Справа № 504/2444/20
Провадження № 1-кс/504/869/20
07.10.2020 смт. Доброслав
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі- ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області про закриття кримінального провадження №12018160330001284 від 27.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,-
12.08.2020 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з вищевказаною скаргою.
Адвокат ОСОБА_3 подав письмову заяву про розгляд скарги у свою відсутність, доводи скарги підтримав, просив визнати незаконними дії працівників слідчого відділу Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області, та скасувати постанову про закриття кримінального провадження, оскільки слідчим не проведені всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явились, своєї правової позиції суду не подали, проте направили до суду для огляду матеріали кримінального провадження №12018160330001284 від 27.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України.
Слідчий суддя вважає, що неявка прокурора та слідчого, які належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання не є перешкодою для розгляду даної скарги.
Слідчий суддя дослідивши надані матеріали досудового розслідування №12018160330001284 від 27.02.2019 року, матеріали самої скарги, дійшов до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження, якими у відповідності до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального правопорушення, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності сторін, свобода подання ними доказів.
Реалізація цього самого принципу розкрита законодавцем у правилі ст. 22 КПК України.
Дії органу досудового розслідування тісно пов'язані із принципом законності (ст. 9 КПК України), недотримання якого, безумовно, не може свідчити про те, що досудове розслідування здійснюється у повній відповідності до встановлених правил та процедур.
Зокрема, орган досудового розслідування повинен всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого.
У своїй заяві та у протоколі допиту від 20.08.2018 року потерпілий ОСОБА_4 стверджує, що удари по його тілу та обличчю наносили ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
При цьому свідками даного правопорушення потерпілий вказує ще декілька осіб, серед них ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Крім того, в ході бійки, як стверджує ОСОБА_4 тілесні ушкодження буди завдані і ОСОБА_14 , тобто останній також був присутній під час даної бійки і міг бути об'єктивним спостерігачем даної події.
З матеріалів досудового розслідування вбачається, що як свідки події допитані ОСОБА_15 , ОСОБА_16 однак не є зрозумілим з яких обставин слідчим прийнято таке рішення про допит цих осіб, на яку не вказував (вказували) ані потерпілий, ані інші матеріали досудового розслідування.
Крім того допитані як свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .
Слідчий суддя звертає увагу, що протоколи допиту всіх без винятку свідків, які допитані в ході досудового розслідування, не містять ані дат, ані часу початку та закінчення процесуальної дії, що суперечить правилу ст. 104 КПК України.
У матеріалах кримінального провадження наявний акт судово- медичного обстеження ОСОБА_4 від 08.08.2018 року № 1666, за змістом якого у потерпілого ОСОБА_4 виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли утворитись 04.08.2018 року, тобто у час, коли мала місце подія за твердженням потерпілого.
27.02.2019 року слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки, за висновком слідчого, не встановлено відомостей, що вказані тілесні ушкодження потерпілий міг отримати під час бійки, яка мала місце 04.08.2018 року.
Слідчий суддя вважає такі висновки слідчого передчасними, оскільки не було допитано всіх свідків правопорушення, не проведено всіх необхідних процесуальних дій, в тому числі і одночасного допиту (за необхідності).
Крім того, станом на 08.08.2018 року існували об'єктивні обставини призначення судово- медичної експертизи.
Слідчий суддя повторює, в даній справі, якщо тілесні ушкодження сталися за підозрілих обставин, залишаючи вірогідним припущення про умисне тілесне ушкодження, держава має забезпечити певну форму ефективного офіційного розслідування.
У своїй прецедентній практиці ЄСПЛ неодноразово нагадував, ефективне досудове розслідування не є обов'язком досягнення результату, але обов'язком вжиття заходів.
Крім того, у своєму рішенні у справі «Поживотько проти України» (Роzhyvotko у. Ukraine), заява № 42752/08, п. 38, від 17 жовтня 2013 року), Високий Суд вказав, що державні органи повинні вживати усіх обґрунтованих заходів для забезпечення доказів щодо події. Будь-який недолік розслідування, що унеможливлює встановлення причини події або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту («Муравська проти України» (Muravskaya v. Ukraine), заява № 249/03, п. 41, від 13 листопада 2008 року).
Ефективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості.
Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (див. рішення у справі «Шиліх проти Словенії» (Silih v. Slovenia [ВП], заява № 71463/01, п. 195, від 9 квітня 2009 року).
Слідчий суддя констатує, що з перебігом часу перспектива проведення будь-якого ефективного розслідування зменшується, що, вірогідно, має місце у цій справі.
Розслідування обставин правопорушення триває понад два роки і не принесло реальних результатів.
Більше того, факти наводять на думку, що протягом цього значного періоду часу органами досудового слідства не було докладено розумних зусиль для встановлення істини.
Як наслідок орган досудового слідства прийняв постанов про закриття кримінального провадження.
Про серйозні недоліки розслідування кримінальних справ Високий Суд неодноразово вже нагадував, зокрема, у справі «Олейнікова проти України» (Oleynikova v. Ukraine), заява № 38765/05, п. 81, від 15 грудня 2011 року, та рішення у справі «Принда проти України» (Prynda v. Ukraine), п. 56).
Слідчий суддя констатує, вищезгадана проблема проявилася і у цій справі також.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином скарга підлягає задоволенню
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 107, 303, 305, 306, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову від 27.02.2019 року про закриття кримінального провадження провадження №12018160330001284 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1