Справа № 234/12148/20
Провадження № 2/234/3401/20
Іменем України
26 жовтня 2020 року
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Переверзевої Л.І.,
секретаря - Касяненко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.
ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 04.05.2011 року.
Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачка повністю ознайомлена про Умовами та правилами надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідачки на заяві-анкеті.
При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умов якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачем надано у користування кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 4200,00 гривень. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3 Договору, відповідно до якого відповідач дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою банку.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме поповнення картрахунку держателя.
Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Таким чином, у порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, та станом на 30.06.2020 року має заборгованість - 51991,48 гривень, яка складається з наступного:
-4200,00 гривень - заборгованість за тілом кредита,
-43735,48 гривень -заборгованість за відсотками;
-00,00 гривень -нарахована комісія;
-4056,00 гривень - нарахована пеня;
На даний час Відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк».
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.05.2011 року у розмірі 51991,48 гривень станом на 30.06.2020 року, а також судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності. Не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Згідно вимог статі 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи, не повідомив суд про причини своєї неявки, відзиву на позовну заяву не надав. Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до укладеного договору № б/н від 04.05.2011 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У наданій банком довідці про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» зазначено базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5%), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні.
При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.
Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та пенею відповідно до умов Договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала.
В порушення умов договору ОСОБА_1 припинила сплачувати позивачу грошові кошти, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі - 51991,48 гривень, яка складається з наступного:
-4200,00 гривень - заборгованість за тілом кредита,
-43735,48 гривень -заборгованість за відсотками;
-00,00 гривень -нарахована комісія;
-4056,00 гривень - нарахована пеня.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У довідці про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5%), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні.
Зазначена довідка підписана ОСОБА_1 .
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованості за відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався Умови та Правила надання батьківських послуг та тарифи банку.
При цьому, надані позивачем копія примірника витягу з «Умов та правил надання банківських послуг», які містяться у матеріалах справи не мають підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.
Таким чином, суд вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, витяг з «Умов та правила надання банківських послуг», які містяться у матеріалах справи не мають підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04 травня 2011 року шляхом підписання заяви.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Разом з тим, пред'являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог, крім «Умов та правил надання банківських послуг», також послався на довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» зазначено базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5%), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. Враховуючи те, що зазначеною заявою, яка підписана відповідачем, визначено розмір відсотків за користування кредитом, то вони підлягають стягненню.
Таким чином, оскільки в порушення умов договору ОСОБА_1 зобов'язання, передбачені договором належним чином не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості по відсоткам за користування кредитом підлягають задоволенню і з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 47935,48 гривень, яка складається з: 4200,00 гривень - заборгованості за тілом кредита, 43735,48 гривень -заборгованості за відсотками.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 4056,00 гривень, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення пені, не взяв до уваги, що зазначена нарахована пеня особі, яка зареєстрована у населеному пункті, у якому проводилась антитерористична операція, а тому у такому випадку нарахування пені на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами забороняється законом.
Так, згідно із ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Краматорськ Донецької області віднесено до вказаного переліку.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 39922 від 04.09.2020 року відповідачка на час укладення кредитного договору та на дійсний час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , отже, на підставі вказаного Закону вона має бути звільнена від сплати пені за вказаним кредитним договором. В зв'язку з цим суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 31.07.2020 року.
Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1938,02 гривень.
На підставі статей 526, 530, 629, 1054 ЦК України, керуючись ст. 10, 12, 81, 263, 265 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» » (рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.05.2011 року станом на 30.06.2020 року, у розмірі 47935 (сорок сім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 48 копійок, яка складається з: 4200,00 гривень - заборгованості за тілом кредита, 43735,48 гривень -заборгованості за відсотками.
У задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за пенею на прострочене зобов'язання у розмірі 4056,00 гривні - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» » (рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1938 (одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім) гривень 02 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л. І. Переверзева