Справа № 504/1028/20
Провадження № 2/504/1599/20
"15" жовтня 2020 р. смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенко В.К.,
секретаря - Мельникової В.М., -
розглянувши у порядку письмового провадження, заяву адвоката Єсіпової Катерини В'ячеславівни в інтересах ОСОБА_1 про проведення в режимі відеоконференції судового засідання з розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки, договору купівлі - продажу житлового будинку, переведення прав та обов'язків покупця, визнання права власності, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.
Адвокат Єсіпова Катерина В'ячеславівна в інтересах ОСОБА_1 подала заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви, приходжу до наступного висновку:
Заявник додав до заяви доказів направлення цієї самої заяви всім учасникам процесу.
Правило ч. 5 ст. 212 ЦПК України визначає право суду постановити ухвалу про участь учасника процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 року «"Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID -19" із внесеними змінами з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID -19 до 24 квітня 2020 року на всій території України встановлено карантин та введено обмеження перевезення пасажирів автомобільним транспортом міжміського сполучення, та заборонено перевезення залізничним транспортом.
Також, відповідно до заяви Голови Ради Судців України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11 березня 2020 року на офійному веб-сайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua), розміщено звернення до громадян щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Отже, право на судовий захист встановлене статтею 55 Конституції України не може обмежуватись навіть за умови оголошення карантину.
В тому числі жодна особа, не може бути обмежено право встановлене ч. 5 ст. 4 ЦПК України, а саме: на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
З огляду на те, що представник відповідача бажає прийняти участь у розгляді справи шляхом особистої участі в судовому засіданні, то, за умов карантину та введених обмежень пересування територією країни, доцільним для забезпечення права на участь в розгляді справи, є розгляд справи в режимі відеоконференції або в порядку письмового провадження.
В той же час, позбавлення сторони права на участь у розгляді своєї справи через карантинні заходи суперечило б вимогам Конституції України, ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та було о не пропорційним між використаними засобами та поставленою метою.
Так, згідно частини 1 статті 6 Конвенції закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.
У статті 6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (§44 Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Таким чином заява може бути задоволена виключно через обмеження на час пандемії.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258-260, 212, 353 ЦПК України, суддя, -
Заяву адвоката Єсіпової Катерини В'ячеславівни в інтересах ОСОБА_1 про проведення в режимі відеоконференції судового засідання з розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки, договору купівлі - продажу житлового будинку, переведення прав та обов'язків покупця, визнання права власності, - задовольнити.
Доручити Баглійському районному суду м. Дніпродзержинська організувати проведення в режимі відеоконференції з Комінтернівським районним судом Одеської області судове засідання, що призначене на 28.10.2020 року о 15.30 год. з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки, договору купівлі - продажу житлового будинку, переведення прав та обов'язків покупця, визнання права власності, за участі відповідача- ОСОБА_1 (за її бажанням) та за участі адвоката Єсіпової Катерини В'ячеславівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Барвенко