Справа №505/2737/20
Провадження №1-кс/505/573/2020
26.10.2020 року Слідчий суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , у відсутності слідчого СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12020160180000938 від 16.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 347 КК України, -
До Котовського міськрайсуду, Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12020160180000938 від 16.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 347 КК України.
Як вбачається із клопотання - згідно матеріалів досудового розслідування встановлено, що в період часу з 23.00 годин 15.10.2020 по 07.30 годин 16.10.2020, невстановлена особа проникла на неогороджену територію загального подвір'я, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де пошкодивши скло вікна водійських дверцят автомобіля марки «Опель Зафіра», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », яким користується начальник сектору реагування патрульної поліції № 3 Подільського ВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець: АДРЕСА_2 , здійснила умисне пошкодження автомобіля, шляхом підпалу його салону.
16.10.2020, відомості по даному факту, слідчим СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020160180000938, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 347 КК України.
При відпрацюванні однієї з версій у даному кримінальному провадженні, встановлено, що поліцейський Подільського відділу поліції ОСОБА_5 , являється одним з потерпілих у кримінальному провадженні № 12020160180000929 від 09.10.2020, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає з адресою: АДРЕСА_3 .
Зважаючи на виниклі обставини, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, на підставі добровільної згоди особи, яка володіє житлом, в порядку ст.ст. 233, 234 КПК України, 16.10.2020 старшим слідчим СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_4 невідкладно, проведено обшук домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де фактично проживає ОСОБА_6 .
В ході проведення обшуку, вилучено: 5 пластикових пляшок з залишками рідини паливно-мастильного походження, поміщені до спеціального сейф-пакету ЕХРО 305598; костюм робочий (роба) сірого кольору, зі слідами рідини невідомого походження, поміщений до спеціального сейф-пакету № INZ 4019365; пару кросівок марки «botone», синього кольору, поміщені до чорного непрозорого поліетиленового пакету, опечатаний биркою з підписами понятих та слідчого.
Необхідність накладення арешту пов'язана з тим, що вилучені особисті речі та речовини підлягають експертному дослідженню, адже у випадку їх пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання провести експертні дослідження буде неможливо.
В судовому засідання прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити вищевказане клопотання.
Слідчий суддя заслухавши думку прокурора, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з ЄРДР, щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши подані матеріали, дійшов такого висновку.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до ст. 91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Разом с тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження.
Одним з таких заходів є саме арешт майна, що застосовується не тільки для тимчасового позбавлення підозрюваного та обвинуваченого можливості відчужувати певне майно, а й може являти собою заборону для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь - яким чином таким майном та використовувати його.
Так, згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме та рухоме майно яке перебуває у власності інших фізичних або юридичних осіб, з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. А заборона на використання та заборона на розпорядження майном, як передбачає ч. 4 ст. 170 КПК України, можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном, як передбачено ч.11 ст.170 КПК України можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Таким чином, вбачається що вилучені особисті речі та речовини, мають значення для кримінального провадження, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З цих підстав вказані речі, а саме пара кросівок, відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Беручи до уваги те, що вищезазначені речі, які можуть вказувати на вчинення кримінального правопорушення, є речовими доказами, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором Котовської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12020160180000938 від 16.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 347КК України - задовольнити.
Накласти арешт на 5 (п'ять) пластикових пляшок з залишками рідини паливно-мастильного походження, костюм робочий (роба) сірого кольору, пару кросівок марки «botone» синього кольору, належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучені 16.10.2020, в ході проведення обшуку житлового домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;
Заборонити власнику майна, третім особам користуватися, відчужувати та розпоряджатися ним будь - яким чином з метою збереження слідів кримінального правопорушення.
Визначити місцем зберігання вилученого майна - камера речових доказів Подільського ВП ГУНП в Одеській області, за адресою: Одеська область м. Подільськ, вул. Соборна 74.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1