція за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не передбачає такого виду покарання, як адміністративний арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з цим та виходячи з практики ЄСПЛ суд прийшов до висновку про неможливість діяти у спосіб, не передбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку - здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП.
Таким чином, повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, в цій категорії справ місцевий суд та суд апеляційної інстанції не наділені.
З урахуванням наведеного, посилання в заяві на інший кодекс України, зокрема на КПК України, та застосування на підставі нього аналогії закону, є безпідставними.
У рішенні у справі “Мельник проти України” (Melnyk v. Ukraine) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03., ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A № 18, п. 36), не є абсолютним.
Слід зазначити, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Згідно Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2015 від 31.03.2015 р., положення ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у ст. 24-1 цього Кодексу, про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124, 284, 294 КУпАП, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Слов'янського міськрайонного суду № 243/689/19 від 01.02.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв